У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві  10 жовтня 2006  року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1. на судові рішення щодо неї, -

встановила:

 вироком Дебальцівського міського суду Донецької області від 30 травня 2005 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженку та мешканку міста Дебальцевого Донецької області, раніше не судиму, -

засуджено за:

-    ст. 365 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки;

-    ст. 366 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України  ОСОБА_1. визначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зіі здійсненням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням згідно з вимогами ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання й роботи.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнано судом винною і засуджено за те, що вона, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи посадовою особою, а також обіймаючи посадуІ НФОРМАЦІЯ_4, в порушення вимог чинного законодавства України в одноособовому порядку без проведення засідання тендерної комісії на підставі підробленого нею протоколу прийняла рішення про придбання оргтехніки за рахунок коштів, виділених з державного бюджету, що виходило за межі наданих їй повноважень.

На підставі цього рішення 29 грудня 2001 року приватним підприємством ІНФОРМАЦІЯ_3” відділу культури виконкому Дебальцівської міської Ради народних депутатів Донецької області було придбано оргтехніку за 13076 гривень 20 копійок, яку  реалізовано  за 17410 гривень, унаслідок чого місцевому бюджету було спричинено шкоди на суму 4333 гривень 80 копійок, що більше як у 250 разів перевищувало  на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. порушується питання про скасування постановлених щодо неї судових рішень із закриттям провадження  у справі. Свою вимогу вона обґрунтовує тим, що в її діях відсутній склад злочину, оскільки на момент її засудження діяли зміни до Закону України „Про закупівлю товарів, послуг та робіт за державні кошти”, відповідно до якого було встановлено нову суму закупок для  проведення тендеру. Також вона зазначає, що судом неправильно було встановлено суму шкоди, що спричинена її діями, оскільки її необхідно було  визначати на підставі розміру соціальної пільги.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями самої ОСОБА_1., в яких вона не заперечувала факту того, що для закупівлі різних товарів дійсно складала протоколи засідань тендерної комісії без його фактичного проведення, показаннями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., які були членами тендерної комісії та підтвердили факт того, що засідань цієї комісії не відбувалося, даними письмових доказів.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочинів. Тому доводи її скарги про незаконність засудження є безпідставними.

Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ст. ст. 365 ч. 3, 366 ч. 2 КК України є правильною, а міра покарання обрана у відповідності до вимог закону.

Що стосується доводів скарги ОСОБА_1. про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку зі змінами в законодавстві, що відбулися на час розгляду справи, а також доводи про необхідність застосовування для кваліфікації її дій  розміру соціальної пільги, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 року № 9 “Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року “Про податок з доходів фізичних осіб”, для вирішення питання про наявність в діях особи складу злочину, які були вчинені до 1 січня 2004 року, а також для їх кваліфікації, положення Закону, яким визначається розмір соціальної пільги, не застосовуються. Також не можна вважати зміни до зазначених у скарзі законів такими, що мають зворотну дію у часі, оскільки вони по суті регулюють правовідносини у економічній сфері життя держави і не є законами про кримінальну відповідальність, як це передбачено  ст. 5 КК України.

Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_1. та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженої вироком Дебальцівського міського суду Донецької області від 30 травня 2005 року.

С у д д і:

З оригіналом згідно:

Суддя Верховного Суду України                                               Паневін В.О.