Справа № 2-а-20/2008                                                                                                                  

     ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2008  року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської  області в складі  головуючого  -  судді   Гармаш  Т.І. ,  при  секретарі - Пересунько  О.А., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті Світловодську  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління агропромислового розвитку Світловодської райдержадміністрації, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, моральної та матеріальної шкоди,-

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління агропромислового розвитку Світловодської райдержадміністрації, ОСОБА_2 про поновлення на посаді головного спеціаліста з охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього управління агропромислового розвитку, скасування наказу № 74 від 25 травня 2007 року „Про звільнення ОСОБА_1.”, стягнення зОСОБА_2 моральної шкоди. Під час розгляду справи вніс зміни до предмету позову та просив визнати незаконним та скасувати наказ № 50 від 02 квітня 2007 року „Про догануОСОБА_1”, стягнути з відповідачів солідарно у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 689 грн.45 коп та у відшкодування моральної шкоди 3000 грн. Свій позов мотивує тим, що він незаконно був звільнений з посади головного спеціаліста з питань охорони праці та пожежної безпеки дорожнього руху управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме через систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Вважає, що наказ від 02 квітня 2007 року № 50 „Про догану ОСОБА_1”, який є підставою його звільнення  виданий з порушенням закону, а саме те що йому було наказано виконати роботу, яка не входила до його посадових обов'язків, при тому, що Положення про службу охорони праці управління агропромислового розвитку Світловодської Районної державної адміністрації та Закон України „Про охорону праці” забороняє залучати працівників служби  охорони праці до виконання функцій не передбачених зазначеними нормативними актами. Крім цього зазначений наказ видано без дотримання порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, та на момент видання наказу про його звільнення  він був скасований розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації  від 11 травня 2007 року. Вважає, що його звільнення  згідно  наказу  № 74 від 25 травня 2007 року  з підстав недобросовісного виконання ним обов'язків щодо контролю за своєчасним проведенням навчань та інструктажу працюючих з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, в результаті чого стався нещасний випадок із смертельним наслідком є незаконним та необґрунтованим та при його виданні були допущені грубі порушення норм трудового законодавства.

В судовому  засіданні  позивач свій  позов  підтримав,  пославшись  на  обставини,  якими  обґрунтовує свої  позовні  вимоги  та  просив  позов  задовольнити.

           Представник  відповідача Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації проти позову заперечує, вважає, що ОСОБА_1. звільнено з посади за систематичне порушення, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку на законних підставах, оскільки він в грубій формі відмовився виконати доручення керівника, а саме передати телефонограму, вважає що догану йому оголошено цілком справедливо.

            Представник відповідачаОСОБА_2 проти позову заперечив та суду пояснив, що наказ № 50 від 02.04.2007  про оголошення догани ОСОБА_1 є законним. Його скасування за розпорядженням  голови Райдержадміністрації  відбулось з перевищенням головою Світловодської райдержадміністрації своїх повноважень. Вважає, що звільнення ОСОБА_1. відбулось з дотриманням  норм трудового законодавства, оскільки  він раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності.

 Заслухавши  пояснення сторін, з'ясувавши  обставини  справи  та  дослідивши    надані   сторонами  докази,  суд  прийшов  до наступного   висновку.

            Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Управлінням агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації та обіймав посаду головного спеціаліста з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху, йому присвоєний 13 ранг державного службовця та приведено до присяги державного службовця. (а.с. 19).

            Наказом № 74 від 25 травня 2007 рокуОСОБА_1. звільнено з посади в зв'язку з недобросовісним виконанням своїх посадових обов'язків, щодо контролю за своєчасним проведенням навчань та інструктажу працюючих з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, в результаті чого стався нещасний випадок із смертельним наслідком, систематичного ігнорування та невиконання без поважних причин доручень керівників управління та брутального поводження і нецензурного висловлювання на робочому місці в адресу співробітників, що є порушенням ст.ст. 3, 5 Закону України «Про державну службу».  Звільнення відбулось на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с.51).

