Справа №11-851Головуючий у І інстанціїФедорова
Категорія51Доповідач у 2 інстанції Авраменко
12.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого –Авраменка М.Г.,
суддів –Беха М.О., Каленченко Н.О.,
з участю прокурора – Скрипки І.М.,
захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 захисників ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2010року, яким засуджено
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Камінь-Каширський Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим оперуповноваженим відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч. 3 ст. 364 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого старшим оперуповноваженим відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- за ч. 3 ст. 364 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця смт. Володарка Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_3, проживаючого: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
Постановлено солідарно стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 4 572грн. 96коп. за проведення судових експертиз.
Цим же вироком вирішено питання про речові докази.
в с т а н о в и в:
Згідно вироку, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст.307, ч. 3 ст. 364 КК України, а ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307.
Наказом № 237 о/с від 31 липня 2006 року ОСОБА_5 було призначено на посаду оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Наказом № 1072 о/с від 10 листопада 2008 року ОСОБА_6 було призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
На ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були покладені посадові обов’язки передбачені Законом України «Про міліцію», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»та іншими нормативно-правовими актами.
Наприкінці весни –на початку літа 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запропонували ОСОБА_4 займатися незаконним збутом наркотичних засобів, на що останній погодився.
В червні 2009 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 змусили ОСОБА_8 систематично незаконно придбавати наркотичні засоби у ОСОБА_4 та збувати їх, а виручені за них кошти переводити на відповідний банківський рахунок.
ОСОБА_8, знаходячись під тиском ОСОБА_6 та ОСОБА_5, систематично придбавала наркотичні засоби у ОСОБА_4 та збувала їх наркозалежним особам.
Внаслідок злочинних дій з боку співробітників міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_8, які виразились у підбурюванні останньої до збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто до вчинення умисного злочину у сфері наркотичних засобів, а також підірвало авторитет і престиж органу міліції перед громадськістю, грубо порушило принципи діяльності міліції.
На вирок суду подали апеляції прокурор, засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_7., ОСОБА_1
Прокурор у апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особам засуджених, внаслідок м’якості, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за вчинені злочини із застосуванням ст. 70 КК України покарання у виді дев’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, ОСОБА_5 за вчинені злочини із застосуванням ст. 70 КК України покарання у виді дев’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Засуджений ОСОБА_4 у апеляції просить вирок змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. В доводах апеляції посилається на те, що вину свою у вчиненому визнав повністю, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує лікування, та мати хворіє на тяжку хворобу. Зазначає, що є єдиним годувальником у родині.
Також просить повернути золотий ланцюжок з підвіскою законному власнику –його тещі. Ювелірна прикраса була вилучена в нього під час затримання.
Засуджений ОСОБА_5 просить призначити йому покарання не у виді позбавлення волі та врахувати пом’якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття. В апеляції зазначає, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив, оскільки перебував в скрутному матеріальному становищі, на утриманні знаходиться бабуся, яка є пенсіонеркою, інвалідом та потребує його постійної уваги.
У своїй апеляції ОСОБА_6 просить вирок змінити, пом’якшити йому покарання та виключити з опису майна, що підлягає конфіскації автомобіль «Міцубісі Лансер», д.н.з. НОМЕР_1. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вину свою у вчинених злочинах визнав повністю, не намагався ухилятися від слідства та суду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, за час роботи в органах внутрішніх справ отримував грамоти та нагороди. Автомобіль підлягає виключення з опису на підставі того, що він являється спільною власністю подружжя, а не його особистою.
Захисник ОСОБА_2 у своїй апеляції просить вирок змінити в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та призначити засудженому з застосуванням ст. 69 КК України за вчинені злочини більш м’яке покарання.
Звертає увагу суду про необхідність виключення з опису майна, яке підлягає конфіскації, автомобіль «Міцубісі Лансер», д.н.з. НОМЕР_1, оскільки він являється не особистою власністю ОСОБА_6, а спільною власністю подружжя, що підтверджується договором про придбання даного авто.
В апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 70 та 75 КК України та виключити із списку майна, що підлягає конфіскації, автомобіль «Тойота Королла», оскільки автомобіль перебуває у кредиті та під застовою. У доводах апеляції вказує, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, під час роботи в органах внутрішніх справ отримав нагороди за службу, щиро розкаявся у вчиненому, на утриманні знаходиться бабуся, яка являється інвалідом.
Захисник ОСОБА_1 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_4 з застосуванням ст.ст. 69,75 КК України більш м’яке покарання. Засуджений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся, вину визнав повністю, має на утриманні малолітню дитину, яка постійно хворіє, дружина також хворіє та потребує його догляду, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, злочин вчинив внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. При постановленні вироку суд належним чином не оцінив пом’якшуючі покарання обставини та не надав їм належної юридичної оцінки. Також просить виключити з переліку майна, що підлягає конфіскації золотий ланцюжок та підвіску, оскільки вони належать ОСОБА_10
Засуджений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляцію прокурора. Просить її залишити без задоволення, а доводи прокурора вважає надуманими.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка підтримала апеляцію та заперечила проти доводів інших апеляцій, думку захисників, які підтримали подані ними та засудженими апеляції та заперечували проти доводів апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що всі подані апеляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Висновок суду в частині доведеності вини засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 364 КК України, а саме в тому, що вони, будучи працівниками правоохоронного органу, зловживали владою, тобто умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах використовували службове становища всупереч інтересам служби, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і державним інтересам, організували за попередньою змовою вчинення іншими особами незаконного придбання, зберігання, перевезення, збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинили за попередньою змовою незаконне зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів –вірно кваліфіковані та ніким не оспорюється.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_4 у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розміром та за попередньою змовою групою осіб відповідає фактичним обставинам справи та обґрунтований зібраними доказами, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.
Рішення суду щодо кваліфікації дій засуджених у вчинених злочинів за наведених у вироку обставинах ніким не оспорюється, ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах, які перевірені та досліджені при розгляді справи у суді першої інстанції, яким надана належна правова оцінка.
Що стосується призначеного засудженим покарання за вчинені злочини, то воно відповідає тяжкості злочинів та особам засуджених. ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, одружений, має на утриманні малолітнього сина; ОСОБА_5 також раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно; ОСОБА_4 також вперше притягується до кримінальної відповідальності,позитивно характеризується, одружений. має на утриманню малолітню дитину, яка, як і його дружина, страждає важко хворіє.
При призначенні покарання засудженим суд вірно врахував пом’якшуючу їм покарання обставину –щире каяття.
З урахуванням зазначених обставин, що впливають на призначення покарання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для призначення більш суворого покарання або його пом’якшення, а також застосування до них положень ст. 54 КК України.
Призначене засудженим покарання за вироком суду колегія суддів вважає необхідним та достатнім для їх виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Що стосується доводів апеляцій в частині виключення майна з переліку об’єктів, які підлягають конфіскації, то колегія суддів вважає їх надуманими та такими, що не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, засуджених та захисників залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2010 року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 –без змін.
Головуючий
Судді