справа №2-94/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2007 p.
Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі: -головуючого Завгороднього Є.В. -секретаря Болокан Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Кіровоградської міської ради про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земльну ділянку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить визнати недійсним державний акт від 07.04.1998 року на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім»я ОСОБА_4 Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 263 від 25.03.1998 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 233,5 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1.Зобов»язати Кіровоградську міську раду відновити межу межу між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, встановивши на відновленій межі межові знаки.Зобов»язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні її земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованої капітальної споруди на межі земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, відшкодувати позивачу матеріальні збитки, шляхом встановлення паркану на відновленій межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в місті Кіровограді,стягнути з відповідачів моральну шкоду,судові витрати.В суді позивачка, представник позивачки змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідачі, представники відповідачів не з»явились, причини неявки не повідомилим, були інформовані. Суд визнав їх неявку неповажною , постановив заочне рішення , відповідно ст. 224 ЦПК України . 3»ясовані наступні факти і відповідні їм правовідносини:
· 07.04.1998 р. на ім»я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 233, 5 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1.
· Відповідно до п 2.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю від 15.04.1993 року № 28, межі наданих (переданих) земельних ділянок переносяться в натуру і закріплюються межовими знаками, а межі ділянок, що знаходяться у користуванні та проходять по визначених в натурі контурах, звіряються з наявними планами ділянок. При відсутності плану проводиться зйомка зовнішніх меж земельної ділянки, встановлюються сумісні власники і землекористувачі, за участю останніх складається протокол, в якому докладно описується розташування меж на місцевості, що дотримано не було.
· Статтею 17 ЗК України передбачено передачу земельних ділянок у приватну власність Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки, на підставі заяв громадян та матеріалів, що підтверджують їх розмір. Про те розмір спірної земельної ділянки на час приватизації неможливо було вірно визначити так-як рішення виконавчого комітету про передачу цієї земельної ділянки з визначенням загальної площі та зовнішніх меж земельної ділянки в натурі не приймалось , предмет спору було отримано попередніми власниками шляхом часткового самозахвату без дотримання норм землекористування та генерального плану забудови.
· Так, при ухваленні Кіровоградським міським виконавчим комітетом рішення № 263 від 25.03.1998 року про передачу у приватну власність гр-ці ОСОБА_4 земельної ділянки площею 233,5 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 в місті Кіровограді не було дотримано зазначених норм Земельного кодексу України та приведених нормативних актів.
· Позивачем, представником позивача доведено , що спірна будівля самовільно, без належно оформлених документів та відповідного дозволу була побудована відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельній ділянці, що була приватизована на ім»я ОСОБА_4, та частково на земельній ділянці позивача і що відповідачі. Останні чинять перешкоди в користуванні земельною ділянкою чим порушують права позивача,
як землекористувача, що підтверджується наступними обставинами:
· Відповідно до плану садибної ділянки, який знаходиться в технічному паспорті на будинок по АДРЕСА_2, та на підставі якого був зданий в експлуатацію будинок позивача та земельна ділянка, має розміри по фасаду - 19,40 м., по боковим межам 0 24,80 м., та 24,70 м., по протилежній стороні фасаду 0 19,40 м. Загальна площа земельної ділянки визначена 481,40 кв.м. На час постановления рішення, фактичне користування складає 473,9 кв.м., тобто на 7,5 кв.м. менше визначеної планом площі земельної ділянки. При цьому по боковим межам розміри земельної ділянки становлять відповідно 24,50 та 24,25 м., що на 0,30 та 0,45 м менше визначеного планом розмір і доводить переміщення відповідачами межі між земельною ділянкою позивача та частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1, що була приватизована ОСОБА_4.
· В порядку передбаченому ст. 152 ЗК України (в ред. 2001 року), землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю та відшкодування збитків.
· Так, ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі повинні обирати способи використання земельних ділянок, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
· Відповідно до ст. ст. 106-107 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки відновлення межових знаків у випадках їх переміщення, а основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, які були оглянуті в судовому засіданні (а.с. 2-32, том II).
· На підставі ч. З ст. 375 ЦК України, право власника на забудову земельної ділянки здійснюється ним за умови додержання визначених норм та правил. Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, воно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
· Позивач не довів право власності на паркан, який стояв на спірній межі, тому в цій частині вимоги позивача про відшкодування шкоди не можуть бути задоволені.
· Строк позовної давності на звернення з позовом до суду не пропущено , так-як по вказаній категорії спорів обмежень по строкам не встановлено.
· ОСОБА_2 та ОСОБА_3. позивачці завдана моральна шкода, яка полягає в будівлі споруди на межі земельних ділянок, яка чинить перешкоди в користуванні позивачем її земельної ділянки, позивачка вимушена була докладати додаткових зусиль для захисту порушеного права в суді. Суд визначив розмір солідарного стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн.
На підставі ст. 23, ч. З ст. 375, ч.4 ст 376, ст.-ст. 396, 1166, 1167, 1190 ЦК, ст. 17 ЗК України (в ред. 1992 року), ст. ст. 103,106,107, 152 ЗК України (в ред. 2001 року). Керуючись ст. 10-11, 88, 213-215 ЦПК України , суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 263 від 25.03.1998 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, площею 233,5 кв.м., по АДРЕСА_1.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім»я ОСОБА_4 від 07.04.1998 року № 6209.
Зобов»язати Кіровоградську міську раду відновити межу між земельними ділянками по АДРЕСА_2, площею 481,4 кв.м. Та по АДРЕСА_1, встановивши на відновленій межі межові знаки.
Зобов»язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 її земельної ділянки, шляхом знесення самочинно побудованої капітальної споруди на межі земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
Солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 грн моральної шкоди, 1408 грн 50 коп. Судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляцію протягом 10 днів, та подачі в наступні 20 днів апеляційної скарги .Відповідачі протягом 10 днів можуть подати заяву про перегляд заочного рішення суду.