Справа №10-149Головуючий у І інстанції

КатегоріяДоповідач у 2 інстанції Бех

18.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2011 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого –Літвінова Є.В.,

суддів –Бех М.О. (доповідач), Орла А.І.,

з участю прокурора –Баклана В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцію  старшого помічника Бориспільського міжрайонного прокурора на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 23 червня 2011 року, про відмову в обранні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.156  КК України, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, –

                                                       В с т а н о в и в:

    20.06.2011 року органами досудового слідства порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КК України і в той же день був затриманий на підставі ст..115 КПК України.

    23.06.2011 року ОСОБА_2 за ч.2 ст.156 КК України було пред’явлене обвинувачення і слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області, який розслідує кримінальну справу щодо ОСОБА_2, до Бориспільського міськрайонного суду було направлене подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

     В обґрунтування застосування такого запобіжного заходу слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи  на волі він може продовжити злочинну діяльність та може ухилитися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі.

     Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду від 23.06.2011 року в поданні слідчого відмовлено.

      Відмовляючи в задоволені подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, суд своє рішення мотивував тим, що обвинувачений вину у вчиненні злочину визнав, постійно проживає в м. Бориспіль та працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а саме лише тяжкість злочину не може бути достатньою підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

               В апеляції старший помічник Бориспільського міжрайонного прокурора просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та повернути справу на новий судовий розгляд.

               Прокурор вважає, що висновки суду про те, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 є злочином середньої тяжкості суперечать положенням ст.12 КК України, оскільки покарання за вказаний злочин передбачено у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

               Крім того, апелянт посилається на ту обставину, що близькість місць проживання обвинуваченого та потерпілої, уразливий стан потерпілої ОСОБА_3 через її малолітній вік дають підстави вважати про можливість здійснення обвинуваченим впливу на неї з метою перешкоджання встановленню істини у справі та продовження злочинної діяльності.

                                                                                  ***

      Заслухавши зміст постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, з’ясувавши думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити -  скасувати постанову місцевого суду про відмову в обранні стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та направити справу до суду на новий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення поданої апеляції.                                                                             

                   У відповідності до ст.165-2 КПК України суддя відмовляє в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав.

                   Приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання слідчого суддя  не в повній мірі врахував вимоги норм глави 13 КПК України.

                   Так, у своїй постанові суддя зазначає, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується   ОСОБА_2 відноситься до злочинів середньої тяжкості.

                   Враховуючи цю обставину, дані про особу обвинуваченого та відсутність даних про наміри ОСОБА_2 зникати з місця постійного поживання та перешкоджати закінченню досудового слідства суддя відмовив в задоволенні подання слідчого.

                   Разом з тим злочин, який інкримінується ОСОБА_2, згідно ст..12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

                Крім того суддею залишилося нез’ясованим питання про перешкоджання ОСОБА_2 встановлення істини у справі шляхом впливу на потерпілу, як зазначається в апеляції старшого помічника Бориспільського міжрайонного прокурора.

                    Оскільки рішення прийняте без врахування всіх обставин справи, воно визнаватися законним не може і підлягає скасуванню.

          Керуючись ст.365, 366, 382 КПК України апеляційний суд, –

                                                          У  Х  В  А  Л  И  В  :

     Апеляцію помічника прокурора Бориспільського міжрайонного прокурора задовольнити.

     Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2  запобіжного заходу у вигляді взяття під варту –скасувати, а подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 направити до Бориспільського міськрайонного суду Київської області на новий судовий розгляд..          

      Головуючий -            

       Судді –