Справа №22-а-342 2006р.                     Головуючий у 1-й інстанції            ХитровБ.В.

Категорія 21                                          Суддя-доповідач                        Смирнова Т.В.

УХВАЛА іменем України

7 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Смирнової Т.В. суддів -      Ільченко О.Ю.,  Батюка А.В., з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.І., та осіб, які беруть участь у справі - позивача, його представника, представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Ковпаківському районі м. Суми про визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду в Ковпаківському районі м. Суми щодо відмови обчислення спеціального стажу, зобов'язання до зарахування до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоду навчання в ВУЗІ та служби в лавах Збройних Сил СРСР, встановлення відсутності компетенції УПФ України в Ковпаківському районі м. Суми повноважень Конституційного Суду України , -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції та просить зупинити розгляд справи та направити справу до Конституційного Суду України, або скасувати постанову суду першої інстанції і задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. При цьому посилається на неправильність та неповноту дослідження доказів та встановлення обставин та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що суд повинен застосувати те законодавство, яке діяло на момент навчання позивача та його служби в армії, оскільки нові закони не мають зворотної дії у часі.

Судом першої інстанції було встановлено, що з 1973 року по теперішній час позивач працює на різних посадах за педагогічною спеціальністю в установах освіти Сумської області. З 12 листопада 1973 року по 15 листопада

2

1975 року проходив службу в лавах Збройних сил СРСР, з 01 вересня 1977 року по 01 липня 1982 року навчався в Сумському державному педагогічному інституті.

Виходячи з того, що законом передбачено зарахування періоду служби в Збройних силах та періоду навчання тільки до загального стажу, а не до спеціального, як вважав позивач, а нормативні акти, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів, регулюють інші правовідносини і не стосуються вимог позивача, суд відмовив у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представника та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З пояснень сторін вбачається, що позивач не звертався до ПФУ в Ковпаківському районі м. Суми з заявою про призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що на запит позивача щодо стажу його роботи управління Пенсійного Фонду в Ковпаківському районі м. Суми роз'яснило йому, що станом на 01 квітня 2006 року стаж для призначення пенсії за вислугу років позивача становить 21 рік 8 місяців 21 день. Відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років працівникам освіти призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за переліком робіт закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

Зазначений перелік не передбачає зарахування часу перебування на військовій службі та навчання у ВУЗІ до спеціального стажу при призначенні пенсії за вислугу років. Згідно ст. 56 вищезазначеного Закону, строк перебування на військовій службі, навчання у ВУЗІ зараховується лише до загального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком чоловікам в 60 років.

Колегія суддів вважає, що Управління Пенсійного фонду своїми діями не порушувало прав позивача, оскільки діяло в межах своїх повноважень і межах закону, і лише роз'яснило ОСОБА_1 положення законодавства щодо призначення пенсії.

Крім того, ОСОБА_1 взагалі не подавав заяву про призначення пенсії і йому не було в цьому відмовлено, а лише надано роз'яснення щодо застосування пенсійного законодавства.

з

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначився у правовідносинах і дійшов вірного висновку про відсутність порушення прав позивача з боку УПФ в Ковпаківському районі м. Суми.

Колегія   суддів   не   може   погодитись   з   доводами   апелянта   щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, так як рішення суду прийняте у відповідності з вимогами матеріального   та процесуального закону України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави щодо необхідності звернення до Верховного Суду України в порядку ч. 5 ст. 9 КАС України в даному випадку відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 198 п. 1, 200,205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може

бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання

законної сили.