Справа №11-757Головуючий у І інстанціїТолкачова
Категорія5Доповідач у 2 інстанції Бех
23.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
14 липня 2011 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого –судді – Орла А.І.,
суддів - Бех М.О., Каленченко Н.О.,
з участю прокурора –Скрипки І.М.,
засудженого –ОСОБА_1, його захисника –адвоката ОСОБА_2, потерпілої –ОСОБА_3 та представника потерпілих –адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями помічника прокурора Вишгородського району Київської області –Кривошеї С.В., потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2011року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України з вищою освітою не одружений, не працюючий, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, –
засуджений за ч.1 ст.122 К України на 2 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що перебуваючи в садовому товаристві «Сади Дніпра»с. Осещина Вишгородського району на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_7, 21.06.2009 р. близько 02.00 години, під час сварки з ОСОБА_7 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, наніс удари долонями рук в область голови ОСОБА_7 внаслідок чого в нього виникли синці в ділянках голови.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 лежачи на землі поблизу будинку в якому вони проживали в садовому товаристві «Сади Дніпра»с. Осещина, боровся з ОСОБА_7, а під час того, як підводився з землі умисно, з метою завдання фізичного болю та тілесних ушкоджень, оперся коліном своєї ноги на груди ОСОБА_7 внаслідок чого останній отримав переломи 4-го, 5-го та 6-го ребер зліва.
Після отримання даних тілесних ушкоджень ОСОБА_7 піднявся та пішов до літнього душу, а зранку його знайшли на подвір’ї поблизу будинку, де вони проживали в садовому товаристві «Сади Дніпра»с. Осещина лежачи обличчям на тротуарній плитці. Зранку того ж дня, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 занесли ОСОБА_7 до приміщення та поклали його на ліжко.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 доставили до Долинської районної лікарні Івано-Франківської області, 25.06.2009 року він помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №102 Е від 05.08.2009 року на трупі ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження –закрита черепно мозкова травма, з крововиливами в м»які покрови голови, під м»яку та тверду мозкову оболонку, в речовину головного мозку, з забоєм головного мозку важкого ступеня має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що небезпечні в момент спричинення.
Закриті переломи 4-го, 5-го, 6-го ребер зліва без зміщення, з крововиливами в міжреберні проміжки; синці в ділянках голови; термічні опіки 2-го та 3-го ступеню в ділянках грудної клітини, обох верхніх кінцівок; біля 2% поверхні тіла мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Закрита черепно мозкова травма, з крововиливами в м»які покрови голови, під м»яку та тверду мозкову оболонку, в речовину головного мозку, з забоєм головного мозку важкого ступеня; закриті переломи 4-го, 5-го, 6-го ребер зліва без зміщення, з крововиливами в міжреберні проміжки; синці в ділянці голови утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися внаслідок нанесення ударів ногами, руками чи іншими тупими твердими предметами.
Термічні опіки 2-го та 3-го ступеню в ділянках грудної клітини, обох верхніх кінцівок; біля 2% поверхні тіла утворилися від дії високої температури.
Згідно даних судово-гістологічного дослідження з моменту отримання тілесних ушкоджень до моменту настання смерті пройшло біля 3-х –5-ти діб.
Смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно мозкової травми, з крововиливами в м»які покрови голови, під м»яку та тверду мозкову оболонку, в речовину головного мозку, з забоєм головного мозку важкого ступеня, яка ускладнилася мозковою комою 3-го ступеню, набряком та набуханням головного мозку.
Також вироком постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 витрати, пов’язані із виїздами її та адвоката в судові засідання та надання правової допомоги в сумі 5501 грн.13 коп. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із винного стягнуто на користь ОСОБА_3 5638 грн.48 коп. на відшкодування витрат, пов’язаних з виїздами її та адвоката на слідство, в судові засідання, та надання правової допомоги, транспортні витрати на перевезення ОСОБА_7 із Вишгородського району до місця його проживання в сумі 5638 грн. 48 коп. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2011 року щодо ОСОБА_1 та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання у виді 7-ми років позбавлення волі.
