Справа №2-931/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі
Головуючого судді Цибенко І.В.
При секретарі Алійник Л.Ю.
З участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_5.
третьої особи ОСОБА_6
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності ,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з даною позовною заявою до суду , зазначаючи, що 01.07.2000 році ОСОБА_3 продав йому за 300 грн. металевий гараж. Даний металевий гараж знаходиться біля будинку № 50 по вул. Гагаріна у м. Чернігові на земельній ділянці , яка перебуває у користуванні ОСОБА_6. З липня 2000 року позивач постійно користувався гаражем , в ньому зберігалось належне йому майно , а саме будівельні матеріали, деревообробний станок, бетонозмішувач, різні інструменти, готові столярні вироби.
23.02.2007 року відповідач по справі - ОСОБА_2і самовільно зірвав замки з зазначеного гаражу і відкрив його. Свідком таких дій ОСОБА_2. була теща позивача - ОСОБА_7., яка і звернулась до органу міліції. Під час перевірки органами міліції даного факту було встановлено, що ОСОБА_2. вважає себе власником даного гаражу, оскільки придбав у 2007 році у ОСОБА_3. квартиру разом з гаражем.
ОСОБА_1 також в позовній заяві зазначає, що договір купівлі -продажу металевого гаражу ним та ОСОБА_3. не укладався, нотаріально не посвідчувався, оскільки даний гараж не має фундаменту, отже не є нерухомим майном і право власності на нього не потребує державної реєстрації . Факт придбання ним металевого гаражу підтверджується розпискою. З зазначених підставОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на металевий гараж, який він придбав у ОСОБА_3. 01.07.2000 року.
Відповідно до ч.1 ст. 3З ЦПК України судом залучено до участі в справі в якості співвідповідача - ОСОБА_5.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, зазначеній в позовній заяві. Додатково ОСОБА_1. вказав, що металевий гараж раніше належав ОСОБА_8., який помер у 1999 році. Спадкоємцем його майна був син ОСОБА_3. , тому у нього не виникало сумніву щодо правомірності володіння та розпорядження відповідачем ОСОБА_3. гаражем. Просили позов задовольнити та визнати заОСОБА_1 право власності на спірний металевий гараж.
Відповідач ОСОБА_2. та співвідповідачка ОСОБА_5. в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що 16.02.2007 року вони у ОСОБА_3. та ОСОБА_9 купили квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу. Разом з квартирою ними було придбано і гараж, що підтверджується розпискою , даною 16.02.2007 року ОСОБА_9. та 18.02.2007 року ОСОБА_3. . В Договорі купівлі -продажу квартири , про гараж нічого не зазначалось , оскільки не було на нього документів . Про продаж у 2000 році гаражаОСОБА_1, їм нічого не було відомо. ОСОБА_2. також зазначив, що ОСОБА_3. не міг продавати гараж у 2000 році , оскільки він був не єдиним спадкоємцем. Крім нього право на спадщину мав ОСОБА_10, який надав довіреність на продаж квартири своїй матері - ОСОБА_9.
Допитаний в судовому засіданні , в порядку судового доручення, відповідач ОСОБА_3. позов визнав та пояснив, що у 2000 році він продав гаражОСОБА_1 за 300 грн., про що написав розписку. 16.02.2007 року він продав ОСОБА_2. тільки свою частку квартири 7 по вул. .
Гагаріна, 50 у м. Чернігові. Металевий гараж ОСОБА_2. він не продавав і ніякої розписки про продаж гаражу , йому не писав. ОСОБА_3. просить справу розглядати без його присутності.
Третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка біля будинку № 50 по вул. . Гагаріна у м. Чернігові була передана рішенням виконкому у спільне користування співвласників вказаного будинку. Між співвласниками вказаного будинку було за їх спільною згодою розподілено користування земельною ділянкою. Йому , як співвласнику даного будинку була виділена та земельна ділянка , на якій знаходиться металевий гараж. Встановлення металевого гаражу на земельній ділянці, якою він користується , було з його згоди. Також йому відомо , що ОСОБА_3. продав у 2000 році металевий гаражОСОБА_1, який з того часу і користується ним.
Треті особи на стороні відповідачів, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_9. та ОСОБА_10 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, про свою згоду на участь у справі не заявили. Відповідно до ч.3 ст. 36 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку , що позовні вимогиОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 01.07.2000 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1300 грн. за металевий гараж, що знаходиться на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_6, що підтверджується розпискою на а.с. 5 . В даній розписці ОСОБА_3. також зазначив, що ніяких претензій доОСОБА_1 не має. Тобто, відповідно до вимог законодавства, що було чинним на момент отримання ОСОБА_3. грошей в сумі 300 грн. за металевий гараж, між ОСОБА_3. таОСОБА_1 була укладена угода у письмовій простій формі ( договір). Оскільки металевий гараж не є нерухомим майном, тому нотаріальне посвідчення даної угоди не є обов'язковим.
В силу ст. 145 ЦК УРСР (в редакції 1963 року)ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.
Відповідно до ст. . 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Виходячи з укладеної 01.07.2000 року угоди між ОСОБА_3. таОСОБА_1, право власності на металевий гараж у останнього виникло з 01.07.2000 року.
Відповідно до рішення виконкому Новозаводської районної ради народних депутатів м. Чернігова від 13 грудня 1993 року № 225 земельна ділянка загальною площею 35000 м. кв. в існуючих межах закріплена за будинком 50 по вул. Гагаріна в м. Чернігові і передана в спільне користування співвласників будинку. Порядок користування земельною ділянкою встановлений співвласниками будинку на добровільних засадах.
Судом також встановлено, що спірний металевий гараж знаходиться на земельній ділянці , якою користується ОСОБА_6 .ОСОБА_1 починаючи з липня 2000 року володіє та користується металевим гаражем, отже його права на даний гараж захищає презумпція правомірності фактичного володіння. Факт користуванняОСОБА_1 спірним металевим гаражем підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_11.
В матеріалах справи на а.с. 14 в розписці від 16.02.2007 року та в розписці від 18.02.2007 року на а.с. 15 , ОСОБА_3. , ОСОБА_9., яка діяла від свого імені та згідно довіреності від імені свого сина - ОСОБА_10 зазначається , що вони продали кожний свою частку квартири АДРЕСА_1 та металевий гараж. Продаж вказаної квартири ОСОБА_5. підтверджується Договором купівлі-продажу від 16.02.2007 року, посвідченого нотаріусом. Про металевий гараж, ніякої інформацій вказаний Договір не містить ( а.с. 17). Крім того, ОСОБА_10 відповідно до довіреності від 12.02.2007 року повноважень на продаж гаражу не надає.
Враховуючи, що спірний металевий гараж був проданий 01.07.2000 рокуОСОБА_1, тому розписки від 16.02.2007 року та від 18.02.2007 року на підтвердження купівлі ОСОБА_2. спірного металевого гаражу, не можуть бути належним доказом по справі.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку , щоОСОБА_1 підтвердив в суді належність йому спірного металевого гаражу, а отже відповідно до ст. 392 ЦК України може пред"явити позов про визнання його права власності , оскільки це право не визнається іншою особою - ОСОБА_2.
Отже, позовні вимогиОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 128, 224, 225, 145 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року ст. ст. 38£^Щ^392 ЦК України ст. ст. 49, 55 Закону України „ Про власність", -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на металевий гараж , що знаходиться біля будинку № 50 по вул. Гагаріна у м. Чернігові на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_6 на підставі встановленого співвласниками будинку №50 по вул. Тагарінаум. Чернігові порядку землекористування.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.