Справа №11-865Головуючий у І інстанціїСоловей
Категорія46Доповідач у 2 інстанції Бех
23.08.2011
УХВАЛА
Іменем України
10 серпня 2011 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого –судді –Авраменка М.Г.,
суддів - Бех М.О., Каленченко Н.О.,
з участю прокурора –Скрипки І.М.,
засуджених –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілого –ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2011року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, працюючий зав. складом «Бат-Електронікс» м. Київ, раніше не судимий, житель АДРЕСА_3, –
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації в органи КВІ та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, з середньо освітою, не одружений, працюючий комірником «БАТ-Електонікс»м. Київ, раніше не судимий, житель АДРЕСА_2, –
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_2 зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації в органи КВІ та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, житель АДРЕСА_1, –
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_3 зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації в органи КВІ та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Із кожного із засуджених за цим вироком на користь потерпілого ОСОБА_4 стягнуто по 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та солідарно із засуджених 2990 грн. на відшкодування майнової шкоди.
За вироком суду, 25.07.2010 року близько 00 години ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи в громадському місці на території танцювального майданчику, що розташований на території подвір’я будинку культури с. Томашівка Фастівського району Київської області з хуліганських спонукань, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і навмисно порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, в даному випадку –потерпілого ОСОБА_4 та в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності і побуту в даному випадку –дискотека для молоді, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема ОСОБА_4, протиставити себе іншим громадянам, зокрема присутнім на дискотеці громадянам з особливою зухвалістю, тобто з особливою наглістю та грубістю ОСОБА_1 наніс удар ОСОБА_4 кулаком в область щелепи, після чого останній втратив рівновагу.
До даних злочинних дій ОСОБА_1 одразу приєднався ОСОБА_2, який з хуліганських спонукань, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і навмисно порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, в даному випадку –потерпілого ОСОБА_4 та в частині забезпечення спокійних умов суспільно-корисної діяльності і побуту в даному випадку –дискотека для молоді, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема присутнім на дискотеці громадянам з особливою зухвалістю тобто з особливою наглістю та грубістю ОСОБА_2 наніс удар зверху кулаком по потилиці ОСОБА_4, після чого останній упав.
Одразу після цього до хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приєднався ОСОБА_3, який з хуліганських спонукань, тобто з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і навмисно порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, в даному випадку –потерпілого ОСОБА_4 та в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності і побуту в даному випадку –дискотека для молоді, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, однак прагнучи самовиразитися таким чином у зухвальстві, неповазі до суспільства, тобто показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, зокрема ОСОБА_4, протиставити себе іншим громадянам, зокрема присутнім на дискотеці громадянам з особливою зухвалістю, тобто з особливою наглістю та грубістю ОСОБА_3 наніс удар ногою в область лівого боку тулуба ОСОБА_4 в цей час ОСОБА_1 наніс удар ногою в ліву руку потерпілому, а ОСОБА_2 наніс удар ногою в праву руку.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 вчинили хуліганські дії щодо ОСОБА_4 групою осіб у громадському місці, в присутності ОСОБА_5, ОСОБА_6, та інших осіб, які перебували на дискотеці в с. Томашівка Фастівскього району Київської області, проте вперто, тривалий час не реагуючи на неодноразові зауваження та прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 припинити побиття ОСОБА_4, продовжували нанесення тілесних ушкоджень останньому.
Через свою тривалість та публічність дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були помічені ОСОБА_7, який у той час забезпечував суспільно корисну діяльність і дозвілля, в даному випадку –проведення дискотеки для молоді. При цьому, ОСОБА_7 дізнавшись, що на подвір’ї біля танцювального майданчику відбувається бійка, припинив проведення дискотеки, вимкнув музику і побіг до натовпу для припинення правопорушення.
Побачивши ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втекли, а ОСОБА_3, продовжуючи свої протиправні дії, в той момент, коли ОСОБА_4 піднімався з землі з особливою жорстокістю та зухвалістю наніс останньому удар ногою в обличчя та втік.
Таким чином, ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в область щелепи та один удар ногою в область лівої руки; ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 один удар кулаком по потилиці та один удар ногою в праву руку; ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 два удари ногою –в область лівого боку тулубу та в обличчя, чим спричинили останньому черепно-мозкову травму, струс головного мозку, травматичну екстракцію 1-го зуба справа зверху, ран на нижній губі, садна і синці голови, садна і синці на верхніх кінцівках, які виникли від дії тупого(их) предмету(ів) та згідно висновку судово-медичного експерта №111/90 д від 23.11.2010 року мають ознаки: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, рана на нижній губі –легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; травматична екстракція 1-го зуба справа зверху, садна і синці голови, садна і синці на верхніх кінцівках –легких тілесних ушкоджень.
При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 тимчасово припинили суспільно-корисну діяльність та дозвілля громадян –проведення дискотеки в с. Томашівка Фастівського району Київської області.
В апеляції потерпілий ОСОБА_4 просить змінити вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.05.2011 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у частині стягнення моральної шкоди та стягнути з засуджених 50 000 гривень моральної шкоди, оскільки вважає, що висновок суду в частині стягнення із засуджених моральної шкоди є помилковим і не відповідає тяжкості злочину та особам засуджених.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з’ясувавши думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції, заслухавши засуджених, які поясненнях, дебатах та в останньому слові просили вирок щодо них залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення поданої апеляції.
Вирок в частині доведеності вини засуджених, кваліфікація їх дій за ч.2 ст.296 КК України та призначене засудженим покарання сторонами не оспорюються.
Як вбачається з вироку, при відшкодуванні моральної шкоди потерпілому ОСОБА_4 судом враховано тяжкість заподіяних потерпілому фізичних ушкоджень та страждань, що позбавило його нормального життєвого існування і, з врахуванням вимог розумності та справедливості, визначено розмір моральної шкоди в сумі 15 000 грн.
Проте, таке рішення суду при вирішенні заявленого цивільного позову у кримінальній справі, не ґрунтується на законі.
У відповідності ст.334 КПК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон на підставі якого вирішено цивільний позов.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»при розгляді кримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи з’ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв’язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і дати у вироку належну оцінку зазначеним обставинам.
Згідно п.9 вищезазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат(їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.
Однак суд, задовольняючи позов в частині відшкодування потерпілому завданих моральних збитків у розмірі 5000 грн. з кожного із засудженого, не в повній мірі врахував обставини справи та не навів у вироку відповідні мотиви при визначенні розміру моральної шкоди.
Так з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочин скоєно умисно, з установкою на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, у громадському місці..
Ці обставини свідчать про приниження винними гідності потерпілого.
Встановлені судово-медичною експертизою тілесні ушкодження, зокрема, ЗЧМТ, струс головного мозку потерпілого, травматична екстракція 1 –го зуба справа зверху, свідчать про перенесення ОСОБА_4 фізичного болю і моральних страждань та моральних переживань у зв’язку з необхідністю тривалого часу на відновлення ушкодженого здоров»я .
За таких обставин рішення суду про стягнення з винних 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди потерпілому є несправедливим, в зв’язку з чим вирок, в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди підлягає зміні, із збільшенням розміру відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи наведене вище та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Фастівського районного суду Київської області від 26.05.2011року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2990 гривень на відшкодування понесених витрат від злочину та по 10 000 гривень із кожного із засуджених –на відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді –підписи
З оригіналом звірено –суддя М.О.Бех