Справа №22Ц-2458/2006р.                                                   Головуючий у 1 інстанції Оладько С.І.

Категорія 11,17                                                                       Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого    Приходька К.П.,

суддів                Суханової Є.М., Яворського М.А.,

при секретарі   Шешко О.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 травня 2006 року по цивільній справі за позовом ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_1,  АТ «Українсько пожежно - страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди,

встановила:

рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 травня 2005 року позовна заява задоволена. Стягнено з ОСОБА_1  на користь ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» З 783,43 гривень матеріальної шкоди та 51 гривень судових витрат.

ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову посилаючись на те, що рішення суду постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  Судом встановлено, що 26 березня 2005 року в м. Києві відбулося ДТП між автомобілем марки «Ніссан Альмера» 1.5 д\н НОМЕР_1  під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «Хонда» д\н НОМЕР_2   під керуванням ОСОБА_1.

Автомобіль ОСОБА_2   09 липня 2004 року був застрахований в ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу  НОМЕР_3.

Автомобіль ОСОБА_1   20 серпня 2004 року був застрахований в АТ «Українська Пожежно-страхова компанія» Поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України НОМЕР_4.

Згідно постанови судді Шевченківського району м. Києва від 06 травня 2005 року ОСОБА_1, відповідача, було визнано винним в скоєному 26 березня 2005 року ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Внаслідок ДТП автомобіль ОСОБА_2  «Ніссан Альмера» отримав технічні пошкодження і згідно акту автотоварознавчого дослідження НОМЕР_5 заподіяний матеріальний збиток становить 4 820,23 гривень.

Позивачем 28 квітня 2005 року згідно видаткового касового ордеру за НОМЕР_6    було виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 3 783,43 гривень.

У відповідності зі ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування ОСОБА_2, перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1, як до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Стягуючи кошти з відповідача на користь позивача суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що позивач не має права на звернення до АТ «Української Пожежно-страхової компанії» з позовом про стягнення страхового відшкодування оскільки право на таке звернення до АТ «Української Пожежно-страхової компанії» мала ОСОБА_2, як особа, яка є потерпілою внаслідок ДПТ.

ОСОБА_2 до АТ «Української Пожежно-страхової компанії» з проханням відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП матеріальну шкоду не зверталася.

Посилання скаржника про те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права не приймаються судом до уваги оскільки не грунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має. Керуючись: ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від ЗО травня 2006 року відхилити, рішення залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.