ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-220/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарях: Книжник А.О., Петров Д.В., Сливка А.В.,
за участю:
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача: Водоп`янова О.М.,
представника третьої особи: Колосюка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ”, третя особа: Відкрите акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК” про стягнення страхового відшкодування,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 93198,53 грн. страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції; 1514,08 грн. три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; 8075,07 грн. пені по договору за порушення термінів виплати страхового відшкодування та судові витрати з яких 40700,00 грн. витрати на правову допомогу.
В обгрутування заявлених вимог зазначив, що 04.06.2007 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Громадянином ОСОБА_5 було укладено Договір прокату легкового автомобіля № 04/06, згідно якого ОСОБА_4, на підставі довіреності, виданої 20.03.2007 року ОСОБА_1, якому на праві приватної власності належить автомобіль NISSAN ALMERA Classic, НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2006 року випуску, чорного кольору, передав у тимчасове платне користування ОСОБА_5 автомобіль, а останній зобов'язався використовувати автомобіль за цільовим призначенням, сплачувати наймодавцю орендну плату та повернути автомобіль ОСОБА_4 07.06.2007 року.
Автомобіль не було повернуто у встановлену дату, у зв'язку з чим ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про викрадення автомобіля. В результаті проведення необхідних оперативно-розшукових заходів міліцією було встановлено, що автомобіль було викрадено ОСОБА_6, який шляхом шахрайства (за фальшивими документами на прізвище ОСОБА_5) заволодів автомобілем.
13.06.2007 року за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3. ст. 190 КК України порушено кримінальну справу, про що винесено відповідну постанову.
09.06.2006 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3324948, відповідно до якого ОСОБА_1 було застраховано автомобіль NISSAN ALMERA Classic, НОМЕР_1 та належним чином сплачено всі необхідні страхові платежі. Після настання страхового випадку 04.06.2007 року, а саме заволодіння транспортним засобом, позивач вчасно повідомив страховика про те, що стався страховий випадок та терміново подав до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» всі документи, необхідні для своєчасної виплати страхового відшкодування.
Згідно Полісу добровільного страхування № 19-3324948 від 09.06.2006 року розмір страхового відшкодування складає: оціночна вартість автомобіля (85800грн.) за вирахуванням 5% франшизи, що дорівнює 81510,00 грн.
Відповідачем листом від 20.06.2007 року відмовлено у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що у відповідності із п. 4.1.1. Правил добровільного страхування до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не проводяться у разі, якщо збиток виник внаслідок умисних дій страхувальника, осіб, які користуються транспортним засобом на законних підставах, або вигодонабувача.
Позивач вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування неправомірною, оскільки ОСОБА_6 користувався автомобілем не на законних підставах, а заволодів останнім шляхом шахрайства, про що порушено кримінальну справу, а тому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, а також пеню згідно договору страхування.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в задоволенні позову просив відмовити, обгрунтовуючи це тим, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки після отримання всіх необхідних документів та розгляду справи, аварійним комісаром було встановлено, що збиток виник внаслідок умисних дій особи з якою ОСОБА_4, як довірена особа ОСОБА_1, уклав договір прокату автомобіля.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позов, зазначивши, що вважає його обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. При цьому також вказав на те, що ВАТ “РОДОВІД БАНК”, як вигодонабувач за договором страхування, не має самостійних вимог на предмет спору, оскільки позивач належним чином виконує умови кредитного договору, зокрема, вчасно сплачує належні платежі.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить автомобіль NISSAN ALMERA Classic, НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, 2006 року випуску, чорного кольору.
09.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19-3324948, відповідно до якого позивачем було застраховано автомобіль NISSAN ALMERA Classic, НОМЕР_1 та належним чином сплачено всі необхідні страхові платежі.
04.06.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено Договір прокату легкового автомобіля № 04/06, згідно якого ОСОБА_4, на підставі довіреності, виданої 20.03.2007 року ОСОБА_1, передав у тимчасове платне користування ОСОБА_5 автомобіль, а останній зобов'язувася використовувати автомобіль за цільовим призначенням, сплачувати наймодавцю орендну плату та повернути автомобіль ОСОБА_4 07.06.2007 року.
Автомобіль не було повернуто у встановлену дату, у зв'язку з чим ОСОБА_4, як довірена особа позивача, звернувся до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про викрадення автомобіля.
13.06.2007 року за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3. ст. 190 КК України порушено кримінальну справу, про що винесено відповідну постанову.
В постанові слідчого СВ ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 18.06.2007 року про прийняття кримінальної справи до свого провадження зазначено, що 16.06.2007 року злочинні дії в порушеній кримінальній справі за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3. ст. 190 КК України перкваліфіковано на ч. 3 ст. 289 КК України. Більш того, вказано, що в ході досудового слідства додатково було встановлено, що 04.06.2007 року приблизно о 16:00, перебуваючи по пров. Михайлівський, 4 в м. Києві ОСОБА_6 незаконно заволодів автомоліем марки “Нісан Альмера”, НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.
При цьому, слід зазначити, що ГУ МВС України в м. Києві, на запит суду повідомило, що у провадженні відділу по розслідуванню тяжких злочинів лінії карногорозшуку СУ ГУ МВС України в м. Києві знаходилась кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 289 КК України. 25.10.2007 року досудове слідство у зазначеній кримінальній справі закінчено і її направлено прокурору м. Києва для затвердження обвинувального висновку та подльшого спрямування за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Після настання страхового випадку 04.06.2007 року, а саме незаконного заволодіння транспортним засобом, позивач вчасно повідомив відповідача про те, що стався страховий випадок та у встановлений строк надав останньому всі документи, необхідні для своєчасної виплати страхового відшкодування, розмір якого становить 81510,00 грн. (85800,00 грн. оціночна вартість автомобіля мінус 5% франшизи).
Відповідачем, листом від 20.06.2007 року, відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що у відповідності із п. 4.1.1. Правил добровільного страхування до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не проводяться у разі, якщо збиток виник внаслідок умисних дій страхувальника, осіб, які користуються транспортним засобом на законних підставах, або вигодонабувача.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі".
Згідно із п. 3 ст. 20 вказаного Закону страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Стаття 979 ЦК України також встановлює, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Договором страхування укладеним між позивачем та відповідачем передбачено, що страховими випадками є: пошкодження чи знищення ТЗ або його частин внаслідок ДТП; незаконне заволодіння ТЗ, крадіжка, а також пошкодження або знищення його частин, деталей, приладів і приладдя, що викликані протиправними діями третіх осіб та пошкодження або знищення ТЗ внаслідок стихійного лиха.
Пункт 8 Правил добровільного страхування транспортних засобів, що є невід`ємною частиною договору страхування, визначає перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку, серед яких, зокрема, постанова про порушення кримінальної справи.
Стаття 988 ЦК України встановлює, що у випадку настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Разом з цим, ст. 991 ЦК України, Договором страхування укладеного між позивачем та відповідачем та Правилами страхування визначені випадки за яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. При цьому, слід зазначити, що в судовому засіданні підстав визначених законом, договором або ж Правилами страхування для відмови від здійснення страхової виплати, не встановлено.
Таким чином, аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку про те, що відповідач безпідставно не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування, чим порушив взяті на себе, згідно договору, зобов`язання, а від так з відповідача слід стягнути на користь позивача 81510,00 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому в договорі.
Договір страхування укладений між сторонами встановлює, що при порушенні термінів виплати страхового відшкодування страховик зобов`язаний сплатити страхувальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої частини страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.
Отже, оскільки відповідач просторочив виплату позивачу страхового відшкодування він, в силу умов договору, повинен сплатити останньому пеню в розмірі 8075,07 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
При цьому, слід зазначити, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування з індексом інфляції та 3% річних задоволенню не підлягають, тому що вони не грунтуються на вимогах закону, оскільки не можуть бути застосовані до даних правовідносин.
Крім того, оскільки суд частково задовольняє позов, то згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1811,45 грн. у відшкодування судових витрат з яких: 895,85 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору, 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 885,60 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу у відповідності з постановою КМУ від 27.04.2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та кримінальних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави”. Так, враховуючи вимоги вказаної постанови та розмір мінімальної заробітної плати (460,00 грн. до 01.01.08р. та 515,00 грн. з 01.01.08р.) компенсація по даній справі становить:
460,00 грн. х 50% = 230,00 грн. компенсація за підготовку позовних матеріалів та вчинення інших дій необхідних для розгляду справи;
460,00 грн. х 40% = 184,00 грн./год. (до 01.01.08р.);
515,00 грн. х 40% = 206,00 грн./год. (з 01.01.08р.);
-------------------------------------------------------------------------------------
184,00 грн./год. х 1 год. 10 хв. = 202,40 грн.;
206,00 грн./год. х 2 год. 20 хв. = 453,20 грн.,
а всього 230,00 грн. + 202,40 грн. + 453,20 грн. = 885,60 грн.
За таких підстав, коли судом встановлено, що позивач добросовісно виконував взяті на себе зобов`язання, зокрема, сплатив страховий платіж; після настання страхового випадку повідомив відповідачу відому йому інформацію про обставини настання страхового випадку; надав наявні у нього документи, видані компетентними органами, тощо, то у відповідача не було достатніх підстав, визначених законом, договором та власними Правилами страхування, для не визнання даної події страховим випадком і не виплати страхового відшкодування, а від так останній зобов`язаний, відповідно до умов договору та чинного законодавства, виплатити позивачу суму страхового відшкодування та пеню за несвоєчасну виплату.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 979, 988 - 992 ЦК України, ст. ст. 9, 20, 26 Закону України “Про страхування”, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ”, третя особа: Відкрите акціонерне товариство “РОДОВІД БАНК” про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ” /м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, ідентифікаційний код 16467237/ на користь ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ 81510 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот десять) гривень 00 копійок страхового відшкодування, 8075 (вісім тисяч сімдесят п`ять) гривень 07 копійок пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та 1811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) гривень 45 копійок у відшкодування судових витрат, а всього стягнути 91396 (дев`яносто одну тисячу триста дев`яносто шість) гривень 52 копійки.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.