У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005 року.

            Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянина України, судимого 23.06.2003 року

за ст.185 ч.ч. 1 та 2 КК України на 3 роки

позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі

ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

засуджено:  за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

            На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. призначено 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України йому призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

            Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, в частині його засудження за ст. 309 ч. 1 КК України скасовано із закриттям справи провадженням, а в решті залишено без зміни.

            Згідно з вироком та внесеними до нього змінами апеляційним судом, ОСОБА_1. визнано винним у тому, що 21 грудня 2003 року, приблизно о 22-й год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у приміщенні бару, що знаходиться в магазині “Овочі-Фрукти” на вул. Фонтанська дорога, 2 м. Одеси, він повторно таємно викрав дублянку ОСОБА_2. вартістю 500 грн.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1., за її змістом, просить судові рішення змінити, призначене покарання пом'якшити, посилаючись на те, що на утриманні має неповнолітню доньку та батьків похилого віку, а також та те, що потерпіла не має до нього ні моральних, ні матеріальних претензій. Крім того засуджений посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

            Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

            Як видно із матеріалів справи, висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1. у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2. за викладених у вироку обставин підтверджені показаннями самої потерпілої, свідків ОСОБА_3. і ОСОБА_4., даними протоколів добровільної видачі вилученої дублянки з квартири за місцем проживання засудженого, пред'явлення та впізнання ОСОБА_2 своєї дублянки, відтворення обстановки і обставин події за участю потерпілої та ОСОБА_1, а також показаннями самого ОСОБА_1. під час досудового та судового слідства про обставини викрадення ним дублянки ОСОБА_2.

            Ретельно дослідивши зазначені докази у їх сукупності та правильно встановивши фактичні обставини справи, суд вірно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 185 КК України.

            При перевірці матеріалів справи порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули зміну чи скасування постановлених щодо засудженого ОСОБА_1. судових рішень, колегією суддів не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1. покарання, суди як першої, так і апеляційної інстанції, виходячи із вимог ст. 65 КК України, врахували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та призначили покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, враховуючи, що крадіжку він вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, суд правильно визначив йому остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Тому законних підстав вважати призначене засудженому покарання несправедливим внаслідок суворості у колегії суддів немає. 

            Клопотання засудженого ОСОБА_1. про розгляд справи касаційним судом з його участю задоволенню не підлягає, оскільки не грунтується на вимогах кримінально-процесуального закону.

            На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія судів

    У Х В А Л И Л А :

            у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1. відмовити.

   С У Д Д І :

            Міщенко С.М.                                Бунін О.І.                           Паневін В.О.