УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 липня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Головчук С В.

суддів Широкової Л.В., Худякова A.M.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю сторін адвоката Морозова 0.1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3) про визнання договору міни недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду від 02 березня 2007 року,

встановив   :

в жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і відшкодування моральної шкоди. Вона зазначала, що 07.09.2006 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір міни житла, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язана передати їй у власність квартиру АДРЕСА_1, а позивачка - житловий будинок в АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та земельну ділянку для обслуговування жилого будинку розміром 0,2500 га. Посилаючись на те, що відповідачка прийняті на себе зобов'язання не виконує, просила зобов'язати ОСОБА_2 передати їй квартиру та ключі від неї, визнати відповідачку разом з неповнолітніми дітьми такими, що втратили право користування квартирою, та виселити з неї. Стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 гр., завданої порушенням її права власності.

Справа №   22ц/1321                                Головуючий у 1 інстанції Рафальський Й.Л.

Категорія 11                                                                                Доповідач Головчук С В.

2

В грудні 2006 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору міни недійсним. Свої вимоги обгрунтувала тим, що договір міни житла між нею та ОСОБА_1 укладений під впливом помилки. Вона не усвідомлювала властивостей і якості речей, які стали предметом договору. Відповідачка ОСОБА_1 ввела її в оману щодо дійсної вартості її будинку. Крім того, при укладенні договору не було отримано дозвіл органу опіки та піклування на проведення міни житла між сторонами. Вона має двох неповнолітніх дітей, які навчаються в школах м. Коростеня. їх переїзд з міста у сільську місцевість ускладнить їх життя.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 02 березня 2007 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір міни АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Коростенського нотаріального округу ОСОБА_3 07 вересня 2006 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановления нового рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом неповно встановлені обставини справи. Суд безпідставно і надумано вказує, що дана угода не відповідає інтересам неповнолітніх дітей ОСОБА_2, та що при укладенні була потрібна згода органу опіки і піклування. Спірна квартира подарована в 1998 році особисто позивачці, інтереси дітей не порушені, тому згода органу опіки і піклування не потрібна.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.22 9 ЦК якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Під помилкою ЦК розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 проживала з двома неповнолітніми дочками в однокімнатній впорядкованій (із всіма зручностями) квартирі АДРЕСА_1 (а.с.6-9). Діти ОСОБА_2: дочка ОСОБА_4 1990 року народження та ОСОБА_5 1997 року народження відвідували середні школи м. Коростеня (а.с.18,19).

Судом встановлено, що після укладення угоди ОСОБА_2 не звільнила квартиру. Як з'ясувалось, ОСОБА_2 внаслідок необачності не врахувала, що будинок в с.Новаки не благоустроєний, в ньому відсутня вода та каналізація, наявне пічне опалення. Село Новаки не газифіковане, в ньому знаходиться неповна середня школа. Таким чином молодша донька ОСОБА_2 віком 9 років буде позбавлена можливості отримати повну середню освіту за місцем проживання.  З переїздом в

3

с.Новаки неповнолітні діти позивачки будуть змушені добиратись до місця  навчання  в  інші  населенні  пункти,  що  потребує додаткових зусиль та витрат на проїзд.

Як пояснила ОСОБА_2 шлакоблочний будинок по АДРЕСА_2 потребує значних затрат на ремонт, робіт по відновленню стану пічки. Такі обставини не заперечувались ОСОБА_1

Таким чином ОСОБА_2 помилково сприймала предмет міни. Зазначена угода погіршує становище її неповнолітніх дітей. Для усунення наслідків помилки ОСОБА_2, остання має нести значні витрати по благоустрою житла, забезпеченню розвитку та навчанню дітей. Тому суд правильно задовольнив позов ОСОБА_2 визнав договір міни недійсним, як укладений внаслідок помилки.

Вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю в зв'язку з наведеним задоволенню не підлягали. Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст.209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Коростенського міськрайонного суду від 2 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення.