Справа №22-а-345 Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Грекова Г.Ф. Суддя-доповідач     Ільченко   О.Ю.

ПОСТАНОВА іменем   України

31 серпня   2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого -         Ільченко О.Ю.,

суддів -                    Смирнової Т.В., Данильченко

з участю секретаря

судового засідання -  Рой Я.М.,

та осіб, які приймають участь у справі : позивача, його представника та

представника  відповідача

розглянула   у   відкритому   судовому   засіданні   в   приміщенні   апеляційного   суду

адміністративну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Глухівського міськрайонного суду  від 26 червня 2006 року

у справі   за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника

Глухівського міського управління земельних   ресурсів Сумської   області Піскурьової

Ольги Дмитрівни

про неправомірні дії посадової особи органу виконавчої     влади і стягнення

моральної шкоди у сумі 1500 грн. ,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який вимоги обґрунтовував тим, що він є власником будинку АДРЕСА_1. З 1992 року між ним та суміжним землекористувачем домоволодіння НОМЕР_1 існує спір.

Вважав, що при вирішенні питання щодо встановлення меж, начальник Управління земельних ресурсів Піскурьова О.Д. зі своїми підлеглими упереджено відносяться до нього та його сім'ї, а саме: 04.10.2005 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він самовільно зайняв земельну ділянку суміжного землекористувача в зв'язку з чим він неодноразово викликався до управління земельних ресурсів.

Такі дії є психологічним тиском , з тим щоб він погодився віддати суміжному землекористувачу земельну ділянку , а тому просив визнати ці дії посадової особи незаконними та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 1 500 грн.

Постановою суду в позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою суду, посилається на неповне з'ясування обставин справи щодо наявного порушення його прав відповідачем , а тому просив її скасувати і ухвалити нове рішення.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача і його представника, які підтримали доводи апеляційної   скарги, заперечення представника відповідача, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню  з ухваленням нового рішення виходячи з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1 інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів, які б свідчили про неправомірність дій або бездіяльності відповідача та що відповідач свої рішення прийняв у відповідності з вимогами діючого законодавства із земельних питань.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками, оскільки вони зроблені на неповно з'ясованих матеріалах справи.

Із наявних матеріалах справи вбачається, що 05 серпня 2005 року комісією міської ради було проведено обстеження домоволодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 і підставою для цього було звернення суміжного землекористувача до народного депутата.

Із акту обстеження вбачається, що існує спір між суміжними землекористувачами і цей спір може бути вирішено тільки в судовому порядку. (а.с. 14-15).

На протиріччя висновку комісії посадова особа управління за вказівкою відповідачки 04 жовтня 2005 року за № 54 складає протокол про адміністративне правопорушення по факту самовільного захвату земельної ділянки ОСОБА_1

У зв'язку із складеним протоколом ОСОБА_1 04 та 06 жовтня 2005 року викликався до управління  земельних ресурсів. (а.с. 16-18).

Колегія суддів вважає зазначені дії щодо складання протоколу та виклики є неправомірними, оскільки в суді на даний час розглядається спір обох землекористувачів щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Ці обставини підтвердила і відповідачка.

За таких умов у посадової особи управління не було правових підстав складати протокол про   самовільний захват земельної ділянки.

Суд першої інстанції цих обставин не врахував, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а вимоги ОСОБА_1 по визнанню зазначених дій неправомірними слід задовольнити.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то судова колегія не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки позивач не надав правових обгрунтувань , що діями відповідача йому була спричинена моральна шкода в розмірі 1500 грн. Доказів на спричинення моральної   шкоди апелянт не надав і в суді  апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що негативних наслідків для позивача від вищезазначених дій не наступило. Зокрема, постанова відповідачем відносно нього не виносилась та на нього не накладалось адміністративне стягнення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що сам факт визнання дій посадових осіб управління неправомірними є фактично одним із способів відшкодування моральної шкоди при наявних обставинах, а тому в вимогах про стягнення морального відшкодування слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 202, 205 п. 1 ч. З, 206 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Скасувати постанову Глухівського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року та постановити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії посадових осіб Глухівського міського управління земельних ресурсів неправомірними щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 04.10.2006 року та викликів до управління земельних ресурсів 04 та 06 жовтня 2006 року.

В задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.