Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  10-340/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Кореняк

Категорія -         Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Палічук А. О.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05.09.2011  року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:  

                    головуючого судді: Палічука А.О.,                                               

          суддів: Ремеза П.М., Гончара В.М.,

          прокурора: Орел Р.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда  від 19 серпня 2011 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Кіровограда, українцю, громадянину України, не одруженому, з середньою спеціальною освітою, не працюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 у м. Кіровограді, раніше судимому:

-  25.10.2004 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі;

- 30.06.2005 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст. ст. 190 ч. 2, 186 ч. 2, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений в 2009 році після відбування строку покарання,   

обрано запобіжний захід у виді взяття під варту строком на два місяці.

          Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у тому, що він 16.08.2011 року близько 12 год. 30 хв. він, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 шляхом ривка намагався відкрито викрасти золотий ланцюжок, належний гр. ОСОБА_3, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак з причин, які не залежали від його волі, а саме потерпіла притримала рукою належний їй ланцюжок, не даючи таким чином  ОСОБА_2 змогу розпорядитися викраденим майном, не довів злочин до кінця.

Обираючи запобіжний захід у виді взяття під варту суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, є повнолітньою працездатною особою, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів і знову обвинувачується у скоєнні умисного корисливого тяжкого злочину, заявляє про захворювання на туберкульоз, що свідчить про те, що перебуваючи на волі останній продовжить злочинну діяльність, ухилиться від слідства та суду та перешкоджатиме встановленню істини по справі.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та обрати йому міру запобіжного заходу, не пов’язану з утриманням під вартою. Свої доводи обґрунтовує тим, що матеріали справи стосовно нього сфальсифіковано та підставі того, що він раніше судимий. Крім того, він не може знаходитись в умовах ізоляції, оскільки там у нього можуть розпочатися психічні розлади та загостритися туберкульоз.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком більше трьох років. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Також судом першої інстанції правильно враховано, що обвинувачуваний ОСОБА_2 є особою, яка може ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки раніше він неодноразово судимий.

Доводи апеляції щодо неврахування судом першої інстанції, що органами досудового слідства не встановлено жодних доказів того, що обвинувачений буде переховуватися від слідства та суду, або буде перешкоджати встановленню істини у справі, не є достатньою підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, виходячи з положень ст.ст.148, 150 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано обрав обвинуваченому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки останній може продовжити злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду  м. Кіровограда від 19 серпня 2011 року стосовно нього - без зміни.

Судді: