ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.02.08 р.                                                                               Справа № 25/51                               

Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

про стягнення 1081 грн. 60 коп.

за участю  представників сторін:

від позивача – Зайцева О.О. – довір.

від відповідача – Сукач Т.В. – довір.

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Донецька залізниця”,  звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення у розмірі 1081 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем плану по залізницях призначення, що є підставою  для застосування штрафу згідно до вимог ст. 106 Статуту залізниць України.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на відсутність відповідальності за невиконання плану по залізницям призначення, що знаходяться за межами України. Відповідач вважає, що ст. 106 Статуту залізниць України передбачена відповідальність вантажовідправників за невиконання плану перевезень по залізницях призначення, а не по залізницях, які передають вантажі за кордон. Крім того, відповідач зазначив, що облікова картка не містить у собі інформації по тих залізницях, по яких позивачем нарахований штраф.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2007р. у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

         Постановою Вищого    господарського     суду    України    від    01.11.2007р. рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2007р. та постанову від 24.07.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

        Розпорядженням від 15.11.07 р. справу було передано на розгляд судді Гаврищук Т.Г.

Ухвалою суду від 10.12.2007 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.01.2008 р. строк вирішення спору був продовжений головою господарського суду Донецької області на один місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив:

Між позивачем - Державним підприємством “Донецька залізниця” та відповідачем – Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” був укладений договір про організацію перевезень вантажів № 84/2462 від 25.03.2004 р. предметом якого є надання послуг, пов’язаних з організацією перевезення вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

За умовами п.п. 2.2.1 п. 2.1 цього договору позивач взяв на себе зобов’язання приймати до перевезення вантажі відповідача згідно із планами та заявками відповідача, у тому числі і вагони стран СНД в країни по приналежності. Відповідач, в свою чергу, зобов’язаний у встановлені строки пред’являти залізниці проекти місячних планів перевезення ( п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору).

Згідно листа № 12/473 від 15.09.2006 р. на вересень 2006р. відповідачем заявлено на експорт 5200 тон вантажу у 80 вагонах.

Відповідно до вимог п. 6 Правил планування перевезень вантажів, затвер. наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 р. N 873, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1030/7318, виконання перевезення за даним листом враховувалось позивачем в обліковій картці виконання плану перевезень № 12/473 на вересень 2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, через Донецьку залізницю в 2-й декаді вересня 2006 р. передбачалося до перевезення 1755 тони в 27 вагонах, фактично відповідачем було перевезено 1238 тони у 20 вагонах, недогруз складає 517 тон в 7 вагонах. По залізницям призначення недогруз 9 вагонів, у тому числі по Південній залізниці заплановано 10 вагонів, фактично перевезено 1 вагон, недогруз 9 вагонів. Штраф по залізницям призначення позивачем нараховано за 2 вагона (з урахуванням недогруза по загальному перевезенню в кількості 7 вагонів) у розмірі 20 грн. 80 коп. за кожен вагон на загальну суму 41,60 грн.

В третій декаді вересня 2006р. планом передбачалося до перевезення 3445 тон у 53 вагонах, фактично відповідачем було перевезено 2114 тони у 37 вагонах, недогруз 1331 тони у 16 вагонах. По залізницям призначення недогруз 19 вагонів, у тому числі по Південній залізниці заплановано 20 вагонів, фактично перевезено 1 вагон, недогруз складає 19 вагонів. Штраф по залізницям призначення позивачем нараховано за 3 вагона (з урахуванням недогруза по загальному перевезенню в кількості 16 вагонів) на суму 62,4 грн.

Згідно плану перевезень № 781 на вересень 2006 р. відповідачем заявлено на експорт 10200 тон вантажу у 150 вагонах.

Відповідно до вимог п. 6 Правил планування перевезень вантажів, затвер. наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 р. N 873, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1030/7318, виконання перевезення за даним планом враховувалось позивачем в обліковій картці виконання плану перевезень № 781 на вересень 2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, через Донецьку залізницю в 1-й декаді вересня 2006р. передбачалося до перевезення 6868 тони у 101 вагоні, фактично відповідачем було перевезено 10081 тон у 146 вагонах. Проте, відповідачем по залізницям призначення було недовантажено 34 вагона, у тому числі по Південній залізниці заплановано 34 вагона, фактично перевезено 0 вагонів, недогруз 34 вагона. Позивач нарахував штраф за 32 вагона (з урахуванням збільшення стат. навантаження на 2 вагона) у розмірі 20 грн. 80 коп. за кожен вагон на загальну суму 665,60 грн.

В другій декаді вересня 2006 р. планом передбачалося до перевезення 10132 тони у 149 вагонах, фактично відповідачем було перевезено 8078 тон у 117 вагонах, недогруз 2054 тони у 32 вагонах. По залізницям призначення недогруз 47 вагонів, у тому числі по Південно-Західній залізниці заплановано 136 вагонів, фактично 89 вагонів, недогруз 47 вагонів. Позивачем нарахований штраф за 15 вагонів (з урахуванням недогруза по загальному перевезенню в кількості 32 вагонів) на суму 312 грн.

Загальна сума штрафу за невиконання плану перевезення по залізницям призначення по обліковим карткам №№ 12/473, 781 складає 1081,6 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.

