В И Р О К                                                                   

                                                       І м е н е м   У к р а ї н и                                            1-18/11                                                                                                                                      

03 серпня 2011 року                                                                                    м. П’ятихатки

              П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді Резніченка М.С.,

              за участю секретаря

              судового засідання    Гук С.Р.,

              прокурора                 Климко О.А.,   

              захисника                  ОСОБА_2,

              потерпілих                ОСОБА_3, ОСОБА_4,

              представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. П’ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, військовозобов’язаного, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1,

у вчиненні  злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 121 ч. 1, 186 ч. 1 КК України,

ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. П’ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні  злочину, передбаченого ст.. 296 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6  14.06.2009 р. приблизно о 01.50 год. разом з братом ОСОБА_7, знаходячись в районі пам'ятника «Героям Великої Вітчизняної війни»по вул. Прокопенко в м. П'ятихатки Дніпропетровської області підійшли до раніше незнайомих дівчат ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з метою знайомства. ОСОБА_7 руками обіймав ОСОБА_9 і в цей час до них підійшов знайомий ОСОБА_9 - ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 та почав з'ясовувати наявність претензій у ОСОБА_7 і ОСОБА_6 до дівчат. ОСОБА_7, діючи з хуліганських спонукань, використовуючи малозначний привід, підійшов до ОСОБА_11 і грубо порушуючи громадський порядок по мотивах явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, умисно наніс ОСОБА_11 не менше двох ударів в обличчя, в результаті чого потерпілий ОСОБА_11 упав на асфальт, а ОСОБА_7, продовжуючи свої хуліганські дії, з особливою зухвалістю, умисно наніс лежачому на асфальті ОСОБА_11 не менше двох ударів ногою по верхніх кінцівках в область передпліччя правої руки, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової поверхні рота, крововиливів на передній каймі нижньої губи і по внутрішній поверхні правого передпліччя, віднесені згідно висновку судово-медичної експертизи від 09.09.2010 р. № 134-Е до легких тілесних ушкоджень.

До стоячого поряд і спостерігаючого за тим, що відбувається ОСОБА_6, підійшов ОСОБА_12, який попросив ОСОБА_6 втрутитись в те, що відбувається і припинити побиття ОСОБА_11. ОСОБА_6 не відреагував на законні та правомірні зауваження ОСОБА_3 і діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, неустановленим слідством предметом, раніше підготовленим для спричинення тілесних ушкоджень, який має обмежену поверхню в області контакту і володіючим колюче-ріжучими особливостями, з ціллю спричинення потерпілому ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс йому не менше одного удару в область лівого ока, в результаті чого ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в області зовнішнього кута лівого ока, яке проникає в параорбітальний простір, тяжкої контузії лівого ока, субконьюктивного крововиливу в нижніх відділах лівого ока, підвивих хрусталика лівого ока, крововиливу в скловидне тіло лівого ока, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 141-Е від 03.08.2009 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критеріями, які понесли стійку втрату суспільної працездатності більше 1/3 (більше ніж 33%).

Крім цього, ОСОБА_6 після вчинення хуліганських дій 14.09.2009 р. приблизно о 02.10 год. знаходячись на тому ж місці побачив на руці у лежачого на асфальті ОСОБА_12 золотий браслет плетення «арабський бісмарк»вагою 25,0 г. 585 проби і реалізуючи свій зненацька виниклий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями спостерігає потерпілий і нехтуючи його думкою, відкрито заволодів, знявши з руки потерпілого належний тому вказаний золотий браслет вартістю 7755 грн.. З викраденим ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст..ст. 121 ч. 1, 296 ч. 4, 186 ч. 1 КК України та цивільний позов, заявлений ОСОБА_3, не визнав і показав, що біля пам’ятника з братом зустріли двоє дівчат, познайомилися і розмовляли.  До них підійшли потерпілі, запитували хто вони і ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_7, а потім і його. Бійка розпочалася між братом і ОСОБА_4 та між ним і ОСОБА_3. Схвативши один одного боролися і він поклав ОСОБА_3 на землю, заламав руки, а брат повалив на землю ОСОБА_4. Удари наносили один одному і він бачив якесь ушкодження на обличчі у ОСОБА_3. Око ОСОБА_3 міг забити при падінні об камінець чи скло, у нього ніякого іншого знаряддя чи пристрою не було. Залишаючи місце ОСОБА_3 лежав на асфальті обличчям донизу і золотих речей у нього він не брав.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.. 296 ч. 2 КК України та цивільний позов, заявлений ОСОБА_3, також не визнав і показав, що повертався з братом ОСОБА_6 за місцем проживання та поблизу пам’ятника зустріли дівчат, познайомилися і почали спілкуватися. До них підійшли потерпілі в нетверезому стані і ОСОБА_3 вів себе нахабно, нецензурно лаявся, ініціював скандал. Вони намагалися уникнути конфлікту, але ОСОБА_3 штовхнув його в груди, а на зауваження брата він зав’язав бійку з ОСОБА_6. Він поклав на землю ОСОБА_4, щоб не зашкодив здоров’ю, оскільки той кинувся на нього, простягав руки. Удари були взаємними протягом 30-40 секунд, міг нанести два удари йому в обличчя і тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта щодо ОСОБА_4 спричинені ним в взаємній потасовці. Підходив ОСОБА_13, коли він сидів на ОСОБА_4, а коли до нього підійшов ОСОБА_6 вони разом пішли додому. Вину не визнає, оскільки діяв в межах необхідної оборони і коли б це повторилося, то діяв так би. Цивільний позов не визнав, оскільки вимоги носять солідарний характер, а він ОСОБА_3 тілесні ушкодження не спричиняв.

Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудними висновки суду про винуватість ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні злочинів ґрунтуються на показаннях потерпілих, свідків, доказах, які є в матеріалах кримінальної справи і безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що він з ОСОБА_4 підійшли до пам’ятника, де була зустріч з дівчатами ОСОБА_10 і ОСОБА_9. Побачили біля них підсудних і ОСОБА_4 запитав чи все гаразд. Між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 почалася бійка і ОСОБА_7 двічі  ударив по тулубу ОСОБА_4. До нього підійшов ОСОБА_6 і наніс удар правою рукою в ліву частину обличчя. Він закрив обличчя, бо почув біль, лице було в крові і над оком висіла шкура. Крім цього він ударив його в обличчя ще зо 4 рази, а від сильного удару він упав на асфальт, але намагався піднятися і відреагувати ударом, та не вийшло. Від наступного удару він упав на коліна, прикрив голову руками. В цей час ОСОБА_6 наносив удари ногами по тулубу. Пізніше у нього на спині були синці. Після побиття ОСОБА_6 зірвав з його руки двома пальцями золотий браслет і забрав. Йому спричинено матеріальну та моральну шкоду, оскільки браслет купував у 2002 р. за 3750 грн., витрачав кошти на лікування і ще слід робити операцію на оці, яка може коштувати близько 20000 грн. В теперішній час на ліве око не бачить, а тому велике навантаження на інше око. Моральну шкоду оцінює в 300000 грн., оскільки внаслідок побиття він є інвалідом ІІІ групи, що спричиняє постійні душевні страждання, змушує прикладати додаткові зусилля для відновлення нормальних умов життя і роботи. Наслідки побиття обмежують у виборі професії, виникають труднощі в щоденній побутовій роботі, керування автомобілем. Наполягав на позбавленні волі підсудних та задоволенні його позову.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 14.06.2009 р. о 02.00 год. він з ОСОБА_3 підійшли до пам’ятника і бачили, як з ними спілкувалися підсудні. ОСОБА_7 наніс удар в обличчя, а після другого удару він упав. ОСОБА_7 зайшов позаду і бив ногами по спині, в потилицю, він втратив свідомість, а отямившись побачив лише сидячого ОСОБА_3. Між цим бачив, як почалася бійка між ОСОБА_6 і ОСОБА_3. До бійки у того був золотий браслет, а після –браслета вже не було. По телефону ОСОБА_3 він викликав його брата. Обличчя у ОСОБА_3 було в крові. Виисловився щодо позбавлення волі обох підсудних. Матеріальних і моральних претензій до підсудних не має.

