Справа №22-ц-1270 Головуючий у 1-й інстанції Князєв В.Б.
Категорія 21 Суддя-доповідач Смирнова Т.В.
РІШЕННЯ іменем України
7 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В. суддів - Ільченко О.Ю., Батюка А.В., з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.І., та осіб, які беруть участь у справі - представника апелянта, позивача, представника позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 01 липня 1999 року він працював на малому колективному підприємстві «Еталон» столяром. 21 травня 2002 року під час роботи з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав виробничу травму у вигляді ампутації правої кісті на рівні правого лучезап'ястного суглобу з дефектом II, III, IV, V п'ястних кісток. Нещасний випадок стався з вини роботодавця, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку від 24 травня 2002 року. Згідно акту огляду ЛТЕК від 30 липня 2002 року ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1склала 60% безстроково. Вважаючи, що у зв'язку з травмою йому заподіяно моральну шкоду, ОСОБА_1 просив стягнути з Фонду соцстрахування 42 000 на її відшкодування.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволені частково, стягнуто з відділення Фонду соцстрахування 12000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
2
В апеляційній скарзі Фонд соцстрахування просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом наявності підстав для відшкодування морально шкоди, недостатню оцінку характеру і обсягу моральних страждань, недостатнє обгрунтування розміру відшкодування шкоди.
Крім цього апелянт зазначив, що згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, а тому суд не вірно послався на норми матеріального права, дію яких зупинено.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, позивача, його представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з постановленням нового рішення, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, позивач працював столяром на малому колективному підприємстві «Еталон», під час роботи 21 травня 2002 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав виробничу травму у вигляді ампутації правої кісті. Нещасний випадок стався з вини роботодавця. Висновком ЛТЕК від 30 липня 2002 року позивачу встановлено 60% втрати професійної працездатності та потреба у додатковому виді допомоги - протезуванні.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності підстав для відшкодування моральної шкоди і вважає, що судом вірно дана оцінка висновку Сумської МСЕК щодо відсутності медичних показників заподіяння позивачу моральної шкоди (а.с. 99), оскільки відсутність медичних показників не свідчить про відсутність самої моральної шкоди, а позивач надав достатньо доказів того, що він зазнає моральних страждань через отриману травму руки, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткові моральні страждання виникають через те, що позивач отримав травму і став інвалідом у молодому віці - у 20 років.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є завищеним, без врахування усіх обставин одержання позивачем шкоди.
На думку судової колегії розмір відшкодування потрібно зменшити і визначити в сумі 8 000 грн. Цей розмір відповідає принципам розумності та справедливості при даних обставинах справи.
Посилання апелянта на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....», а саме в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року і не має зворотної сили, а всі події, в тому числі і встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, стались у 2002 році, тобто ще до набрання чинності цим Законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми задовольнити частково.
Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 червня 2006 року в даній справі та стягнути за цим рішенням з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1 8 ( вісім тисяч ) гривень на відшкодування моральної шкоди, а не 12 (дванадцять тисяч) гривень, як зазначено в рішенні Ковпаківського районного суду м. Суми від ЗО червня 2006 року.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.