УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року вересня 05 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Ященка В.А. суддів Матуса В.В., Олійника В.Б. з участю прокурора Ярощука Ю.А. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора Рудейчука В.П., який затвердив обвинувальний висновок на вирок Буринського районного суду Сумської області від 14 червня 2006 року,
яким ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий;
засуджений за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 1 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до позбавлення волі строком на один рік; за ст.. 289 ч. 2 КК України Із застосуванням ст.. 69 КК України до позбавлення волі строком на один рік без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рок один місяць.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.
В квітні 2005 року, в невстановлений в ході досудового слідства день, ОСОБА_1, будучі в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на кладовище АДРЕСА_2, наявним у нього ключем завів мотоцикл „МТ-10-36", вартістю 1030 грн., державний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 Почавши рухатись, ОСОБА_1 не справився з керуванням та скоїв зіткнення з іншим автомобілем.
В січні 2006 року , в невстановлений в ході досудового слідства день, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, з подвір'я ОСОБА_3, в АДРЕСА_2, заволодів мотоциклом „Мінськ", вартістю 1250 грн., належний ОСОБА_4
В поданій апеляції прокурор Рудейчук В.П., який затвердив обвинувальний висновок,
порушив питання про скасування вироку і постановлення нового вироку у зв'язку з неправильним
застосуванням норм кримінального закону та м'якістю призначеного судом покарання. При цьому
він зазначив, що суд не вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.. 15 ч. 2, 289 ч. 1 КК України
щодо замаху на заволодіння мотоциклом ОСОБА_2., які слід квалікувати як закінчений злочин,
Справа № 11-693 2006 р. 1 Головуючий у 1-й інстанції Комлева В.С.
Категорія: ст.. 289 ч. 2 КК України Доповідач Матус В.В.
передбачений ст.. 289 ч. 2 КК України. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 289 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з конфіскацією належного йому майна.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про обґрунтованість апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 16і КПК під час судового розгляду справи суд має бути диспозитивним, створювати необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав. При цьому державне обвинувачення в суді здійснює прокурор.
Згідно зі ст. 22 КПК прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.
Із матеріалів справи вбачається, що справа щодо ОСОБА_1 надійшла до суду з обвинувальним висновком про обвинувачення його у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 2, ст.. 15, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України. Таке ж обвинувачення у суді підтримав прокурор.
Зазначене свідчить, що відповідно до вимог ст. 275 КПК суд діяв у межах пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення. При цьому ні прокурор, ні потерпілі, правами, передбаченими статтями 276 та 277 КПК України, під час судового розгляду справи не скористалися.
За таких обставин наведені у апеляції доводи про те, що суд постановив вирок з порушенням норм закону суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
При призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного. З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.
Отже, вимоги апеляції прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, є необґрунтованими.
З урахуванням зазначеного й того, що вимог кримінального закону у справі місцевим судом не порушено, та не знаходячи підстав для посилення покарання засудженому апеляція прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 362,377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 14 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора Рудейчука В.П., який затвердив обвинувальний висновок - без задоволення.
Головуючий Судді
В.А.Ященко
В.В.Матус
В.Б.Олійник
Справа № 11-693 2006 р. Категорія: ст.. 289 ч. 2 КК України
Головуючий у 1-й інстанції Комдева В.С. Доповідач Матус В.В.