Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Судова палата з цивільних справ
Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162
Суддя 1-ї інстанції Галчанський С.В. Суддя доповідач Бондар М.С.
23 серпня 2011 року Справа № 22-4157/11
У Х В А Л А
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Коваленко А.І.
секретар - Семенчук О.В.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20.04.2011 року у справі за позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про зобов’язання виконати обов’язок в натурі, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Філії Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України" Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Філії Запорізького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" № 10007/0201 (далі-Банк) про зобов’язання виконати обов’язок в натурі, посилаючись на те, що вона зберігала грошовий вклад в Ощадбанку СРСР. Оскільки Банк відмовляється повернути належні їй гроші, просила про задоволення позову.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 20 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд незаконно відмовив у позові, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши представника Банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон який їх регулює й дійшов вірного висновку, що вимоги позивача задоволені бути не можуть, бо грошові внески ним здійснені в установах Ощадбанку СРСР, а не України.
Справу суд вирішив за Законом України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".
За цим Законом встановлений обв'язок держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.
Стаття 7 Закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.10.2001р. №13-рп/2001п) передбачає повернення вкладів поетапно, залежно від суми вкладу, в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік, а не одночасно і повністю, як того вимагав позивач.
Доводи апеляційної скарги про порушення права на вільне володіння своїм майном не можуть бути прийняті до уваги.
Вказаним законом Держава встановила порядок і запровадила компенсаційні рахунки на захист інтересів своїх громадян, які є об'єктом права приватної власності громадян, при цьому обмежила право володіння, користування та розпорядження цим майном, що не суперечить вимогам Конституції України, а тому немає підстав вважати, що права позивача порушені вказаним ним у позові відповідачем. Держава з власної волі взяла на себе зобов'язання відшкодувати громадянам ці витрати і тому мала право, на те щоб передбачити порядок виплати цієї компенсації.
Право держави обмежити володіння, користування та розпорядження майном визначено і Першим протоколом до Конвенції про захист прав та основних свобод 1950 року. Кожна фізична або юридична особа, зазначається в цьому документі, має право мирно володіти своїм майном. Проте держава має право "вводити в дію такі закони, які на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користування майном відповідно до загальних інтересів…" (ст.1).
Ці обставини знайшли своє підтвердження і в рішенні Конституційного суду України від 10.10.2001 року та остаточному рішення Європейського суду з прав людини Ради Європи щодо неприйнятності заяв громадян України проти України від 2.07.2002 року.
Позивач не може претендувати на негайну виплату коштів з компенсаційних рахунків в обсязі йому необхідному, оскільки це не передбачено законодавством України. А в разі невиконання Ощадбанком, де відкритий компенсаційний рахунок, відповідних постанов Уряду про повернення частин коштів з компенсаційних рахунків. позивач не позбавлений можливості звернутись до суду за захистом своїх прав.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено
Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 20.04.2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: