Справа №11-527/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Буток
Категорія - Перевищення влади або службових повноважень Доповідач - Пархоменко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Пархоменко О. М.,
суддів - Ященка В. А., Гончарова М. В.,
з участю прокурора - МусіякиВ.В.
адвоката ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2011року яким, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий:
засуджений:
- за ст.190 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців,
- за ст.365 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади в органах внутрішніх справ строком на 3 роки.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз, у сумі 2003 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.
ОСОБА_3 наказом начальника Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області № 76 о/с від 11.09.2008 року був призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Ленінського РВ Харківського міськуправління ГУМВС України в Харківській області.
06 вересня 2010 року дізнавачем Ленінського РВ Харківського МУ ГУМВС України в Харківській області була порушена кримінальна справа № 64100470 за фактом грабежу мобільного телефону та іншого майна у неповнолітньої ОСОБА_4.
Оперативно-розшуковими заходами було встановлено, що викрадений мобільний телефон працює у місті Конотоп Сумської області.
Розпорядженням начальника Ленінського РВ від 05 жовтня 2010 року капітан міліції ОСОБА_3 та два інших працівника міліції в складі слідчо-оперативної групи по кримінальній справі № 64100470 були відряджені до міста Конотоп Сумської області для проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення особи, яка вчинила злочин, встановлення місцезнаходження викраденого майна та забезпечення явки цих осіб до Ленінського РВ для проведення слідчих дій.
05 жовтня 2010 року ОСОБА_3 та два інших працівника міліції у цивільному одязі прибули на автомобілі ВАЗ-21099 державний номер НОМЕР_1 до міста Конотоп.
Прибувши до міста Конотоп, зазначені особи у Конотопському МВ не зареєструвалися, керівництву Конотопського міського відділу про проведення заходів із встановлення особи, яка підозрюється у вчиненні злочину не повідомили.
Прибувши до місця проживання ОСОБА_5, АДРЕСА_2, перевищуючи свої службові повноваження, не впевнившись у причетності ОСОБА_5 до вчинення злочину стосовно ОСОБА_4, не прийнявши від нього пояснень з цього приводу, затримали ОСОБА_5. Останній, не знаючи причину затримання, схопившись за одвірок хвіртки став кликати на допомогу свою матір ОСОБА_6 та сестру ОСОБА_7. ОСОБА_3 та особи, відносно яких оголошений розшук, застосовуючи фізичну силу та погрожуючи пістолетом змусили потерпілого сісти до автомобіля, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_3 штовхнув матір ОСОБА_6, ОСОБА_6, яка намагалася з’ясувати причину затримання її сина, вдаривши декілька разів ногами по тілу, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_6 запропонував кошти в обмін на його звільнення та повернення додому.
Скориставшись пропозицією ОСОБА_6, передати кошти в певній сумі за його звільнення, ОСОБА_3 та особи, відносно яких оголошений розшук, з метою незаконного заволодіння чужими коштами, ввели в оману ОСОБА_6 та його матір ОСОБА_6 щодо своїх можливостей звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин при отриманні від них 10000 доларів США.
ОСОБА_6 реально усвідомлюючи заявлені вимоги ОСОБА_3 та осіб, відносно який оголошений розшук, щодо передачі коштів та можливість настання тяжких наслідків для свого сина у разі їх невиконання, у телефонній розмові дала згоду на передачу їм 10000 доларів США.
Засуджений та особи, відносно яких оголошений розшук, з метою отримання грошей стали вимагати від ОСОБА_6 прибути у місто Суми на вул. Харківську в район автозаправної станції «Гефест», на що остання усвідомлюючи, що у разі її відмови сина не повернуть додому, дала згоду.
Близько 23 години ОСОБА_6 у супроводі працівників міліції Конотопського МВ прибула у місто Суми для передачі грошей і біля АЗС «Гефест» на вулиці Харківській у місті Суми передала ОСОБА_3 гроші в розмірі 6950 євро, що еквівалентно 75407, 50 грн., які він поклав до сумки.
Після отримання грошей ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції.
В апеляції та доповненні до апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Свої вимоги мотивує тим, що суд належним чином не мотивував застосування до ОСОБА_3 вимог ст.69 КК України та безпідставно не застосовува положення ст.54 КК України щодо позбавлення його спеціального звання – капітан міліції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого, захисника та адвоката, які вважали вирок суду законним та обгрунтованим,а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 190 ч.2, 365 ч.2 КК України за обставин, зазначених у вироку, в апеляції не оспорюється.
Що стосується доводів апеляції про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Згідно зі ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За змістом ст.69 КК України при вирішенні питання про можливість перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, суд повинен установити декілька обставин, що пом’якшують покарання, умотивувавши при цьому своє рішення.
Цих вимог закону суд, призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання, дотримався.
Так, суд, визнавши за можливе призначити ОСОБА_3 із застосуванням ст.69 КК України більш м’яке покарання, ніж установлено санкцією ч.2 ст.365 КК України, виходив з того, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, має позитивну характерис тику, на утриманні неповнолітню дитину, повністю відшкодував заподіяну шкоду. При цьому судом урахована і думка потерпілих, які не наполягали на суворій мірі покарання.
Висновок суду про можливість застосування до засудженого більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті за тяжкий злочин, є переконливим.
Звертає на себе увагу і той факт, що державний обвинувач, який підтримував обвинувачення в суді першої інстанціїї, під час промови в судових дебатах вніс суду пропозицію щодо необхідності застосування до засудженого положень ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 365 ч.2 КК України.
Що стосується апеляції в частині незастосування до засудженого ст.54 КК України при призначенні покарання, то позбавлення спеціального звання є правом, а не обов’язком суду, який призначив його за своїм розсудом з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного.
На підставі викладеного, не вбачаючи підстав для зміни чи скасування вироку суду, колегія суддів, керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, - без задоволення.
СУДДІ:
Пархоменко О. М. Ященко В. А. Гончаров М. В.