Справа №22-ц-3519/11Головуючий у І інстанціїОладько С.І.

Категорія26Доповідач у 2 інстанції Кулішенко

18.08.2011

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Воробйової Н.С.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Рудніченко О.М.,

при секретарі : Хворостяній А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору кредиту №223384842 від 24 квітня 2008 року вона отримала у відповідача кредит у розмірі 138044 доларів США для інвестування будівництва житла.

Для забезпечення зобов’язань виконання договору було укладено також договір іпотеки від 24 квітня 2008 року.

Оскільки договір кредиту, як основне зобов’язання, суперечить вимогам законодавства щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, в кредитному договорі містяться умови, які регулюють внесення змін та розірвання договору лише в односторонньому порядку і лише в інтересах банку, а також з тих підстав, що договір за своєю суттю є договором споживчого кредиту та за відсутності у банку індивідуальної ліцензії на кредитування просила визнати вказані правочини недійсними в судовому порядку.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2008 року між позивачкою та відповідачем було укладено кредитний договір №223384842 згідно якого відповідач надав позивачу кредит на 138044 доларів США на строк із 24.04.2008 року по 24.04.2028 із сплатою 14,25 % річних (а.с.14-18), а позивачка прийняла на себе зобов’язання належним чином виконувати умови договору, використати грошові кошти та повернути кредит.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачка не надала доказів того, що при укладенні договорів була введена в оману відповідачем.

ОСОБА_2 сама написала заяву про видачу їй кредиту саме в іноземній валюті, а також подала заяву на відкриття поточного рахунку в іноземній валюті.

При укладенні кредитного договору позивачка була ознайомлена із його умовами, із розміром кредиту, із порядком його повернення і погодилась з цими умовами, чим підтвердила своє волевиявлення особистим підписанням.

Відповідач довів у суді, що має відповідні ліцензії та дозволи на укладення договорів у іноземній валюті. В судовому засіданні ці ліцензії були предоставлені і оглянуті.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з вимог законодавства і колегія вважає, що рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права і повинно бути залишене без змін.

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року №15-93 відповідачу дозволено надавати кредити в валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони кредитного договору досягли згоди щодо всіх істотних умов останнього.

Банк правомірно надав кредит резиденту в іноземній валюті та встановив плату за користування кредитом у відсотках до суми кредиту з огляду на приписи Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», п.1 ч.3 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, Положення про порядок видачі банком банківських ліцензій, письмових доказів та ліцензій на виконання валютних операцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо відповідності договору кредиту вимогам законодавства ґрунтуються на матеріалах справи і законодавчих актах.

          Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді  :