Справа №11-432/2006                                          Головуючий у першій інстанції Якухно О.М.

Категорія 125ч.1 КК України                                    Доповідач у 2 інстанції Велидчук В.М.

УХВАЛА

Іменем  України

3 липня 2007 року. Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                                  Романова ОБ.

судців                                            Велидчука В.М., Широкопояса Ю,В.

потерпілої                                      ОСОБА_1

засудженого                                   ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Овруцького районного суду від 20 квітня 2007 року яким,

ОСОБА_2, 11 червня 1977 року народження, мешканець м. Овруча, працюючий інспектором Овруцької МДШ, несудимий, засуджений за:

-СТ.125 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Стягнуто із засудженого на користь потерпілої на відшкодування моральної шкоди -1000 грн.

ОСОБА_2 засуджено за те, що 25 жовтня 2006 року, біля 8 год. на АДРЕСА_1, він на грунті неприязних стосунків, наніс ногами декілька ударів потерпілій ОСОБА_1 по ногах та сідницях, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження у виді двох синців на лівій та правій сідницях, трьох синців в нижньому зовнішньому квадраті правої сідниці, правого стегна та лівої ноги.

27 жовтня 2006 року, біля 18 год., на тій же вулиці біля будинку №24, на грунті неприязних стосунків, ОСОБА_2 наніс потерпілій декілька ударів в різні частини тіла, чим заподіяв їй легкі тілесні ушкодження у виді подряпини правої руки, трьох синців на правій нозі, одного синця лівої ноги, двох гематом біля лівої вушної раковини, двох синців лівої половини грудної клітки.

В апеляцій засудженого ставить питання про скасування вироку. Посилається засуджений на те, що він не причетний до заподіяння потерпілій

2

тілесних ушкоджень. 25 жовтня 2006 року він не зустрічався з потерпілою, оскільки в цей день знаходився в іншому місці. В основу вироку суд поклав показання потерпілої, яку він( засуджений ) вважає психічно хворою людиною. Приймаючи рішення у справі, суд необгрунтовано відкинув його показання та показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,- як непослідовні.

Заслухавши доповідача, засудженого , який підтримав доводи апеляції, потерпілу , яка заперечувала проти доводів апеляції, перевіривши справу в межах доводів апеляції(з врахуванням зауважень на протокол судового засідання поданих засудженим) та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнала, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наведеними у вироку доказами.

За показаннями потерпілої, між нею та засудженим неприязні стосунки вже біля 4 років. 25 жовтня 2006 року, біля 8 год. вона проходила по АДРЕСА_2 зустріла засудженого, який сказав їй , щоб вона підняла папірець із землі. Вона відмовилась від виконання вимоги засудженого. Тоді він схопив її за комір, пригнув до землі і почав бити ногами по ногах. Вона впала на землю, де засуджений продовжував наносити їй удари ногами по сідницях та ногах. 27 жовтня 2006 року, біля 18 год., на АДРЕСА_3, засуджений ганяв її курей. Вона зробила йому зауваження. У відповідь на зроблене зауваження, засуджений вдарив її палицею по правій руці, ногою в груди та по голові, збив з ніг і . продовжував наносити удари ногами по її ногах.

Показання потерпілої узгоджуються з даними матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, з яких видно , що потерпіла 25 та 27 жовтня зверталась в органи міліції із заявами про те, що у вищевказані дні, її побив ОСОБА_2

За даними медичного висновку, легкі тілесні ушкодження потерпілій могли бути заподіяні в час вказаний нею , тобто 25-27 жовтня 2006 року.

Заперечення засудженого про те, що він 25 жовтня 2006 року не зустрічався з потерпіло, спростовуються його ж поясненнями ( а.с.5-матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 2849 за заявою потерпілої) з яких видно, що 25 жовтня 2006 року, близько 8-ї години він прямував на роботу і по дорозі зустрів потерпілу, яка при зустрічі, почала висловлюватись до нього нецензурною лайкою, тобто засуджений підтвердив те, що 25 жовтня між ним і потерпілою відбулася зустріч під час якої стався конфлікт.

Посилання засудженого на те , що показанням потерпілої не можна вірити, оскільки вона є психічно хворою людиною, необгрунтоване і спростовуються даними висновку експертів №289 від 2 квітня 2007 року, про те, що потерпіла може в достатній мірі розуміти зміст своїх дій, правильно сприймати події, що відбуваються, може керувати ними, адекватно на них реагувати, передбачати їх наслідки, правильно відтворювати їх в своїх показаннях.

Суд першої інстанції обгрунтовано відкинув показання: свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки вони знаходяться в неприязних

3

стосунках з потерпілою, а також тому, що їх показання щодо місця знаходження засудженого на 8-му годину 25 жовтня 2006 року суперечать показанням самого засудженого(а.с.-5 матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 2849), показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 суд відкинув тому , що вони є близькими друзями засудженого. При цьому вищевказані свідки не змогли пояснити суду, в зв'язку з чим їм запам'ятались точний час і місце знаходження підсудного 25 -27 жовтня 2006 року.

Що ж стосується інших обставин про які йдеться в апеляції, то їх з'ясування не впливає на законність та обгрунтованість вироку.

З врахуванням зазначеного, підстав для задоволення апеляції, немає.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 20 квітня2007 року щодо нього, без зміни