Справа № 2-729/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Провадження № 22-ц/0390/1165/11

Категорія:19 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Шевчук Л Я

суддів -  Подолюка В.А., Гапончука В.В.,

при секретарі   Матюхіній О.Г.,

          з участю:

     прокурора – Бордюженко Е.Р.,

     представника відповідача – ОСОБА_1,

     представників третіх осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради до відкритого акціонерного товариства «Волиньрембуд», ОСОБА_4, закритого акціонерного товариства «Лізинг нерухомість» про визнання недійсними договору міни та договору купівлі-продажу житлового будинку і витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою прокурора у справі  на  рішення  Луцького міськрайонного суду Волинської області від  8 червня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 8 червня 2011 року, яким в позові прокурора в інтересах держави та територіальної громади міста Луцька в особі Луцької міської ради до ВАТ «Волиньрембуд», ОСОБА_4, ЗАТ «Лізинг нерухомість» про визнання недійсними договору міни та договору купівлі-продажу житлового будинку та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

В поданій на  рішення апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення позову та зазначає, що суд дійшов неправильного висновку про те, що прокурор без поважних причин пропустив строки позовної давності.

В судовому засіданні прокурор Бордюженко Е.Р., представник третьої особи – ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задоволити, представник відповідача – ОСОБА_1 та представник третьої особи –  ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, хоч у встановленому порядку були повідомлені про час і місце судового розгляду.

Судом першої інстанції установлено, що прокурором без поважних причин пропущено строки позовної давності, а тому суд відмовив в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу прокурора слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що між ОСОБА_4 та ВАТ «Волиньрембуд» 23 жовтня 1996 року був укладений договір міни, за умовами якого ОСОБА_4 передав належні йому 1009 акцій ВАТ «Волиньрембуд» в обмін на приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 15).

На підставі договору купівлі-продажу від 23 квітня 1997 року ОСОБА_4 продав дане приміщення гуртожитку ТзОВ «Лізинг нерухомість» (а.с. 16).

Прокурор звернувся в суд з позовом про визнання недійсними зазначених договорів міни і купівлі-продажу 8 листопада 2011 року.

Згідно зі статтями 71, 75, 76 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.  

Також  судом установлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 березня 2006 року, яке набрало законної сили, в позові прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_2 та інших до ВАТ «Волиньрембуд», ОСОБА_4, ЗАТ «Лізинг нерухомість» про визнання недійсними договору міни та договору купівлі-продажу житлового будинку відмовлено з підстав пропуску прокурором строку позовної давності. В своєму рішенні суд зазначив, що з письмових відповідей Луцького міського голови Кривицького А.Ф. від 22 вересня 1997 року та прокуратури Волинської області  від 23 грудня 1997 року позивачі дізналися про порушення свого права саме у 1997 році. З цього слідує, що і органу місцевого самоврядування ще у 2006 році було відомо про існування аналогічного спору, а отже і про порушення свого права.

         Частиною 3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          З огляду на викладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апеляційної скарги на те, що власнику спірної будівлі – Луцькій міській раді про порушення його права стало відомо тільки після проведення прокуратурою міста Луцька перевірки у 2007 році.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора м. Луцька.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у справі відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 27 травня 2011 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий          

Судді