ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13.06.06р. | Справа № А31/178 |
За позовом | Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області, м. Нікополь |
до відповідача | Приватного підприємства „Нікопольська приватна пивоварня”, м.Нікополь |
про | стягнення 7 521,20 грн. |
Суддя Мороз В.Ф. При секретарі: Джихур Т.А. |
Представники:
Від позивача | Варжеленко Ю.А., дов. №201/06 від 10.01.06р. |
Від відповідача | Потенко В.А., дор. №1 від 26.09.2005р. |
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування загалом 7 521,20 грн., у тому числі фінансові санкції у розмірі 150,00 грн. та 4,50 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов’язань щодо своєчасної сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач у судовому засіданні подав заяву, згідно якої позов визнав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. (надалі –Закон) на відповідача покладено обов’язок по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. ст. 14, 15 Закону підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання –роботодавці є платниками страхових внесків.
Відповідно до ст. 19 Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст. 106 Закону).
Відповідач зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в м.Нікополь Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача загалом 7 521,20 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з грудня 2005р. по березень 2006р., у тому числі суму фінансових санкцій у розмірі 150,00 грн., застосованих згідно рішення №0468 від 09.12.2005р., про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків та пеню у розмірі 4,50 грн.
Доказів сплати суми у заявленому до стягнення розмірі відповідачем не надано. Рішення позивача в установленому законом порядку недійсним не визнано i відповідачем не виконано. Доказів, що спростовували б наведене, відповідачем не надано.
Відповідач позов визнав.
Згідно ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову, за умови, що дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.
Враховуючи зазначене суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Стягнути з Приватного підприємства „Нікопольська приватна пивоварня” (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Г.Чорнобиля, 102; код ЄДРПОУ 30410345) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 17/1; р/р 256093011488 ВОБ 7898, МФО 306287, код ЄДРПОУ 21930536) 7 521,20 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Ф. Мороз