АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4128 Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Т.В.
2006 р. Суддя-доповідач: Боєва В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Боєвої В.В.
Кримської О.М.
При секретарі: Винник І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1 та ДВС Якимівського району Запорізької області про звільнення від обов'язку відшкодувати шкоду, звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису та арешту,
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4., треті особи: ОСОБА_1. та ДВС Якимівського району Запорізької області про звільнення від обов'язку відшкодувати шкоду, звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису та арешту.
В позовній заяві зазначали, що 14.02.2005 року ДВС Якимівського району Запорізької області в особі державного виконавця Борох В.В., на підставі ухвали Якимівського районного суду Запорізької області від 04.02.2005 року, з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_1. до позивачів та відповідача, було накладено арешт на майно відповідачів, а саме на житловий будинок № АДРЕСА_1 Якимівського району Запорізької області, автомобіль ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1, трактор ЮММЗ-6 д/н НОМЕР_2, автомобільний причеп д/н № НОМЕР_3, державним виконавцем складено відповідний акт опису та арешту майна. Зазначене майно належить позивачам на праві приватної власності про що свідчать відповідні свідоцтва про право власності на житловий будинок, державну реєстрацію автотракторної техніки.
15.11.2005 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області винесено рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_4. на користь третьої особи ОСОБА_1. грошової суми в розмірі 7094 грн. на користь держави судового збору в сумі 70,94 грн., а у випадку відсутності майна у неповнолітнього ОСОБА_4., достатнього для відшкодування завданої ним шкоди, стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. грошової суми в розмірі 3547 грн. та з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. грошової суми в розмірі 3547 грн.
Позивачі вважають, що в теперішній час вони повинні бути звільнені від обов'язку відшкодувати шкоду, завданою відповідачем ОСОБА_4. третьої особи ОСОБА_1., арештоване майно підлягає виключенню з опису та звільнення з-під арешту за наступних обставин:
· ухвалюючи рішення про стягнення з позивачів ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на користь третьої особи ОСОБА_1. грошових коштів загальною сумою в 7094 грн. суд керувався вимогами ст.ст.1166,1167,1168,1179 ЦК України. На час винесення рішення, а саме 15.11.2005 року, відповідач ОСОБА_4., який завдав шкоду третій особі ОСОБА_1. був неповнолітнім (ОСОБА_4. народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року), позивачі згідно зазначених норм цивільного законодавства несли матеріальну відповідальність за дії свого неповнолітнього сина. Але відповідно до вимог ч.З ст. 1179 ЦК України такий обов'язок відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоду, повноліття. Таким чином, станом після 11.01.2006 року, позивачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. повинні бути звільнені від обов'язку відшкодувати шкоду в зв'язку з тим, що їх син ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., став повнолітнім;
· суд, приймаючи рішення про винесення ухвали про накладення арешту на майно позивачів, керувався вимогами ст.ст. 148-151 ЦПК України (ред. 1963р.), позовними вимогами третьої особи ОСОБА_1. та вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 27.09.2004 року про визнання винним ОСОБА_4. у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 КК України. Але, майно, на яке накладено арешт третьою особою ДВС Якимівського району Запорізької області, належить позивачам на підставі приватної власності із зазначених раніше причин позивачі не повинні нести матеріальну відповідальність за дії повнолітнього ОСОБА_4.
Посилаючись на зазначені обставини, просили суд звільнити позивача ОСОБА_2. від обов'язку відшкодувати на користь третьої особи ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 1047 грн. та моральну в розмірі 2500 грн., яка була завдана останньому повнолітнім відповідачем ОСОБА_4.
Звільнити позивача ОСОБА_3. від обов'язку відшкодувати на користь третьої особи ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 1047 грн. та моральну в розмірі 2500 грн., яка була завдана останньому повнолітнім відповідачем ОСОБА_4.
Звільнити з опису та арешту майно, яке належить позивачам на праві приватної власності, та на яке третьою особою ДВС Якимівського району Запорізької області було накладено арешт відповідно до акту опису та арешту майна від 14.02.2005 року, а саме:
житловий будинок № АДРЕСА_1 Якимівського району
Запорізької області, до складу якого входить сам житловий будинок, літня кухня,
підвал, криниці, вбиральні, огорожі;
автомобіль ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1,
трактор ЮММЗ-6 д/н НОМЕР_2,
автомобільний причеп д/н № НОМЕР_3.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2. та ОСОБА_3. задоволено.
Звільнено ОСОБА_2. від обов'язку відшкодувати на користь третьої особи ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 1047 грн. та моральну в розмірі 2500 грн., яка була завдана останньому відповідачем ОСОБА_4.
Звільнено ОСОБА_3. від обов'язку відшкодувати на користь третьої особи ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 1047 грн. та моральну в розмірі 2500 грн., яка була завдана останньому відповідачем ОСОБА_4.
Звільнено з опису та арешту майно, яке належить ОСОБА_3. та ОСОБА_2. на праві приватної власності, та на яке третьою особою ДВС Якимівського району Запорізької області було накладено арешт відповідно до акту опису та арешту майна від 14.02.2005 року, а саме: житловий будинок № АДРЕСА_1 Якимівського району Запорізької області який складається з самого житлового будинку, літньої кухні, підвалу, криниці, вбиральні, огорожі; автомобіль ВАЗ-2108 д/н НОМЕР_1; трактор ЮММЗ-6 д/н НОМЕР_2; автомобільний причеп д/н № НОМЕР_3.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказане рішення як таке, що не
відповідає дійсним обставинам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального та
процесуального права, та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_3. відмовити.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 15 листопада 2005 року, яке набрало чинності з 22 березня 2006 року, стягнуто з неповнолітнього ОСОБА_4. (засудженого вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 27.09.2004 року - за ст.. 286 ч. 2 КК України), на користь потерпілого ОСОБА_1. матеріальну шкоду в розмірі 2094 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Обов*язок відшкодування цієї шкоди було покладено на батьків неповнолітнього ОСОБА_4.
Позивачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4., треті особи: ОСОБА_1. та ДВС Якимівського району Запорізької області про звільнення від обов'язку відшкодувати шкоду, звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису та арешту, оскільки вважають, якщо заподіювач шкоди ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 року досяг повноліття, то позивачі звільняються від обов*язку відшкодовувати шкоду, спричинену ним у неповнолітньому віці.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2. та ОСОБА_3, вірно посилався на вимоги статті 1179 ЦК України, оскільки частиною 3 цієї статті передбачено, що обов*язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодовувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття, або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Доводи зазначені у апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування рішення суду, судове рішення відповідає обставинам справи і вимогам закону, тому колегія суддів підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 24 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.