Допитаний свідок ОСОБА_13 показав, що він разом з ОСОБА_17, ОСОБА_14 та іншим ОСОБА_18 біля пам’ятника “Танк» вживали пиво з 20.00 год. вечора. Вночі побачив бійку і підійшов ближче. До нього підійшли брати ОСОБА_6 і ОСОБА_6 сказав, щоб він щодо бійки нікому нічого не розповідав. Бачив бійку чотирьох чоловік, з яких двоє били ногами кожен окремо інших двох, а пізніше потерпілі лежали на асфальті.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що він з братом і ОСОБА_17 біля пам’ятника “Танку»вживали пиво. На відстані приблизно 50 м. бачив бійку чотирьох чоловік, з яких потім двоє лежали на асфальті, а двоє стояли. ОСОБА_13 пішов до них ближче, а повернувшись говорив, що брати ОСОБА_6 когось побили. Він бачив, як ті, що стояли наносили удари ногами лежачим.

З показань свідка ОСОБА_15 слідує, що він мешкає в будинку поблизу пам’ятника і вночі виходив на балкон палити та побачив бійку. Чітко бачив ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з м’якою іграшкою. Коли вони зійшлися з братами ОСОБА_6 почалася бійка. ОСОБА_7 вдарив рукою ОСОБА_4 в обличчя і той впав, а ОСОБА_6 бив ОСОБА_3 руками по обличчю, нанісши йому близько 10 ударів. Першими почали бійку підсудні ОСОБА_6. Пізніше до них від пам’ятника “Танк»підходив ОСОБА_13, бачив ще двоє дівчат, які відійшли після початку бійки. Від балкона до місця бійки близько 10 м., місцевість освітлена ліхтарем, тому все бачив. Коли ОСОБА_3 сидів ОСОБА_6 пішли. Бачив як ОСОБА_6 щось перекладав з руки в руку і поклав до кишені. ОСОБА_4 телефонував і приїхав брат ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що вона з сестрою ОСОБА_9 прийшли до пам’ятника, де мала відбутися зустріч з ОСОБА_4 і ОСОБА_3. До них підійшли підсудні, познайомилися і почали забирати м’яку іграшку. Коли підійшли ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ОСОБА_6 почав бійку з ОСОБА_3, а інший з ОСОБА_4. Вона і ОСОБА_9 злякалися і втекли за будинок, звідки бачила, як ОСОБА_6 бив ОСОБА_3, нанісши декілька ударів руками і ногами, ОСОБА_3 упав, а підсудний продовжував бити ногами, вдаривши ще 4 рази. ОСОБА_7 бив ОСОБА_4 по спині. Бійка продовжувалася приблизно 15 хвилин, після чого ОСОБА_6 втекли. На вечірці бачила у ОСОБА_3 золотий браслет у вигляді плетіння, а після бійки підійшли до нього, лице було в крові, браслета не було. Потерпілі удари підсудним не наносили, не ображали їх. В процесі бійки коли ОСОБА_3 впав на асфальт бачила у руках ОСОБА_6 предмет у вигляді піки у формі трикутника. Через кілька тижнів, коли проводилося впізнання, їй телефонував ОСОБА_6 і попередив, щоб вона нічого нікому не розповідала, якщо не бажає проблем.

Допитана свідок ОСОБА_9 дала аналогічні показання за виключенням того, що не бачила металевого предмета у руках підсудного ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_16 нічого по суті справи у судовому засіданні не зміг пояснити і його свідчення судом до уваги не приймаються, оскільки очевидцем події не був.

З протоколу огляду місця події від 14.06.2009 р. (а.с. 3 т. 1) слідує, що об’єктом огляду є ділянка місцевості по АДРЕСА_2, де на асфальтобетонному покритті мається пляма бурого кольору розміром 20 х 30 см.

Згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання від 15.06.2009 р. (а.с. 64 т. 1) ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_6, з яким познайомилася в ніч на 14.06.2009 р. і який спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3

З протоколу пред’явлення для впізнання від 15.06.2009 р. (а.с. 65 т. 1) слідує, що ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 14.06.2009 р. спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3

Згідно протоколу від 15.06.2009 р. (а.с. 66 т. 1) ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_7 як особу, яка в ніч на 14.06.2009 р. завдала ударів ОСОБА_4

Відповідно до протоколу від 15.06.2009 р. (а.с. 67 т. 1) ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_7, який в ніч на 14.06.2009 р.  наніс йому удари та був присутній при побитті ОСОБА_3

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 03.08.2009 р. № 141 «Е»(а.с. 144146 т. 1) у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді  рани в ділянці зовнішнього кута лівого ока, що проникає в пара орбітальний простір, тяжкої контузії лівого ока, субконюктівального крововиливу в нижніх відділах лівого ока, підвивих хрусталика лівого ока, крововиливу в скловидне тіло лівого ока, які виникнули від дії твердого предмету з обмеженою поверхнею в ділянці контакту, що володіє колюче-ріжучими властивостями, віднесені до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм, що зумовили стійку втрату загальної працездатності понад одну третину (більш ніж 33%).

З довідки (а.с. 188 т. 1)  вбачається, що станом на 08.09.2010 р. вартість браслета з золота 585 проби вагою 25 гр. становить 7750,00 грн..

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 09.08.2010 р. № 134 «Е»(а.с. 192-194 т. 1) у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на слизовій поверхні роту, синців на перехідній облямівці нижньої губи та по внутрішній поверхні правого передпліччя, садна по зовнішній поверхні правого передпліччя, віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень.

Під час відтворення 08.09.2010 р. обстановки і обставин події за участю потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 198-205 т. 1) з фототаблицями ОСОБА_3 відтворив обстановку і умови, в яких відбувалися події 14.06.2009 р. за його участі та участі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на АДРЕСА_2

З протоколу відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_4 від 08.09.2010 р. (а.с. 206-211 т. 1 з фототаблицями) ОСОБА_4 вказав місце, спосіб вчинення правопорушень підсудними ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відносно нього та ОСОБА_3

Згідно протоколів відтворення обстановки і обставин події від 08.09.2010 р. (а.с. 212-215, 216-220 т. 1) за участю ОСОБА_13 і ОСОБА_14 свідки показали місце, звідки спостерігали за бійкою та місце, де відбулася бійка, де лежали ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

З висновку додаткової судово-медичної експертизи від 11.09.2010 р. № 158 «Е-Д»(а.с. 230-233 т. 1) тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_3 не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту чи висоти близької до неї, а виникли за тих обставин, на які вказав під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3

Згідно висновку судово-медичного експерта від 11.09.2010 р. № 159 «Е-Д»(а.с. 234-237 т. 1) тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на слизовій поверхні роту, синців на перехідній облямівці нижньої губи, виявлені у ОСОБА_4, не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту чи висоти близької до неї, а виникли за тих обставин 14.06.2009 р., на які вказав під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_4

З протоколів відтворення обстановки і обставин події від 22.09.2010 р. (а.с. 238-242 т. 1) за участю свідка ОСОБА_15 і від 22.09.2010 р. (а.с. 243-247 т. 1) за участю ОСОБА_10 свідки показали місце, звідки спостерігали за бійкою та місце, де відбулася бійка, спосіб нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підсудними ОСОБА_6 і ОСОБА_7.

Згідно висновку повторної судово-медичної експертизи від 23.06.2011 р. № 85 (а.с. 56-66 т. 3) у ОСОБА_3о. встановлені тілесні ушкодження: колота-різана рана, розташована в області зовнішнього кута лівого ока, раньовий канал якої проникає в параорбітальну ділянку без ушкодження лівого очного яблука, тяжка контузія лівого очного яблука, субкон’юнктивальний крововилив нижніх відділів лівого ока, підвивих кришталика лівого ока, крововилив в скловидне тіло лівого ока, які ускладнилися під час травматичного процесу катарактою, деструкцією, фіброзом скловидного тіла, вторинною хориоретинальною дистрофією, частковою атрофією зорового нерву внаслідок відшарування сітківки, що призвело до зниження гостроти зору –рахунок пальців у обличчя (що відповідає зниженню гостроти зору нижче 0,0…діоптрій). Колото-різана рана у зовнішнього кута лівого ока спричинена від однієї травматичної дії плоского колючо-ріжучого предмету, типа леза ножа, який діяв в напрямку спереду назад, проникаючи в параорбітальний простір, при цьому дотиково діючи на очне яблуко, травмуючи його, що призвело до тяжкої контузії очного яблука. Виявлені ушкодження є наслідком однієї комбінованої травматичної дії та за своїм характером по критерію стійкої втрати загальної працездатності, віднесені до тяжких тілесних ушкоджень і не могли виникнути внаслідок самостійного падіння з висоти власного зросту на тверде рівне покриття і ударом об каміння або скло.

