Справа № 11 -657/2006 р.                              Головуючий в 1 -й інстанції

Білий В.М. доповідач    Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем   України

7 вересня 2006 р.

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Трейтяк О.П. суддів: Демченка О.В., Шахової О.Г. з участю прокурора Костюкова О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 5 травня 2006 року про відмову в задоволенні скарги на постанову органів прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи, -

установив :

З листопада 2003 року мешканка Сумської області ОСОБА_2 звернулась до Генеральної Прокуратури України зі скаргою на те, що перебуваючи на побаченні у Менській виправній колонії НОМЕР_1 з засудженим ОСОБА_1, вона дізналась від нього про погрози ОСОБА_1 з боку керівництва колонії та заподіяння йому тілесних ушкоджень, відмову ОСОБА_1 від їжі, приховування цих випадків від обліку та не направлення скарг до органів прокуратури.

По даній скарзі була проведена перевірка і постановою помічника прокурора Менського району від 13 листопада 2003 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю підстав для порушення кримінальної справи.

Дана постанова була оскаржена ОСОБА_1 до Менського районного суду і постановою суду від 5 травня 2006 р. йому відмовлено в задоволенні його скарги. Судове рішення мотивоване тим, що перевірка органів прокуратури проведена повно і всебічно, підстав для порушення кримінальної справи не знайдено, а скаржник, крім того, пропустив строк на оскарження постанови органів прокуратури і не надав ніяких доказів щодо поважності причин пропуску цього строку.

На дану постанову суду ОСОБА_1 подано апеляцію в якій поставлене питання про скасування постанови суду як незаконної і необґрунтованої. Апеляція мотивована тим, що суд постановив своє рішення на матеріалах прокурорської перевірки, які зібрані поверхово, а опитані в ході її посадові особи Менської ВК-91 давали неправдиві свідчення.

Апелянт був належним чином повідомлений судом про день, час і місце розгляду справи, йому було надано можливість ознайомитись з протоколом судового засідання. В судове засідання він не з'явився.

Вислухавши в судовому засіданні прокурора, який вважав апеляцію безпідставною і просив відмовити у її задоволенні, дослідивши матеріали судової справи та матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляції необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Органами прокуратури, які проводили перевірку по даній заяві, було опитано усіх осіб, які б могли мати причетність до викладених в перевіряє-мій заяві фактах: співробітників Менської виправної колонії НОМЕР_1, лікаря цієї ж колонії, пояснення самого ж ОСОБА_1, в якому він вказував, що отримав тілесні ушкодження під час випадкового падіння, журнал реєстрації звернень засуджених ВК-91. Будь-яких підстав, що вказували б на наявність складу злочину, під час перевірки встановлено не було. Таких же підстав не було встановлено і при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в місцевому суді. Суд належним чином дослідив усі надані йому докази, давши їм відповідної оцінки, з якою погоджується апеляційний суд. Наведені в апеляції доводи про поверховість проведення прокурорської перевірки матеріалами справи фактично не підтверджуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив  :

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 5 травня 2006 року, якою відмовлено ОСОБА_1  в задоволенні його скарги на постанову помічника прокурора Менського району від 13 листопада 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишити без змін.