У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 червня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше судимого 29.05.1997 року Центральним

районним судом м. Сімферополя

за ч.2 ст.142, ч.3 ст.140 КК Ураїни на

5 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1. виправдано за відсутністю складу злочину.

Цим же вироком засуджено і ОСОБА_2., вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Судом вирішено питання щодо стягнення матеріальної шкоди з засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на користь потерпілих.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він разом з ОСОБА_2 за попередньою змовою 11.01.2005 року на пл. Хмельницького в м. Кіровограді заволоділи автомобілем “Део-Ланос” д.н. НОМЕР_1, вартістю 47944,15 грн., який належав Кіровоградській філії АКІБ “УкрСиббанк”.

9.02.2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, побачивши біля магазину “Наталка” по вул. Тімірязєва в м. Кіровограді автомобіль “Део-Ланос” д.н. НОМЕР_2, вартістю 42750 грн, що належав ОСОБА_3, заволоділи зазначеним автомобілем.

           У касаційній скарзі та доповненнях засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на досудове слідство. Зазначає, що злочин не вчиняв, справа щодо нього сфальсифікована. Посилається на застосування до нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він себе обмовив, що, на його думку, призвело до порушення кримінально-процесуального закону.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах.

Так, із показань ОСОБА_1 на досудовому слідстві, в тому числі, які він давав і за участю захисника, вбачається, що він разом з ОСОБА_2 11 січня та 9 лютого 2005 року заволоділи автомобілями “Део-Ланос”, які угнали з пл. Хмельницького та вул. Тімірязєва в м. Кіровограді. Автомобіль, викрадений з пл. Хмельницького вони залишили в гаражі будинку № АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, а автомобіль, викрадений з вул. Тімірязєва залишили в гаражі по вул.АДРЕСА_2 в м. Кіровограді.

Засуджений ОСОБА_2 також на досудовому слідстві давав аналогічні показання.

Свідок  ОСОБА_4 пояснив, що засуджені у січні 2005 року залишили у нього в гаражі автомобіль “Део-Ланос”.     

         Крім того, засуджений ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом показав, що на досудовому слідстві давав правдиві пояснення щодо його причетності у незаконному заволодінні автомобілями.

         Дії засудженого ОСОБА_1  за ч. 3 ст. 289 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

         Посилання засудженого на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства безпідставні, оскільки дана обставина перевірялась судом і не знайшла свого підтвердження.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень не знайдено.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1  відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                          В.М. Коновалов                    М.А. Шелест