У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 10 жовтня 2006  року кримінальну справу  за касаційною скаргою представника потерпілої  ОСОБА_1. - адвоката ОСОБА_2. на судові рішення щодо  ОСОБА_3., -

встановила:

 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 грудня 2004 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця міста Лозової Харківської області, раніше судимого 10 вересня 2002 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням на підставі  ст. 75 КК України від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -

засуджено за:

-    ст. 118 КК України на 2 роки позбавлення волі,

-    ст.185 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі,

-    ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України  ОСОБА_3. визначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком і визначено ОСОБА_3. остаточне покарання 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_4., судові рішення щодо якого не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2005 року вирок щодо ОСОБА_3. залишено без зміни.

ОСОБА_3. визнано судом винним і засуджено за те, що він 5 січня 2002 року близько 13-ої годин 30 хвилин у будинку своєї співмешканки ОСОБА_5. по вулиці АДРЕСА_1 в місті Лозовій Харківської області при перевищенні меж необхідної оборони вчинив умисне вбивство ОСОБА_6.

Крім того, ОСОБА_3., достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_4, втягнув останнього у злочинну діяльність, - за попередньою змовою з ним та особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження в зв'язку з розшуком, 28 червня 2003 року близько 23-ої години з городу ОСОБА_7., що розташовувався в місті Лозовій Харківської області, вчинили викрадення городини на суму 224 гривні.

У касаційній скарзі адвоката ОСОБА_2. порушується питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_3. в частині його засудження за ст. 118 КК України з направленням справи на додаткове розслідування. Свою вимогу захисник обґрунтовує тим, що судом неправильно було встановлено в діях ОСОБА_3. ознаки необхідної оборони. У такому стані він не перебував, що підтверджується зібраними по справі доказами. Адвокат вважає, що ОСОБА_3. вчинив умисне вбивство, а також до вчинення цього злочину причетна й ОСОБА_5. Також зазначає, що, на його думку, слідство у справі проведено однобічно, без з'ясування усіх обставин справи. Захисник також не погоджується з тим, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Винність ОСОБА_3. у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями засудженого ОСОБА_3., в яких він не заперечував факту вчинення убивства ОСОБА_6. після проникнення того до будинку, де він проживав, та погроз застосування насильства й вимагання грошей, показаннями свідка ОСОБА_5., яка також підтвердила факт проникнення ОСОБА_6. до її помешкання і вчинення ОСОБА_3. вбивства у цілях самозахисту та її захисту від незаконних вимог цієї особи, свідка ОСОБА_8., яка показала про те, що ОСОБА_6. неодноразово приходив до неї додому, шукав її онука ОСОБА_3. з метою вимагання у нього грошей, а також вимагав гроші у неї,  показаннями інших численних свідків, даними протоколів огляду місць подій, відтворення обстановки та обставин події, виявлення та вилучення речових доказів, пред'явлення осіб для впізнання, даними висновків судово-медичних експертиз про характер та локалізацію отриманих ОСОБА_6. тілесних ушкоджень та причини його смерті, іншими доказами.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_3. у вчиненні злочинів.

Кваліфікація дій ОСОБА_3. за ст. ст. 118, 185 ч. 2, 304 КК України є правильною. Доводи скарги захисника про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3. через наявність у його діях більш тяжкого злочину, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. Аналогічні за змістом доводи були предметом ретельної перевірки суду    1-ої та апеляційної інстанцій,  вони визнані безпідставними з наведенням у судових рішеннях ґрунтовних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

 Міра покарання обрана ОСОБА_3. у відповідності до вимог закону.

Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_3. та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

відмовити в задоволенні касаційної скарги адвоката ОСОБА_2. в інтересах потерпілої ОСОБА_1. на судові рішення щодо ОСОБА_3.

С у д д і:

      Міщенко С.М.            Паневін В.О.          Стрекалов Є.Ф.

З оригіналом згідно:

Суддя Верховного Суду України                                               Паневін В.О.