            Наказом Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації № 91 від 22 червня 2007 року внесені уточнення до наказу № 74 від 25 травня 2007 року “Про звільнення ОСОБА_1.” та зазначено, що ОСОБА_1. звільнено із займаної посади з 25 травня 2007 року за п.3 ч.1 ст. 40 КзпП України за систематичне невиконання службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку (а.с.57).

            Виходячи з викладеного та пояснень сторін суд приходить до висновку, що при виданні наказу  № 74 від 25 травня 2007 року  про звільнення ОСОБА_1. відповідач  дав невірну юридичну кваліфікацію причини звільнення, пославшись на частину 3 статті 40 КзпП України, проте зі змісту наказу випливає, що фактично звільнення ОСОБА_1. відбулось з підстав систематичного невиконання службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

            Пленум Верховного Суду України у постанові від 6 листопада 1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів” визначає, що  за передбаченими п.3 ч.1. ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

            В судовому засіданні встановлено, що при звільненні ОСОБА_1. з підстав систематичного невиконання службових обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку було враховано дисциплінарне стягнення у виді догани, оголошеної наказом № 50 від 02.04.2007 року “Про догану ОСОБА_1 .” (а.с. 47,51).

            Зазначений наказ був скасований розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації від 11 травня 2007 року № 418-к «Про скасування наказу начальника управління агропромислового розвитку від 02 квітня 2007 року № 50 «Про догану ОСОБА_1», як такий, що виданий з порушенням трудового законодавства. (а.с.49). Вказане розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 418-к від 11 травня 2007 року к «Про скасування наказу начальника управління агропромислового розвитку від 02 квітня 2007 року № 50 «Про догану ОСОБА_1» було скасовано 17 вересня 2007 року розпорядженням голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 839 -р. (а.с.73).

            Вирішуючи питання про відповідність наказу № 50 від 02.04.2007 року вимогам закону суд виходить із того що  статтею  149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

            Із тексту наказу № 50 від 02.04. 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання доручення заступника начальника управління ОСОБА_3(в усній формі) щодо передачі телефонограми відповідальним особам про прийняття участі в селекторній нараді.

            Посадовою інструкцією головного спеціаліста служби охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації (а.с. 35-39), а саме розділом 2 передбачені завдання та обов'язки зазначеної посадової особи. Зазначеною інструкцією не передбачений обов'язок головного спеціаліста служби охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації стосовно передання телефонограм відповідальним особам з будь-яких питань у тому числі і для прийняття участі у селекторній нараді.

            Суд не може погодитись з доводами відповідача стосовно того, що даний обов'язок був покладений на позивача наказом від 20 травня 2005 року № 61 (а.с. 123), оскільки пункт 2 зазначеного наказу містить вичерпний перелік обов'язків, який повинен був виконати ОСОБА_1 за даним наказом та строки, у які покладені на нього обов'язки він повинен виконати. Обов'язок передання телефонограм даним наказом на ОСОБА_1. не покладався.

            Порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обов'язків

            Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за невиконання доручення керівника, яке не входило до кола його обов'язків, передбачених його посадовою інструкцією та наказами.

            Дисциплінарне стягнення відповідно до вимог статті 148 КЗпП України застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленим проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

            В зв'язку з відсутністю в наказі № 50 від 02.04.2007 року посилання на дату вчинення правопорушення, суд вважає, що в цій частині наказ не відповідає вимогам ст.. 148 КЗпП України.

            Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення було застосовано до ОСОБА_1. за відсутності його письмового пояснення.

            Суду було надано акт від 2 березня 2007 року (а.с.120), складений з приводу відмови ОСОБА_1. надати пояснення про свою відмову виконувати доручення заступника начальника, підписаний ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4

            Оцінюючи зазначений акт, суд ставить його достовірність під сумнів і не бере його до уваги як доказ, що підтверджує відмову ОСОБА_1. надати письмові пояснення з наступних підстав:

-     в судовому засіданні встановлено, і даний факт не заперечувався сторонами, що ОСОБА_1 відмовився виконати доручення замісника начальника 03 березня 2007 року, про що подав доповідну на ім'я ОСОБА_3 (а.с.98), а акт про відмову надати пояснення з цього приводу було складено 02 березня 2007 року, тобто за один день до вчинення правопорушення;

-     допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6, які входили до складу комісії, яка проводила службове розслідування  з приводу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наказом № 50 від 02.02.2007 року, суду пояснили, що ними при проведенні розслідування були виявлені порушення законодавства, які зазначені в акті від 08.05.2007 року (а.с. 127) в тому числі і те що не витребувано пояснення від ОСОБА_1.

-     суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_4 щодо фактів, зазначених в акті від 02.03.2007 року та не бере їх до уваги, оскільки свідок даючи показання висловлював неточності з приводу зазначених обставин крім того її пояснення спростовуються іншими матеріалами справи.

За таких обставин суд приходить до переконання, що наказ № 50 від 02.04.2007 року «Про догану ОСОБА_1» не відповідає вимогам закону, а саме ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України та підлягає скасуванню.

Суд не знаходить підстав для відмови  позову в цій частині в зв'язку із пропуском строку звернення за вирішенням трудового спору, оскільки вважає, що моментом, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права є 17 вересня 2007 року, тобто дата прийняття головою Світловодської районної державної адміністрації розпорядження № 839-р про скасування розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 418-к від 11 травня 2007 року  «Про догану ОСОБА_1».

Вирішуючи питання про відповідність наказу № 74 від 25 травня 2007 року вимогам трудового законодавства суд виходить з того, що як вже зазначалось за передбаченими п.3 ч.1. ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Підставою для звільнення з підстав п3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а саме визначення правопорушення як систематичного, як зазначається в наказі № 74 від 25 травня 2007 року, є наказ № 50 від 02.04. 2007 року, яким позивачу ОСОБА_1 оголошено догану.

Аналізуючи зазначений наказ з точки зору його  відповідності вимогам закону суд прийшов до переконання, що він є таким, що не відповідає вимогам закону, а тому суд не бере наказ № 50 від 02.04.2007 року  до уваги при визначенні правопорушення як систематичного.

Крім цього суд погоджується з доводами позивача стосовно  того, що на момент його звільнення даний наказ був скасований за розпорядження голови Світловодської районної державної адміністрації  від 11 травня 2007 року № 418-к.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України одним із заходів дисциплінарного впливу за порушення трудової дисципліни - є звільнення.

Позивач ОСОБА_1 звільнений з посади з підстав п3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а саме за порушення трудової дисципліни.

З'ясовуючи питання стосовно того в чому полягає порушення, що стало приводом для звільнення суд встановив, що правопорушенням яке безпосередньо стало приводом для звільнення є недобросовісне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків щодо контролю за своєчасним проведенням навчань та інструктажу працюючих з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, що стало причиною нещасного випадку із смертельним наслідком.

Матеріалами службового розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_7, а саме актом форми Н-1 (а.с. 9-12) встановлено, що основною причиною нещасного випадку є відсутність системи управління охороною праці на СФГ «Зуєнко» з боку його керівника та супутньою причиною допуск до роботи працівника без навчання та перевірки знань з питань охорони праці. До складу комісії, яка проводила розслідування входив ОСОБА_1, який підписав зазначений акт.

Суд не може погодитись із доводами відповідача, що порушення, які  допустив керівник СФГ «Зуєнко» були наслідком того, що ОСОБА_1 не виконував свої посадові обов'язки, передбачені його посадовою інструкцією, оскільки всупереч вимогам частини 3 ст. 10 ЦПК України відповідач не надав доказів, які підтверджували даний факт, а також факт брутального поводження і нецензурного висловлювання ОСОБА_1. на робочому місці.

З'ясовуючи питання чи дотримані власником або уповноваженим органом при звільненні ОСОБА_1. правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення, передбачених ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України суд виходить з того, що відповідно до ст. 149 КЗпП України  до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення було застосовано до ОСОБА_1. за відсутності його письмового пояснення.

Суду було надано акт від 22 травня 2007 року (а.с.122), складений з приводу відмови ОСОБА_1. надати пояснення по факту невиконання посадових обов'язків (у зв'язку з нещасним випадком із смертельним наслідком).

Оцінюючи зазначений акт, суд ставить його достовірність під сумнів і не бере його до уваги як доказ, що підтверджує відмову ОСОБА_1. надати письмові пояснення з наступних підстав:

-     акт від 22 травня 2007 року складений та підписаний посадовими особами в тому числі і керівником ОСОБА_2, - відповідачем у справі, замісником керівника ОСОБА_3, який є представником відповідача у справі, тому за таких обставин при наявності спірних правовідносин, суд не може виключити прямої зацікавленості даних осіб при складанні та підписанні даного акту;

-     допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка в складі комісії підписувала акт при наданні пояснень допускала неточності, не змогла відтворити обставини при яких ОСОБА_1 пропонувалось надати письмові пояснення та яким чином він відмовився від їх надання, а тому суд ставить достовірність її пояснень під сумнів;

-     крім цього пояснення свідка ОСОБА_4 спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_8, посадової особи Територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області, яка безпосередньо проводила перевірку за зверненням ОСОБА_1. та надавала письмову відповідь (а.с.124), яка суду пояснила, що під час проведення нею перевірки їй надавались всі документи стосовно звільнення ОСОБА_1., акт від 22 травня 2007 року про відмову надати пояснення їй для огляду не надавали.

Дисциплінарне стягнення відповідно до вимог статті 148 КЗпП України застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленим проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

            В зв'язку з відсутністю в наказі № 74 від 25 травня 2007 року посилання на дату вчинення правопорушення, суд вважає, що в цій частині наказ не відповідає вимогам ст. 148 КЗпП України.

За таких обставин суд приходить до переконання, що наказ № 74 від 25 травня 2007 року «Про звільнення ОСОБА_1.» не відповідає вимогам закону, а саме ст.ст. 40, 147, 148, 149 КЗпП України та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_1. на посаді головного спеціаліста з охорони праці, пожежної безпеки та дорожнього руху управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає, що позов у даній частині підлягає задоволенню, а саме стягненню з Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1. середньомісячний заробіток виходячи із розміру 721 грн 30 коп за період з 25 травня 2007 року по 27 лютого 2007 року в сумі 6571 грн. 69 коп.

Суд вважає, що незаконним звільненням ОСОБА_1 А.Т. заподіяна моральна шкода, проте з оцінкою її в грошовому еквіваленті суд погодитись не може і вважає її завищеною, а тому приходить до висновку, що у відшкодування моральної шкоди належить стягнути у розмірі 500 грн. Зазначена сума моральної шкоди у відповідності із ст. 237 -1 КЗпП України підлягає стягненню з власника або уповноваженого ним органу, а тому у позові щодо солідарного стягнення з відповідачів в тому числіОСОБА_2 суд відмовляє.

З'ясувавши обставини справи суд прийшов до висновку, що вимога щодо стягнення матеріальної шкоди, а саме витрат понесених позивачем ОСОБА_1 у зв'язку з його стаціонарним лікуванням у розмірі 689 грн. 45 коп. задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та наслідком у виді захворювань з приводу, яких ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку (а.с. 119).

Постанова в частині поновлення на роботі  та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул у межах стягнення за один місяць - 721 грн 30 коп підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 147, 148, 149, 235, 237-1 КЗпП України, Закону України «Про державну службу» ст.ст. 160, 161, 162, 163, 256  КАС України,-

                                                 ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Скасувати наказ начальника управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації від 02 квітня 2007 року за № 50 «Про догану ОСОБА_1».

Скасувати наказ начальника управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації від 25 травня 2007 року за № 74 «про звільнення ОСОБА_1.»

Поновити ОСОБА_1на посаді головного спеціаліста з охорони праці, пожежної безпеки та дорожнього руху управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Світловодської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу 6571 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 69 коп та у відшкодування моральної шкоди 500  (п'ятсот ) грн.

Врешті частині позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць 721 (сімсот двадцять одна) грн. 30 коп

Постанову може бути оскаржено до  Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  через Світловодський міськрайонний  суд  шляхом подання  заяви про  оскарження протягом  десяти  днів  після  його проголошення,  та  поданням апеляційної  скарги протягом двадцяти  днів після   подання  заяви про  оскарження,  або в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.

 

 

 

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                                            Т.І. Гармаш