Судове рішення #176241
Апеляційний суд Запорізької області

 

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3160 /2006 р.                                Головуючий у 1-й

інстанції: Руднев О.О. Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" серпня 2006р.                                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                        Стрелець Л.Г..

Суддів:                                   Ломейко В.О.

Глазкової О.Г

При секретарі:                        Тахтаул О.М.

З участю адвокатів:                Миронюк Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні прав власника, визнання порядку користування квартирою та визнання частки в праві власності, -

ВСТАНОВИЛА   :

У грудні 2005 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. про усунення перешкод у здійсненні прав власника, визнання порядку користування квартирою та визнання частки в праві власності.

У судовому засідання позивач ОСОБА_2. змінив свої вимоги, просив визначити рівні з відповідачем частки в спільній сумісній власності - по 1/2 , припинити права спільної сумісної власності, визначивши право спільної часткової власності.

Позивач зазначає, що з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 року шлюб розірваний. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, 1992 року народження . під час шлюбу придбали квартиру №АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя. Право власності на квартиру зареєстровано за позивачем.

Оскільки спірна квартира була придбана під час шлюбу, то позивач вважає, що вона є спільною сумісною власністю.

Позивач просить припинити права спільної сумісної власності на квартиру № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі, визнати за кожним право власності на Уг частину спірної квартири.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов визнали повністю.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2006 року ОСОБА_2. задоволений повністю.

 

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_2. і ОСОБА_1. на квартиру № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Визнано квартиру № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі об'єктом спільної часткової власності ОСОБА_2. та ОСОБА_1.

Визначено за ОСОБА_2. право власності на 1/2 частину квартири № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Непогоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_1. вважає рішення незаконним, яке підлягає скасуванню, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає. Що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, 1992 року народження. Ці обставини підтверджуються рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.04.2005 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, довідкою ЖЕД № НОМЕР_1 від 23.11.2005 року (а. с. 10, 11,9).

Згідно договору купівлі-продажу від 29.08.2001 року позивач придбав квартиру № АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, яка зареєстрована на його ім'я. (а. с. 5-8).

Відповідно ч.З ст. 368 ЦК України майно набути подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч.І ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної слабості незалежно від того, що один з них не з поважних причин самостійного заробітку.

Оскільки доводи позивача відповідають вимогам закону, обґрунтовані, підтверджуються наданими доказами, , тому суд правильно прийшов до висновку про задоволення його позову, який не оскаржувала відповідачка.

Доводи апелянта про те, що при ухваленні судового рішення не були враховані інтереси неповнолітньої дитини, є безпідставними, оскільки позов заявлений не про розподіл майна подружжя в натурі.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення , проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація