УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня 31 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                   Ященка В.А.

суддів                              Прокопенка О.Б. Демченка М.О.

з участю прокурора         Паливоди Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Роменського міськрайонного суду, Сумської області від 20 червня 2006 року, яким,

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не засуджувався,

засуджений за ст. 125 ч. 1 КК України на 60 годин громадських робіт.

Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого

ОСОБА_2 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Як зазначено у вироку ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 27 січня 2005 року близько 13 години знаходячись на території авто підприємства, що у місті Ромни по вулиці Сумській, 97 на грунті особистих неприязних стосунків умисно побив ОСОБА_2, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 не погоджуючись з вироком подав апеляцію у якій зазначає, що потерпілого він не бив, а тому засуджений він необгрунтовано. Виходячи з цього, засуджений просить вирок суду скасувати, як незаконний.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора яка вважала, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Справа № 11-640

Категорія: ст. 125 ч.І КК України

Головуючий у першій інстанції: Мілейко М.П. Доповідач: Ященко В.А.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину при обставинах викладених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які були детально проаналізовані судом та наведені у вироку.

Так, потерпілий ОСОБА_2, як у своїй скарзі до суду, так і у неодноразових поясненнях суду, стверджував, що 27 січня 2005 року він дійсно посварився з ОСОБА_1 і той побив його, заподіявши йому тілесні ушкодження.

Той факт, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно була сварка підтвердили допитані у суді ряд свідків це ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Ці ж свідки підтвердили не лише факт сварки між вказаними особами, а і підтвердили, що вони бачили, як ОСОБА_2 впав на підлогу у гаражі і у нього на обличчі була кров, яку потім змивали водою. Вони також засвідчили, що у той час, як ОСОБА_2 впав на підлогу поряд з ним вони побачили ОСОБА_1, інших осіб поблизу не було і тут же ОСОБА_2 їм заявив, що його вдарив ОСОБА_1.

Сам ОСОБА_1 даючи пояснення суду 22 травня 2006 року (а.с.34) заявив, що відштовхуючи потерпілого не виключає, що міг вдарити того в обличчя.

Свідок ОСОБА_3 також підтвердив, що коли він намагався помирити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_1 через його плече штовхнув ОСОБА_2 від чого той поточився на стіл.

Про те, що ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження підтверджується також актом судово-медичного обстеження потерпілого.(а.с.8)

З огляду на викладене, є правильними висновки суду, щодо того, що саме ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних взаємовідносин умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 і суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 125 ч.І КК України, а тому його апеляція у якій він стверджує про свою не винуватість, є необгрунтованою і передбачених законом підстав для її задоволення, немає.

Колегія суддів вважає, що покарання засудженому призначено з урахуванням обставин при яких було вчинено злочин, даних про особу засудженого та інших пом'якшуючих його покарання обставин.

Цивільний позов по справі судом також вирішений вірно і підстав для зміни чи то скасування вироку у цій частині, немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -

^{ухвалила:}

Вирок Роменського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року відносно ОСОБА_1   залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.

Головуючий       Ященко В.А.