Справа № 11-642 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції - Лобко А.В.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Доповідач Крамаренко В.І.
УХВАЛА іменем України
2006 року вересня 5 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Ященка В.А.
суддів Крамаренка В.І.
Пархоменко О.М.
з участю прокурора Кононової Л.Ф.
представників цивільного
відповідача ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією цивільного відповідача ОСОБА_3 на вирок Зарічного районного суду м.Суми Сумської області від 26 червня 2006 р., яким
ОСОБА_4, громадянин України, українець, уродженець і мешканець м.Суми, раніше не засуджувався, засуджений за ст.286 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Сумського міськфінвідділу для перерахування Сумській міській клінічній лікарні № 1 в рахунок відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_5 - 575 грн. 26 коп., та на користь держави для перерахування НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області - 1533 грн. 38 коп. - судові витрати за проведення судових експертиз.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь: ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина ОСОБА_6 - 70000 грн., ОСОБА_7 - 40000 грн. і на користь потерпілого ОСОБА_5 - 25000 грн.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
2 Встановила:
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що 28 лютого 2006 року, під час виконання трудових обов'язків, керуючи автомобілем служби таксі "0-50" марки ГАЗ 31105 д.н. НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, близько 22 годин, рухаючись по вул.Харківській в напрямку від центра м.Суми, в районі примикання вул .Паризької Комуни, при під'їзді до нерегульованого пішохідного переходу, зневажив безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості та вчинив наїзд пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які перебували на пішохідному переході, чим порушив п.п.1.3; 1.5; 2.3; 18.1 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження і помер на місці події, а ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В поданій апеляції цивільний відповідач приватний підприємець ОСОБА_3 зазначає, що суд, вирішуючи питання, пов'язане з цивільним позовом про стягнення з неї на користь потерпілих коштів у відшкодування заподіяної моральної шкоди не врахував її матеріальне становище, а саме те, що хоча вона і є власником автомобіля, але в даний час не працює, так як знаходиться в відпустці по догляду за дитиною, не має іншого нерухомого майна та інших додаткових джерел для існування, окрім незначної допомоги, те, що вона ОСОБА_7 відшкодувала 10000 грн. моральної шкоди, та оплатила 2565 грн. кредит за ОСОБА_5 Тому вона прохає переглянута справу в частині стягнення з неї на користь потерпілих грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди і зменшити їх суми.
Заслухавши доповідь судді, представників відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію і просили зменшити розмір стягнутої моральної шкоди, міркування прокурора про необхідність залишення апеляції без задоволення, а вироку щодо ОСОБА_4 - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і в апеляції цивільного відповідача ОСОБА_3 не оспорюється, як і кваліфікація його злочинних дій за ст.286 ч.2 КК України.
з
Покарання, яке призначене ОСОБА_4 з дотриманням вимог ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, розглянувши цивільний позов потерпілих і визначивши розмір відшкодування моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_7 -40000 грн., ОСОБА_8 - 25000 грн., ОСОБА_5 та її неповнолітнього сини ОСОБА_6 - 70000 грн., суд не в повній мірі виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Так, засуджений ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з володільцем транспортного засобу, цивільним відповідачем ОСОБА_3, скоїв необережний злочин.
Цивільний відповідач ОСОБА_3 в даний час не працює, знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, житла і іншого майна на праві власності не має, під час досудового слідства разом з ОСОБА_9 сплатила потерпілому ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та 2565 грн. кредиту за ОСОБА_5 .
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілих: ОСОБА_7 -до 20000 грн., ОСОБА_8 - до 15000 грн., ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина ОСОБА_6 - до 50000 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію цивільного відповідача ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Вирок Зарічного районного суду м.Суми від 26 червня 2006 р. в частині засудження ОСОБА_4 залишити без зміни.
Цей же вирок в частині розміру відшкодування моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь потерпілих змінити.
Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь: потерпілого ОСОБА_7 -20000 грн., ОСОБА_8 - 15000 грн., ОСОБА_5 та її неповнолітнього сина ОСОБА_6 - 50000 грн.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Головуючий Ященко В.А.
Судді Крамаренко В.І.
Пархоменко О.М.