Справа №11-606-2006 Головуючий у 1 інстанції Ковалюх В.АДРЕСА_2
Категорія- 186ч.ЗКК Доповідач Гром Л.АДРЕСА_2
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 р. вересня 7 дня судова колегія судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Чернігівської області в складі: головуючого Гром Л.АДРЕСА_2 суддів Григор"євої В.Ф., Борисенко І.П. за участю прокурора Павленко О.В. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в АДРЕСА_2 Чернігові кримінальну
справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького
районного суду від 26 травня 2006 р.
Цим вироком
ОСОБА_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець , громадянин України , з середньою освітою , розлучений , на утримання неповнолітня дитина , не працюючий , раніше судимий:
26.01.1990р Бахмацьким райсудом за ст..81 ч.З , 140 ч.2, 42 КК України (1960 р) на 3 роки позбавл.волі; 22.02.1994 р. тим же судом за ст.. 141 ч. З КК України (1960) на 3 роки 6 міс. позбавл.волі;
2000 р. тим же судом за ст..140ч.2 КК України (1960) до 2 р.6 міс. позбавл.волі;
2001 р. тим же судом за ст.. 1450 ч.2 , 206 , 42 КК України (1960) на 4 р.6 міс. позбавл.волі;
18.02.2004 р. тим же судом за ст..297 ,71 КК України (2001 ) на 1 р.6 міс. позбавл. волі. Засуджений за ст. 186 ч. З КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, уродженка та жителька АДРЕСА_2, українка , громадянка України Ю з середньою освітою , не одружена ,має одну неповнолітню дитину, не працює, раніше судима:
09.03.1993 р. Бахмацьким райсудом за ст.101 ч. 1 , 140 ч.2 , 42 КК України (1960) на 4 роки позбавл. волі з іспитовим строком 3 роки 16.02.1996 р. тим же судом за ст.. 140 ч. 2 ,43 КК України (1960) на 4 р. 6 міс.позбавл.волі;
14.02.2002 р. тим же судом за ст.. 185 ч. 2 КК України (2001) на 1 р.6 міс. засуджена за ст. 186 ч.З КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі
ОСОБА_3 , уродженець та житель АДРЕСА_3 ,українець , громадянин України, з вищою освітою , одружений, має одну неповнолітню дитину , не працюючий , раніше не судимий Засуджений за ст. 186 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 АДРЕСА_2 звільнений від відбування покарання , якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вичинить нового злочину.
Покладені на засудженого ОСОБА_3 АДРЕСА_2 обов'язки : не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання , роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Судом засуджені визнані винними в тому , що 16 лютого 2006 р. близько 20 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2 з метою грабежу чужого майна , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , через незамкнені вхідні двері проникли в будинок ОСОБА_4, що розташований в АДРЕСА_4 , де погрожуючи застосувати фізичне насильство до потерпілої , відкрито заволоділи іконою „ Трьох святих „ вартістю 630 грн.
В апеляції:
Засуджений ОСОБА_1 просить вирок відносно його переглянути з мотивів неправильності кваліфікації його дій. Вважає , що дії його підлягають кваліфікації за ст. 190 ч. 1 КК України. Суд не звернув увагу на ту обставину , що ніхто не домовлявся про спільне викрадання у потерпілої ікони , а він мав намір заволодіти шляхом обману тому і розігрували ролі та він представлявся працівником міліції. Вважає вирок суворим , оскільки суд не взяв до уваги всі пом'якшуючи вину обставини.
Вирок щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, АДРЕСА_2 не оскаржується.
Заслухавши доповідача , засудженого ОСОБА_1 , що підтримав доводи апеляції , думку прокурора , що вважав вирок зміні не підлягає , перевіривши матеріали справи в повному обсязі , судова колегія вважає , що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність засудженого ОСОБА_1 у скоєні ним інкримінованого йому злочину при обставинах наведених у вироку підтверджується зібраними по справі доказами , які досліджені в судовому засіданні.
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав та визнав свою вину в шахрайстві.
В судовому засіданні ОСОБА_1 показав , що 16.02.2006 р. він вирішив шляхом обману заволодіти іконою , що знаходилась у будинку ОСОБА_4 , або недорого купити. З цією метою він взяв посвідчення залізничника , яке раніше знайшов , папку для паперів та разом з ОСОБА_3АДРЕСА_2 та ОСОБА_2АДРЕСА_2 на автомобілі „ таксі" поїхали до Бахмач -1 , де живе потерпіла. Зайшовши до будинку потерпілої він представився начальником кримінального розшуку , ОСОБА_3 АДРЕСА_2 представив як оперуповноваженого , а ОСОБА_2 АДРЕСА_2 як слідчого. Потерпіла не повірила , що вони працівники міліції тоді він взяв зі стіні ікону та сказав , що вона конфіскована. Нікому він не погрожував . Коли з'ясувалось , що ікона коштує недорого , він поклав її на дах туалету біля перукарні ІНФОРМАЦІЯ_1.
Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 АДРЕСА_2 вину свою не визнав , підтвердив , що вони разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 їздили в АДРЕСА_2 Бахмач -1 та заходили в будинок потерпілої ОСОБА_4. Він вийшов з будинку та ходив просити сірники, а коли вийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іконою він вирішив , що вони її купили.
Засуджена ОСОБА_2АДРЕСА_2 в судовому засіданні показала , що 16.02.2006 р. їздила разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в Бахмач-1 до ОСОБА_4 , але вона ікону не викрадала, насильства до потерпілої не застосовувала.
Засуджений ОСОБА_3.АДРЕСА_2 також в судовому засіданні підтвердив , що 16.02.2006 р. в вечірній час за проханням ОСОБА_1 їздили в Бахмач -1 до ОСОБА_4. Але він не був присутній під час того , як ОСОБА_1 забрав ікону , бо виходив за сірниками . Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли із іконою , то він подумав, що останні її купили.
Винність засудженого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у доказах по справі.
Так , потерпіла ОСОБА_4 показала , що 16.02.2006 р. близько 20 години в її будинок зайшли ОСОБА_1 , ОСОБА_3 Та ОСОБА_2. ОСОБА_1 представився працівником міліції і показав посвідчення червоного кольору , а ОСОБА_3.АДРЕСА_2 стояв на порозі із папкою для паперів. Коли вона сказала їм , щоб вони вийшли з будинку і хотіла вибігти у веранду то ОСОБА_2 АДРЕСА_2 перегородила їй дорогу. Точно вже вона не може пригадати , чи говорив ОСОБА_1 Лапі вийти на вулицю подивитися за обстановкою. Коли ОСОБА_3 АДРЕСА_2 вийшов на вулицю ОСОБА_1 зняв зі стіни ікону і на її зауваження сказав , що як поставлю , то перевернешся. Після цього вона сказала ,що грошей у неї немає і що треба хай беруть , лише її не били. Коли вони забрали ікону і вийшли , вона зателефонувала до міліції.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав , що 16.02.2006 р. близько 20 години на автомобілі „таксі" возив в с. Бахмач-1 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Через годину він знову приїхав до с. Бахмач-1 і забрав вказаних осіб та відвіз в АДРЕСА_2 Бахмач. Він бачив , що ОСОБА_3 тримав у руках темну дошку.
Згідно протоколу виявлення , вилучення та огляду вбачається , що 17.02.2006 р. в АДРЕСА_2 Бахмач на даху туалету , що розташований біля перукарні ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлена ікона із зображення трьох святих ( а.с. 13)
З досліджених в судовому засіданні пояснень засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2АДРЕСА_2 , що вони надавали під час досудового слідства вбачається , що останні вину свою повністю визнавали та показали , що за попередньою змовою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали в с. Бахмач -1 де вирішили викрасти у ОСОБА_4 ікону. Вони знали , що остання проживає одна, зайшовши у будинок ОСОБА_1 представився працівником міліції , та показав посвідчення ,ОСОБА_1 зняв ікону , а ОСОБА_3 стояв на порозі .ОСОБА_2 перегородила дорогі потерпілій з будинку. Вони вийшли з будинку і ікону ніс ОСОБА_3. У АДРЕСА_2 Бахмач оцінили ікону у знайомого художника, потім заховали на даху туалету ( а.с. 42а, 69 , 53 )
Ці пояснення були підтверджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час очних ставок із ОСОБА_3 ( а.с. 37-38 ).
За таких підстав суд обґрунтовано кваліфікував дії засудженого ОСОБА_1 за ст. 186 ч. З КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_1, про те , що його дії неправильно кваліфіковані і піддягають кваліфікації за ст.. 190 ч.1 КК України є надуманими та спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , яка стверджувала , коли засуджені представились працівниками міліції вона не повірила та намагалась зателефонувати і їй це зробити перешкодили. Вона намагалась вийти з будинку щоб звернутися за допомогою , але ОСОБА_2 її не випустила. Вона просила повернути ікону , але ОСОБА_1 пригрозив їй і його слова вона сприйняла як погрозу для свого життя тому сказала забирайте ікону та йдіть звідси бо дуже злякалась і боялась побиття, боялася за своє життя. Після їх уходу, повідомила працівників міліції про скоєне.
Крім того , доводи засудженого ОСОБА_1 з цього приводу спростовуються наданим ним та засудженою ОСОБА_2 показами під час досудового слідства.
Посилання засудженого ОСОБА_1 про неправильність та зацікавленість у проведені експертизі щодо встановлення вартісті викраденої ікони є безпідставними.
При обранні міри покарання засудженому ОСОБА_1 прийняв до уваги обставини справи , скоєння тяжкого злочину , дані про особу засудженого, скоєння злочину в стані сп'яніння.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства , щоб потягло за собою без умовне скасування вироку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365 ,366 КПК України судова колегія ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду від 26 травня 2006 р. щодо нього - без змін.