Судове рішення #17620970


Справа №11-731Головуючий у І інстанціїБурбела

Категорія42Доповідач у 2 інстанції Бех

23.08.2011


УХВАЛА

Іменем України

 07 липня 2011 року Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого –судді Авраменка М.Г.,

суддів  -  Бех М.О., Матюшка М.П.,

з участю прокурора –Тарасюк М.В.,  засудженого ОСОБА_2 та його захисника –ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурора, який  брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3 на вирок Києво-Святошинського районного суду  Київської області від 06.04.2011 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, працюючий в ФОП «ОСОБА_2.», житель АДРЕСА_1 раніше не судимий,–

засуджений за ч.1 ст.289 КК України на 1 рік обмеження волі.

     На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на засудженого обов’язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи і з’являтися на реєстрацію  в ці органи за місцем проживання в строки, визначені КВІ.

        За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 10.07.2010 року близько 13 години 00 хвилин, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом –автомобілем марки «Mitsubishi Outlender 3.0 АТ»з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, вартістю 190488 гривень 67 копійок, який належить ОСОБА_5 з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел шляхом вільного доступу зайшов на територію станції технічного обслуговування, яка розташована на ділянці приватного домоволодіння, за адресою с. Тарасівка, вул. Польова, 21, Київської області Києво-Святошинського району, де повідомив працівникам станції неправдиву інформацію про отримання дозволу від власника на використання вказаного автомобіля та отримав від працівника СТО ОСОБА_6 ключі від автомобіля «Mitsubishi Outlender 3.0 АТ»з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1, відчинив водійські дверцята, вставив ключі в замок запалення, запустив двигун та виїхав на автомобілі «Mitsubishi Outlender 3.0 АТ»з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 з приміщення майстерні.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2011 року скасувати та закрити провадження по даній кримінальній справі.

Захисник стверджує, що ОСОБА_2 заволодівши транспортним засобом не мав на меті корисливі мотиви і перегнав автомобіль марки «Mitsubishi Outlender 3.0 АТ»з СТО ОСОБА_7 до себе додому лише з метою забезпечення повернення боргу останнім.

В апеляції прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду від 06.04.2011 року щодо ОСОБА_2 змінити та застосувати ст.69 КК України.

В доповненнях до апеляції прокурор просить вирок Києво-Святошинського районного суду від 06.04.2011 року щодо ОСОБА_2 змінити та в резолютивній частині вироку, при призначенні покарання ОСОБА_2 зазначити ч.1 ст.69 КК України.

    Справа № 11-731                                                                                                            Головуючий в суді 1-ї інстанції – Бур бела Ю.С.

   Категорія ст. 289 КК                                                                                                         Суддя-доповідач –Бех М.О.

 Прокурор вважає, що при призначенні судом покарання ОСОБА_2 у вигляді обмеження волі, допущено невірне застосування кримінального закону, оскільки згідно вимог ч.1 ст.289 КК України обмеження волі передбачено від трьох до п’яти років. Суд призначаючи занадто м’яке покарання не застосував вимоги ст.69 КК України – призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

 Заслухавши  суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується,  з’ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію, в якій ставиться питання про приведення вироку у відповідність до вимог кримінального закону і заперечує проти задоволення апеляції захисника засудженого, заслухавши засудженого, який в поясненнях, дебатах та  в останньому слові просив  закрити провадження по даній кримінальній справі, а також його захисника, який висловив думку також про закриття справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку  про необхідність задоволення апеляції прокурора та відсутність підстав для задоволення апеляції захисника.  

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.289 КК України за обставин встановлених судом, підтверджується сукупністю  доказів, яким суд дав належну оцінку та обґрунтовано послався на них  в обвинувальному вироку.

Зокрема, як вбачається з вироку, вина ОСОБА_2 підтверджується визнанням вини самим засудженим, показами потерпілого ОСОБА_5,  свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, які вказали на ОСОБА_2, як на особу, що незаконно заволоділа автомобілем ОСОБА_5, протоколом огляду місця події від 29.07.2010 року та іншими доказами по справі.

Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.289 КК України кваліфіковані вірно.

     Доводи захисника засудженого, про те, що злочин, передбачений ст.289 КК України може бути вчинений тільки з корисливих мотивів є безпідставними.

     За змістом ст..289 КК України при вчиненні злочину, передбаченого цією нормою користь, як його ознака, не є обов’язковою, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом буде і тоді, коли особа не мала на меті обернути транспортний засіб на свою користь чи на користь третіх осіб, а лише заволоділа ним з метою використання своїх особистих потреб.

Враховуючи, що вина ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, твердження захисника про те, що засуджений не мав на меті корисливих мотивів незаконно заволодіти автомобілем марки «Mitsubishi Outlender 3.0 АТ» є безпідставним.   

Посилання захисника на те, що потерпілий не має до ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру не є підставою для закриття кримінальної справи.

     З огляду на вищевикладене апеляція захисника обґрунтованою визнаватися не може.   

                         

      Як вбачається з вироку, суд у  мотивувальній частині обґрунтував, в зв’язку з чим  при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 слід застосувати положення ст.69 КК України.

       Колегія суддів вважає, що призначення покарання цьому засудженому із застосуванням ст..69 КК України є виправданим.

       Разом з тим, при призначенні ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, суд у резолютивній частині вироку не послався на застосування ст.69 КК України.

       

        З огляду на це апеляція прокурора підлягає задоволенню, а резолютивна частина вироку зміні.

   Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -

                                                      У  Х  В  А  Л  И  В:

   Апеляцію захисника засудженого –адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

   Апеляцію  прокурора, який  брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4 задовольнити, резолютивну частину вироку змінити і викласти її так: «ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому за цим законом, із застосуванням ст.69 КК України, покарання у виді обмеження волі строком на один рік».

  В решті вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.04.2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.


Головуючий -

Судді –

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація