Справа №11-806Головуючий у І інстанціїГумбатов
Категорія22Доповідач у 2 інстанції Бех
23.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
головуючого –судді –Авраменка М.Г.,
суддів - Бех М.О., Орла А.І.,
з участю прокурора –Скрипки І.М.,
засуджених –ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ігнатьєва О.М. на вирок Бородянського районного суду Київської області від 24.05.2011 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, працюючий монтажником ВАТ «Макарівська птахофабрика», житель АДРЕСА_1, раніше судимий: 06.10.2006 р. Макарівським районним судом Київської області за ч.3 ст.185, ст.304, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 03.09.2008 р. умовно-достроково на 10 місяців 10 днів, -
засуджений за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.1 ст.304 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки з покладенням на засудженого обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи і з»являтися на реєстрацію в ці органи за місцем проживання в строки, визначені КВІ.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, студент ВПУ ім. Драгоманова, житель в АДРЕСА_2, раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна; за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75, 76, 104 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням на засудженого обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи і з»являтися на реєстрацію в ці органи за місцем проживання в строки, визначені КВІ.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, житель АДРЕСА_3, раніше не судимий ,
засуджений за ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ст.ст.75, 76, КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням на засудженого обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу КВІ, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи і з»являтися на реєстрацію в ці органи за місцем проживання в строки, визначені КВІ.
За вироком суду, 27 грудня 2009 року, близько 13 години, в лісосмузі поблизу р. Здвиж в с. Гавронщина Макарівського району Київської області, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_2, 1994 року народження є неповнолітнім втягнув його в злочинну діяльність, з метою заволодіти транспортним засобом, на що останній погодився. Так, вони, знаходячись біля мотоцикла «МТ-11»державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, відкотили його від річки на деяку відстань, а потім ОСОБА_1 запустив двигун і разом з ОСОБА_2 поїхали в напрямку с. Маковище Макарівського району Київської області, чим завдали ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 8691 грн. 20 коп.
1січня 2010 року, близько 01 години, в приміщенні кафе-бару «Кури-гриль», що по вул. Фрунзе в смт. Макарів Київської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон К-320 І», вартістю 350 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 35 грн., який належав ОСОБА_7 та знаходився на одному зі столів у кафе, чим завдав ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 385 грн.
1січня 2010 року, близько 23 години 30 хвилин, по вул. Фрунзе в смт. Макарів Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння майном здійснили напад на ОСОБА_8 та, застосувавши до нього насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, яке виразилось в нанесенні останньому ударів руками і ногами по різним частинам тіла, спричинили ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин обличчя, гематоми очних щілин, перелому кісток носа, забою грудної клітки з права, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а потім відкрито заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа Н 95», вартістю 1700 грн., мобільним телефоном «Нокіа 6021», вартістю 300 грн., електронною картою пам'яті «Трансценд», вартістю 100 грн., сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»,впартістю 35 грн., сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 15 грн., грошима в сумі 700 грн., грошима в сумі 300 доларів США, що по курсу НБУ складає 2395 грн. 50 коп., чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на суму 5245 грн. 50 коп.
В апеляції прокурор просить вирок суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
На думку прокурора, висновки суду щодо повного визнання підсудними своєї вини, їх щирого каяття у скоєному і підтвердженні обставин вчинення злочину не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому застосування судом ст.69 КК України, за таких обставин, є неправильним.
Також апелянт вказує, що в ході судового слідства була допущена однобічність та неповнота, оскільки не допитана свідок ОСОБА_8
Крім того, прокурор вважає, що призначене засудженим покарання із застосуванням ст.75 КК України є неправильним та таким, що не відповідає тяжкості злочинів та особам засуджених, внаслідок його м’якості.
В запереченнях засуджений ОСОБА_1 просить апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ігнатьєва О.М., залишити без задоволення, а вирок Бородянського районного суду Київської області від 24.05.2011 року залишити без змін.
Засуджений ОСОБА_1 вказує, що посилання державного обвинувача на невизнання ним факту заволодіння грошима потерпілого ОСОБА_8 не відповідає дійсності, оскільки він не заперечував цей факт, але стверджував, що грошей у потерпілого не забирав.
Також засуджений зазначає, що суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з’ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію, в якій ставиться питання про направлення справи на новий судовий розгляд, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виступаючи в поясненнях, дебатах та в останньому слові просили вирок суду щодо них залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення поданої апеляції.
Згідно ст..334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного.
У відповідності до ст.65 КПК України покази підсудного є доказами по справі.
Проте покази підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вироку не викладені, а лише зазначено, що «підсудні винними себе визнали повністю щиро розкаялись у скоєному і підтвердили обставини вчинення ними злочинів».
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в ході судового слідства підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними себе у заволодінні грошима потерпілого ОСОБА_8 та мобільним телефоном «Нокіа Н 95»не визнали, хоча, згідно вироку, і заволодіння і грішми –700 грн. та 300 доларів США і мобільним телефоном «Нокіа Н 95»судом визнано доведеним.
За таких обставин, мотивувальна частина вироку містить суперечності.
У відповідності до ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.
Законність вироку означає його відповідність нормам кримінального і кримінально-процесуального права при кваліфікації дій винної особи, при призначенні їй покарання, при відшкодуванні матеріальних збитків тощо.
Проте судом вимоги ст..323 КПК України, при постановленні вироку, не дотримані.
Так згідно ст.69 КК України суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі тільки за наявності обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Разом з тим призначаючи покарання ОСОБА_1 нижче від найнижчої межі суд до цієї вимоги закону поставився формально, зазначивши у вироку лише що «на підставі ст..69 КК України за наявності декількох обставин, що пом’якшують покарання, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст.187 та ч.2 ст.289 КК України», не розкриваючи які саме обставини пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Також при призначенні покарання ОСОБА_1 судом не було взято до уваги вимоги ч.2 ст. 65 КК України, що покарання має бути призначене необхідне і достатнє для виправлення винного та попередження нових злочинів, в зв’язку з чим не в достатній мірі враховано особу ОСОБА_1, який раніше був засуджений за умисний тяжкий злочин, судимість за який не знята та не погашена в установленому законом порядку і знову вчинив ряд умисних злочинів, в тому числі і злочини, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до тяжких.
Аналогічно застосовуючи ст.69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд у вироку не зазначив, які обставини знижують істотний ступінь тяжкості вчиненого злочину та пом’якшують покарання цим особам.
У відповідності до п.9 ППВС України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами, внесеними згідно ППВС України №18 від 10.12.2004, №8 від 12.06.2009 р.) рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Проте звільняючи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від покарання з випробуванням суд не зазначив, які обставини він враховував, дійшовши висновку про можливість виправлення цих осіб без відбування покарання в місцях позбавлення волі.
У відповідності до ст..367 КПК України неправильне застосування судом кримінального закону є підставою для скасування вироку.
За наведених вище обставин вирок суду не може визнаватися законним і підлягає скасуванню.
Якщо при новому судовому розгляді вина ОСОБА_1 буде встановлена в обсязі пред’явленого йому обвинувачення, то звільнення його від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України слід вважати м’яким.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Ігнатьєва О.М. задовольнити.
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 24.05.2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу повернути Бородянського районного суду Київської області на новий судовий розгляд іншим складом суду.
Головуючий -
Судді -