Розбіжностей між сторонами по підрахунку штрафу за невиконання плану перевезень немає. Однак, застосування штрафних санкцій відповідач вважає безпідставним.

Згідно до ст. 17 Статуту залізниць України, затвер. постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.

Наказом Міністерства транспорту України 09.12.2002 N 873, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1030/7318, затверджені Правила планування перевезень вантажів за приписами п. 3.1 яких  планування перевезень експортних, імпортних та транзитних вантажів здійснюється залізницями відправлення у порядку, викладеному у пункті 2 цих Правил. Відповідно до п. 2.1 вказаних Правил місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами.

Підпунктом 6.7 п. 6. «Облік виконання плану перевезення вантажів» наведених Правил встановлено, що дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах (контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон.

За приписами п. 7.6.10 Правил планування перевезень вантажів визначення відповідальності за невиконання плану перевезення та нарахування штрафу провадиться у порядку, встановленому Статутом залізниць України і Правилами.

У спірних правовідносинах відповідач на виконання умов договору про організацію перевезень вантажів № 84/2462 від 25.03.2004 р. здійснив замовлення позивачу на виділення вагонів для здійснення перевезення експортних вантажів залізничними шляхами, і ці замовлення були внесені в плани.

Пунктом 4.1 цього договору встановлено, що за невиконання плану перевезення сторони несуть відповідальність згідно до вимог Статуту залізниць України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст. 908 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до ст. 2 Статуту залізниць України, цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 4 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення  залізницями  вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, які відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 10 Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства України.

Статтею 106 Статуту залізниць України встановлено, що за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).

При цьому, ст. 107 Статуту передбачено вичерпний перелік підстав за яких вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, а саме, у разі: а) стихійного лиха (замети, смерч, повінь, пожежа, землетрус тощо), що підтверджено відповідними документами згідно з Правилами і призвело до припинення руху на залізничних під'їзних коліях, або якщо згідно з чинним положенням виконувати вантажні роботи заборонено, а також у разі аварії на підприємстві, через що було припинено виробництво відвантажуваної продукції протягом не менше як трьох діб підряд; б) обмеження перевезень згідно із ст. 29 цього Статуту; в) невикористання вагонів (контейнерів), поданих понад планову норму без письмового погодження з вантажовідправником; г) виконання плану в тоннах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах; д) надолуження недовантаження, допущеного протягом декади. У разі коли вантажовідправник шляхом ущільненого завантаження вагонів (контейнерів) використав менше запланованої кількості вагонів (контейнерів), штраф за недовантаження відповідної кількості вагонів (контейнерів) не стягується. Якщо вантажовідправник письмово відмовився від вагонів (контейнерів), передбачених заявкою, не менш ніж за дві доби до дня завантаження, розмір штрафу зменшується на третину.

У п. 1.2 р. 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 № 551, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, зазначено, що за невиконання плану перевезень по українських залізницях призначення відправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки плати за користування вагоном (контейнером).

Зазначена норма наведена відповідно до ст. 106 Статуту залізниць України, тому не може її змінювати чи доповнювати.

Згідно ст. 7 § 6 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.51 р., яка була ратифікована Україною 05.06.92 р., відправник вантажу зобов'язаний у накладній на перевезення вантажу вказати вихідні прикордонні станції переходу (перетинання державного кордону).

Статтею 13 наведеної Угоди “Тарифи. Нарахування провізних платежів і штрафів”, зокрема у §§ 2 і 3 зазначено, що плата за перевезення вантажу обчислюється по найкоротшій відстані, визначеній застосовуваним тарифом, у напрямку через ті прикордонні станції, що зазначені в накладній; провізні платежі і штрафи за перевезення по залізницям країни відправлення і країни призначення обчислюються в місцевій валюті.

Параграф 6 ст. 7 цієї Угоди закріплює, що в накладній відправник повинен зазначити вихідні граничні станції країни відправлення та транзитних країн, через які повинен проїхати вантаж.

Наведена Угода не містить в собі положень стосовно порядку планування перевезень вантажів та не встановлює відповідальності вантажовідправників за невиконання плану перевезень. Водночас, статтею 36 Угоди передбачено, що за відсутності в даній Угоді необхідних положень застосовуються положення, викладені у внутрішніх законах і правилах відповідної країни, залізниця якої є учасницею даної Угоди.

Статтею 106 Статуту залізниць України встановлено, що за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером). Наведеною нормою передбачено застосування штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення незалежно від того, чи є це дороги залізниць України, чи закордонні залізниці призначення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем правомірно згідно до вимог 106 Статуту залізниць України нараховано відповідачеві штрафні санкції  за невиконання плану перевезень по залізницях призначення у розмірі 1081,6 грн. За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 908 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193,3 07 Господарського кодексу України ст.ст. 2, 17, 106 Статуту залізниць України,   ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49,  82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Державного підприємства “Донецька залізниця” до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення у розмірі 1081 грн. 60 коп. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Левченка, 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) суму штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення у розмірі 1081,60 грн., витрати по сплаченому держмиту у сумі 102,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.                               

Повний текст рішення оформлений та підписаний 25.02.2008 р.