Прокурор вважає, що висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
Апелянт посилається на те, що свідок ОСОБА_9 на досудовому слідстві вказав, що був безпосереднім очевидцем бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і бачив як ОСОБА_1 повалив ОСОБА_7 на землю та бив його руками і ногами в область голови та тулуба, а при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_9 вже показав, що ОСОБА_1 бив ОСОБА_7 лише відкритими долонями рук по голові, а кулаками та ногами ударів по голові не завдавав.
Прокурор зазначає, що оскільки ОСОБА_7 зранку після бійки з ОСОБА_1 знайшли лежачим на подвір»ї будинку в напрямку руху від душу до будівлі, де проживали ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8, можна зробити висновок, що ОСОБА_7 нікуди з земельної ділянки, на якій вони проживали не відлучався та сторонні особи не могли завдати йому тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть.
В апеляціях потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 просять скасувати вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2011 року щодо ОСОБА_1 та постановити новий вирок, яким призначити засудженому відповідне покарання, передбачене ч.2 ст.122 КК України.
Потерпілі вказують, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 давав однакові пояснення, як на досудовому слідстві так і в суді, не відповідає дійсності, оскільки спочатку ОСОБА_1 стверджував, що ніхто крім його не мав конфлікту із ОСОБА_7, проте, коли судовий процес завершувався, він змінив свої покази та вказав, що потерпілого били ОСОБА_9 та ОСОБА_8.
Також потерпілі вважають, що суд, при винесенні вироку, стягнув на їх користь необґрунтовано малу суму на відшкодування моральної шкоди, як не відповідає судовій практиці по даній категорії справ та безпідставно відмовив ОСОБА_6 у стягненні коштів на поховання чоловіка.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з’ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляції про скасування вироку, в зв’язку з неправильною кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, необхідність постановлення нового вироку щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України та призначення йому за цією нормою покарання у виді 7-ми років позбавлення волі; з»ясувавши думку потерпілої ОСОБА_3 та її представника, які також вказують на невірну кваліфікацію дій винного та невірне вирішення судом цивільного позову, заслухавши засудженого, який в поясненнях, дебатах та в останньому слові просив вирок щодо нього залишити без змін, а також його захисника, який висловив аналогічну думку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, заперечень на апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій прокурора, та обох потерпілих.
У відповідності до ст..318 КПК України надання слова у судових дебатах підсудному є обов’язковим, а недотримання цього положення у відповідності до ст..370 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку.
Як вбачається з протоколу судового засідання (158 –167 т.1) підсудному ОСОБА_1 суд не надав можливості виступити з промовою при проведенні судових дебатів.
Крім цього протокол судового засідання суддею головуючим по справі не підписаний.
За змістом ст.367, 369 КПК України висновки суду непідтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні та наявність істотних суперечностей між висновками суду, викладеними у вироку, є підставами для скасування вироку.
Як вбачається з вироку суд формулюючи обвинувачення, яке він вважає встановленим, та роблячи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 наявність злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України припустився істотних суперечностей.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1, під час сварки, умисно наніс ОСОБА_7 удари долонями рук в область голови, внаслідок чого в останнього виникли синці в ділянках голови, а також умисно, з метою завдання фізичного болю та тілесних ушкоджень, оперся коліном своєї ноги на груди ОСОБА_7 внаслідок чого останній отримав переломи 4-6 ребер зліва.
Також судом вважається встановленим, що закрита ЧМТ, закриті переломи 4-6 ребер, синці в ділянках голови могли утворитися внаслідок нанесення ударів руками і ногами, чи іншими тупими предметами, а смерть ОСОБА_7 настала від закритої ЧМТ з крововиливами в м»які покрови голови під м»яку та тверду мозкову оболонку, з забоєм головного мозку важкого ступеню.