З довідки МСЕК серія МСЕ-ДНА-01 № 689366 слідує, що ОСОБА_3 призначено ІІІ групу інвалідності з 18.11.2009 р. (загальне захворювання по зору).

Сукупність вказаних доказів, їх оцінка переконують суд в тому, що ОСОБА_6 вчинив злочин проти громадського порядку та моральності, передбачений ст.. 296 ч. 4 КК України, злочин проти здоров’я особи, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України, віднесені відповідно до ст.. 12 ч. 4 КК України до категорії тяжких злочинів, та злочин проти власності, що передбачено ст.. 186 ч. 1 КК України, який згідно ст.. 12 ч. 3 КК України є злочином середньої тяжкості, а його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано за ст.. 296 ч. 4 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненим групою осіб з застосуванням предмета, заздалегідь  заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, за ст.. 121 ч. 1 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, за ст.. 186 ч. 1 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

ОСОБА_7 вчинив злочин проти громадського порядку та моральності, передбачений ст.. 296 ч. 2 КК України, віднесений відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, а його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковано як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, оскільки характер і ступінь фактичної участі кожного підсудного у вчиненні певного злочину, значення такої участі для досягнення мети злочину, індивідуального для кожного співучасника пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані, що характеризують особи винних.

Так, ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 69, 70 т. 2), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 67, 68 т. 2), строкову службу  проходив і перебуває на обліку в П’ятихатському ОРВК (а.с. 72 т. 2), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 71 т. 2), не працює.

ОСОБА_7 також раніше не судимий (а.с. 59, 60 т. 2), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 57, 58 т. 2), не працює, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 62 т. 2).

Обставин, що пом’якшували б покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив, оскільки підсудні свою вину в інкримінованих злочинах не визнали, в останньому слові кожен окремо висловили те, що у разі повторення такої ж ситуації діятимуть аналогічно.

Обставин, які б згідно ст.. 67 цього Кодексу обтяжували б покарання підсудних, суд також не встановив.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає доцільним обрати покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у виді позбавлення волі і переконаний, що покарання, пов’язане з ізоляцією від суспільства, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для призначення більш м’якого покарання, ніж це передбачено відповідними статтями Особливої частини КК України за вчинені злочини, суд не вбачає. ОСОБА_6 суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 70 ч. 1 КК України, визначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про солідарне стягнення на його користь 19649,69 грн. матеріальної шкоди та 300000 грн. моральної шкоди, щомісячно стягувати 204,10 грн. втраченого заробітку внаслідок спричинення каліцтва  підлягає частковому задоволенню до засудженого ОСОБА_6, а відносно ОСОБА_7 у позовних вимогах слід відмовити, оскільки ніяких дій ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 14.06.2009 р. не вчиняв, тому не може нести солідарну відповідальність. Суду надані належні докази в підтвердження ціни позову в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, у тому числі чеки на придбання медичних препаратів під час проходження лікування у відділенні мікрохірургії ока Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні на суму 349,99 грн. (а.с. 130, 133 т. 2), витрати на пальне під час відвідування медичних установ м. Дніпропетровськ у розмірі 4803,83 грн. (а.с. 131-132 т. 2, 72 т. 3), викраденням золотого браслету шкоду спричинено на 7755 грн., за проведення судово-медичного обстеження потерпілим сплачено 45, 77 грн. (а.с. 130 т. 2), однак послуги банку у сумі 3 грн. не підлягають стягненню, оскільки ці витрати не віднесені до судових витрат (а.с. 130 т. 2), витрати на правову допомогу складають 2500 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією (а.с. 136 т. 2) на загальну суму 15454,59 грн.. Крім того, стягненню підлягають 100000 гривень спричиненої моральної шкоди, що буде розумним і співмірним розміром завданій потерпілому шкоді, яку достатньо обґрунтували у судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 тим, що внаслідок вчинення відносно нього дій з боку ОСОБА_6 він втратив зір, лікувався тривалий час у медичних закладах і потребує подальшого лікування, визнаний інвалідом ІІІ групи по зору, втратив 33 % загальної працездатності, через що йому протипоказана робота на висоті та біля крутящихся механізмів, чим займався раніше та отримував від того доходи. В часині позовних вимог про стягнення щомісячно 204,10 грн. суд залишає їх без розгляду, оскільки такі вимоги слід розглядати у цивільному судочинстві, бо їх розгляд у кримінальному процесі не передбачений.

Вирішуючи долю речових доказів суд вважає, що визнані речовими доказами спортивна куртка, спортивні штани та тапки, вилучені у ОСОБА_7, спортивну куртку, спортивні штани і тапки, вилучені у ОСОБА_6 (а.с. 58,59), які були передані на зберігання в камеру схову П’ятихатського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області слід би було повернути власникам, однак поверненню підлягає лише спортивна куртка, спортивні штани і тапки, належні ОСОБА_7, оскільки одяг і взуття ОСОБА_6 органами досудового слідства втрачені, про що проведено перевірку (а.с.81, 82-83 т. 1). Крім того, визнано речовим доказом м’яку іграшку у формі медіведя (а.с. 85 т. 1), яка передана на зберігання ОСОБА_4 під розписку (а.с. 86 т. 1) та має залишитися у потерпілого, оскільки доказового значення ця іграшка не має. Речі, у тому числі спортивні куртка, брюки та футболка чорного кольору, які також постановою від 16.06.2009 р. визнані речовими доказами, слід залишити ОСОБА_3, якому вони передані під розписку (а.с. 90 т. 1).

ОСОБА_6 і ОСОБА_7 досудовим слідством затримувалися в порядку ст.. 115 КПК України 14 червня 2009 р. (а.с. 45, 52 т. 1) та були звільнені за постановою слідчого 17 червня 2009 р. (а.с. 99 т. 1), тому відповідно до ст.. 338 КПК України в строк покарання засудженим слід зарахувати строк перебування під вартою до винесення вироку, а саме з 14 червня 2009 р. по 17 червня 2009 р..

Керуючись ст..ст. 321, 323, 324, 328, 330-339 КПК України, суд,

З а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.. 296 ч. 4, 121 ч. 1, 186 ч. 1 КК України, призначивши покарання

-          за ст.. 296 ч. 4 КК України 5 років позбавлення волі,

-          за ст.. 121 ч. 1 КК України 6 років позбавлення волі,

-          за ст.. 186 ч. 1 КК України 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_6 визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши 6 років позбавлення волі з поміщенням у кримінально-виконавчу установу на призначений строк.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 296 ч. 2 КК України, призначивши покарання 2 роки позбавлення волі з поміщенням у кримінально-виконавчу установу на призначений строк.

Початок строку відбуття покарання згідно ст.. 338 КПК України рахувати ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з 27 липня 2011 р., зарахувавши в цей строк перебування під вартою до винесення вироку з 14 червня 2009 р. по 17 червня 2009 р..

Запобіжний захід –тримання під вартою –ОСОБА_6 і ОСОБА_7 залишити дотеперішній до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 15454 (п’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 59 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди на загальну суму 115454 (сто п’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 59 копійок.

Позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_3 щомісячно 204 гривні 10 копійок втраченого заробітку внаслідок причиненого каліцтва залишити без розгляду.

В решті заявлених вимог відмовити.

Речові докази: спортивна куртка, спортивні штани та тапки, вилучені у ОСОБА_7, , які передані на зберігання в камеру схову П’ятихатського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_7, м’яку іграшку у формі ведмедя, яка передана на зберігання ОСОБА_4 залишити потерпілому ОСОБА_4, спортивні куртка, брюки та футболка чорного кольору, які передані на зберігання ОСОБА_3 залишити потерпілому ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копій вироку.

Головуючий –суддя: