Справа № 22-Ц-1201                                 Головуючий у 1-й інстанції: Кудіна А.М.

Категорія 36                                           Суддя - доповідач: Смирнова Т.В.

РІШЕННЯ іменем    України

07  вересня 2006 р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Сумської  області в складі:

головуючого   - Смирнової Т.В.,

суддів            - Батюка А.В., Ільченко О.Ю.,

при секретарі- Кияненко Н.М.,

в присутності осіб, які беруть участь в справі - позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2.,

розглянула у відкритому   судовому  засіданні   в приміщенні   апеляційного суду цивільну

справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства

БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", ОСОБА_2, третя особа: відділ

Державної   виконавчої   служби   Великобагачанського   районного   управління   юстиції

Полтавської області, про стягнення заборгованості по аліментам і встановлення розміру

аліментів у твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" в солідарному порядку неустойки (пені) за необгрунтовану затримку виплати аліментів в розмірі 8572 грн. 90 коп., стягнення з ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" суми неперерахованого розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей в сумі 969 грн. 43 коп. та заміни умови та підстави стягнення аліментів на утримання дітей.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006 року позов задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 за рішенням Охтирського міського суду від 23 вересня 1998 р. в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку та зобов'язано стягувати з нього на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3, та сина - ОСОБА_4, аліменти в розмірі по 200 грн. на кожну дитину, але не менше 30 % прожиткового мінімуму щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 01.11.2005 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки неустойку (пеню) за необгрунтовану затримку виплати аліментів в розмірі 6001 грн.

В межах суми платежу за один місяць допущене негайне виконання рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 51 грн. судового збору на користь держави та 7 грн. 50

коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи на користь ДП "Судовий інформаційний центр".

Відкликано з ДВС Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області виконавчий лист № АС-115, виданий за рішенням Охтирського міського суду 23 вересня 1998 року.

В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить вказане рішення змінити, зменшивши розмір аліментів. Зазначає,

2

що його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів немає, оскільки відповідні відрахування здійснювалися підприємством, на якому він працював, а також вказує, що судом при визначенні розміру аліментів не достатньо враховано його матеріальний стан та стан його здоров'я

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Охтирського міського суду від 23 вересня 1998 року ОСОБА_2 зобов'язано сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3., та сина ОСОБА_4., в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно.

З 17 березня 2004 р. по 11 лютого 2005 р. відповідач працював в ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд". ДВС Київського районного управління юстиції в м. Полтаві на адресу ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" направлено розпорядження з виконавчим листом № АЄ-115 від 23.09.1998 р. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця та про утримання 50 % до повного погашення боргу, а потім подальше утримання в розмірі 1/3 частини.

З часу отримання підприємством вказаних виконавчого листа та розпорядження з листопада 2004 р. по січень 2005 р. з ОСОБА_2 утримувались аліменти на користь позивачки в розмірі 50 %. Після його звільнення за власним бажанням 11 лютого 2005 р. виконавчий лист направлено до виконавчої служби.

З 19.04.2005 року виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 знаходиться на виконанні відділу ДВС Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області, аліменти по даному виконавчому листу сплачені відповідачем по 01 грудня 2005 року включно.

3 11 лютого 2005 року ОСОБА_2. ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, підприємницькою діяльністю не займається. Відповідач проживає з матір'ю -пенсіонеркою та станом на 02 грудня 2005 року ОСОБА_2. встановлено діагноз: гостра н/дольова лівобічна пневмонія, гіпертонічна хвороба І ступеню.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали і перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню у зв'язку з наступним.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України. Обгрунтовано, на думку колегії суддів, стягнув з відповідача згідно ст. 184 Сімейного Кодекса України аліменти саме в твердій грошовій сумі, оскільки ОСОБА_2. є безробітним, має нерегулярний дохід, що не заперечувалося ним у суді першої інстанції та знайшло підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Посилання апелянта на неврахування місцевим судом стану його здоров'я та його майнового стану, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки вказані питання судом першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджувалися, були критично оцінені та враховані при визначенні суми аліментів, що підлягають стягненню в твердій грошовій сумі, яку апелянт має можливість надавати. При визначені суми аліментів, що підлягають сплаті, в розмірі 200 грн. на кожну дитину, судом вірно враховані положення ч. З ст. 184 Сімейного кодексу України та ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в якій визначено розміри прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку на 2006 рік.

В той же час судом, на думку колегії суддів, на ОСОБА_2 невірно покладено обов'язок зі сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, оскільки відповідно до вимог ч.І ст. 196 Сімейного кодексу України така неустойка може бути стягнута лише за наявності вини боржника. Позивачкою, всупереч вимог ч.І ст. 60 ЦПК України не надано

суду     доказів,     які     б     підтверджували виникнення      заборгованості      зі      сплати аліментів з вини ОСОБА_2.

Крім того, колегією суддів враховано, що заборгованість по виконавчому листу числиться з 27.09.1999 року. Однак, норма щодо відповідальності за прострочення заборгованості зі сплати аліментів шляхом сплати неустойки (пені) з'явилася лише із прийняттям Сімейного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Будь-яких застережень стосовно зворотньої дії у часі положень ст. 196 Сімейного кодексу України чинне законодавство не містить.

За таких обставин колегія судів вважає, що рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 та 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за необгрунтовану затримку виплати аліментів в розмірі 6001 грн. на користь ОСОБА_1 скасувати, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

В іншій частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене

в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту його проголошення до Верховного

Суду України.