Таке формулювання дає підстави вважати пред’явлене ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України обґрунтованим.
Разом з тим перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.121 на ч.1 ст.122 КК України суд вказує, що в ході судового слідства не було встановлено «причинного зв’язку між діями обвинуваченого ОСОБА_1 та отриманою ОСОБА_7 закритою черепно-мозковою травмою…яка стала причиною смерті останнього».
Зазначені істотні суперечності між висновками суду, викладеними у вироку, свідчать про незаконність останнього та необхідність його скасування.
Крім цього роблячи висновок про відсутність причинного зв’язку між діями обвинуваченого ОСОБА_1 та отриманою ОСОБА_7 закритою черепно-мозковою травмою, яка стала причиною смерті останнього, суд не дає оцінки всім доказам, дослідженим в ході судового слідства, в їх сукупності та не зазначає, чому одні докази він бере до уваги, а інші ні.
Так, зокрема, в підтвердження вини ОСОБА_1 в умисному заподіянні ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесного ушкодження суд посилається на покази свідка ОСОБА_9, який при відтворенні обстановки та обставин події за його участю 16.08.2010 року, показав, що «ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_7 по голові відкритою долонею, а кулаками та ногами –удари по голові не наносив»(а.с.171 т.1).
Водночас цей же свідок, будучи допитаним 03.07.2010 року, вказував, що «ОСОБА_1 повалив ОСОБА_7 на землю та бив його руками та ногами в область голови та тулуба»(а.с.42 т.1).
Чому не взяті до уваги ці покази судом у вироку не зазначено, хоча згідно висновку комісійної СМЕ №164/К від 30.12.2010 року саме за обставин на які вказує свідок ОСОБА_9 при допиті його як свідка, утворилися тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_7 (а.с.120-121 т.2).
Також ця комісійна експертиза вважає об’єктивними викладені в постанові про притягнення як обвинуваченого від 29.09.2009 року обставини заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, які спричинили смерть.
Сам ОСОБА_1 05 та 06.07.2010 року вказував, що наносив удари ОСОБА_7 руками в область голови та тулуба.
Наведені докази нічим не спростовані і суперечать висновку суду про відсутність причинного зв’язку між діями ОСОБА_1 та отриманням ОСОБА_7 закритої ЧМТ.
Крім того суд у вироку, яким ОСОБА_1 визнаний винним за ч.1 ст.122 КК України, посилається на висновки комісійної СМЕ №164/К від 30.12.2010 року та додаткової СМЕ №16/Д від 20.08.2010 р.
Разом з тим за свої змістом висновки цих експертиз суперечать один одному.
Так згідно висновку додаткової СМЕ №16/Д від 20.08.2010 р. не виключається можливість отримання тілесних ушкоджень, які стали причиною смерті ОСОБА_7, при падінні із положення стоячи, з висоти власного росту та контактування при цьому з твердими предметами, як вказує свідок ОСОБА_9 при відтворенні обстановки та обставин події.
Проте, згідно висновків комісійної СМЕ №164/К від 30.12.2010 року, причиною смерті ОСОБА_7 називаються тілесні ушкодження, отримані за обставин вказаних ОСОБА_9 при допиті його в якості свідка та зазначених в постанові про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого від 29.09.2009 року (нанесення ударів руками та ногами в область голови та тулуба), названих ОСОБА_1 при допиті його в якості підозрюваного та обвинуваченого.
Постановлення вироку на суперечливих доказах є свідченням невідповідності вироку суду фактичним обставинам справи.
Система допущених судом порушень вимог кримінально-процесуального закону дає підстави для висновку про незаконність вироку, необхідність його скасування та направлення справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, суд –
У Х В А Л И В:
Апеляції помічника прокурора Вишгородського району Київської області –Кривошеї С.В. та потерплих ОСОБА_6 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 14.03.2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.
Головуючий – підпис
Судді –підписи
З оригіналом звірено –суддя М.О.Бех