Справа № 2-488 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Кудряшової A.M.
при секретарі - Трифонової С. О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснофлотської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Совєтської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим про тлумачення заповіту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, дошлюбне прізвище якої - Вігула, 30 травня 2007 року звернулася до суду з позовом до відповідачів про тлумачення заповіту, складеного 01 вересня 2001 року у с. Краснофлотськом Совєтського району Автономної Республіки Крим від імені ОСОБА_2, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, та посвідченого секретарем виконавчого комітету Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим і зареєстрованого в реєстрі за № 164. Позовні вимоги мотивовані тим, що її бабка ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження на користь ОСОБА_1 відносно права на земельну долю (пай) за сертифікатом на земельну долю (пай) НОМЕР_1, виданого головою Совєтської районної державної адміністрації 10 грудня 1997 року. Посилаючись на те, що під час складання заповіту право спадкодавця на земельну ділянку підтверджувалося сертифікатом про право власності на земельну частку (пай), але на під час життя спадкодавець ОСОБА_2 отримала у натурі земельну ділянку і замість сертифікату 22 серпня 2006 року їй був виданий Державний акт НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 4, 7583 га, однак, відповідних змін до заповіту спадкодавцем внесено не було, у зв'язку з чим при зверненні позивачки до державного нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки позивачка на підтвердження своїх спадкоємних прав надала державний акт , тобто документ про право власності на конкретну земельну ділянку, але у заповіті зроблено заповідальне розпорядження лише відносно право на земельну ділянку, право на яке посвідчено сертифікатом, тому позивачка просить витлумачить заповіт, зроблений ОСОБА_2, як такий, що спадкодавцем зроблено заповідальне розпорядження відносно спадкоємного майна у вигляді земельної ділянки площею 4, 7583 га, розташованої в землях
Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим, на яку 22 серпня 2006 року був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2.
У попередньому судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, у тому числі пояснила, що її дошлюбне прізвище - Вігула та її бабка зробила заповідальне розпорядження відносно земельної ділянки, при цьому вона разом з бабкою оформляла всі необхідні документи на отримання державного акту на земельну ділянку, але ні їй, ні її бабки не було відомо, що у такому разі необхідно робити зміни у заповіті, у зв'язку з чим просить витлумачити заповіт, зроблений ОСОБА_2, як такий, що спадкодавцем зроблено заповідальне розпорядження відносно спадкоємного майна у вигляді земельної ділянки площею 4, 7583 га, розташованої в землях Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим, на яку 22 серпня 2006 року був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, без врахування зазначеного у заповіті сертифіката на право власності на земельну частку (пай) НОМЕР_1.
Представники відповідачів Совєтської районної державної адміністрації -Сейдаметова B.C. та Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим - Юркевич Ю.Г. у попередньому судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог і тлумачення заповіту, зробленого ОСОБА_2, на користь позивачки. Крім того, представник відповідача Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим повідомив суду, що йому відомо про те, що ОСОБА_2 дійсно при складенні заповідального розпорядження, вважала, що заповідала позивачки саме земельну ділянку та про те, що необхідно з отриманням Державного акту зробити якісь зміни у заповіді їй та позивачки відомо не було.
Представник Совєтської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, представив до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутністю, враховуючи думку сторін, суд відповідно до положень ст. 158 ч.2, 169 ЦПК України з урахуванням обставин справи, вважає за можливе розглянуть справу в відсутності представника Совєтської державної нотаріальної контори.
Враховуючі, що визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні не суперечить закону та не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб, з огляду на те що, позивач наполягає на задоволені позовних вимог, а відповідачі не оспорюють позовні вимоги, є законні підстави для задоволення позову, суд знаходить за можливе ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.
Судом встановлено, що 01 вересня 2001 року у с. Краснофлотськом Совєтського району Автономної Республіки Крим ОСОБА_2, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, зробила заповідальне розпорядження відносно належного їй права на земельну ділянку (пай) по сертифікату на земельну долю (пай) НОМЕР_1, виданого головою Совєтської районної державної адміністрації 10 грудня 1997 року, ОСОБА_1, яке було посвідчено секретарем виконавчого комітету Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим Тіхомірової В.А. і зареєстровано в реєстрі за № 164 (а.с. 9).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 09 лютого 2002 року вступила в зареєстрований шлюб з ОСОБА_3 та після укладення шлюбу їй присвоєно
прізвище - ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 (а.с. 7).
22 серпня 2006 року ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 отримала у власність земельну ділянка площею 4, 7583 га, розташованою у землях Краснофлотської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим.
Із свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 21 листопаду 2006 року вбачається, що 20 листопада 2006 року померла ОСОБА_2 (а.с. 8). При цьому, відповідно до наявних у справі відомостей, будь-яких змін до заповіту на час смерті ОСОБА_2 внесено не було.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 17 травня 2007 року зареєстрована спадкова справа до майна ОСОБА_2, що померла 20 листопаду 2006 року (а.с. 11), але постановою, державного нотаріуса Совєтської державної нотаріальної контори від 17 травня 2007 року відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, оскільки у заповіті вказано про спадкування права на земельну ділянку (пай) по сертифікату на земельну долю (пай) НОМЕР_1, але спадкоємцем представлений Державний акт про право власності на земельну ділянку (а.с. 12).
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що йому зі слів ОСОБА_2 відомо, що вона під час свого життя склала заповіт відносно земельної ділянки на користь своєї внучки, яка є позивачкою по справі, про те що є якась різниця між сертифікатом про право власності на земельну ділянку (пай) та Державним актом про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 відомо не було.
З урахуванням наявних у матеріалах справі зведений, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Даних про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Приймаючі до уваги, що згідно зі ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійсняється судом відповідно до ст. 213 ЦК України, якою передбачено, що суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При цьому якщо із значення слів і понять, а також із загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не має можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги береться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша повідинка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на те, що ОСОБА_2 при своєму житті мала волю на заповідання позивачці саме тієї земельної ділянки, яку отримала відповідно до Державного акту НОМЕР_2, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів та показами свідка ОСОБА_4, при цьому, при складанні заповіту вона мала сертифікат на право власності на земельну частку (пай), а тільки потім отримала Державний акт на земельну ділянку, і через деякий час раптово померла, а іншої землі спадкодавець ОСОБА_2 не мала, тому відповідно до положень ст. ст. 213, 1256 ЦК України, суд вважає, що заповіт, зроблений ОСОБА_1 підлягає тлумаченню заповіт як такий, яким спадкодавець ОСОБА_2 3аповідала спадкоємцю ОСОБА_1, прізвище якої після реєстрації шлюбу -
ОСОБА_1, спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4, 7583 га, розташованої в землях Краснофлотської сільської ради Совєтського району АР Крим, на яку 22 серпня 2006 року був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2.
На підставі ст. ст. 213, 1256 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 10, 57, 88, 130 ч.4, 174 ч.4, 158 ч.2, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Витлумачити заповіт зроблений у сілі Краснофлотське Совєтського району Автономної Республіки Крим 01 вересня 2001 року ОСОБА_2, яка померла 20 листопада 2006 року, як такий, яким вона заповідала ОСОБА_1, прізвище якої після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1, спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4, 7583 га, розташованої в землях Краснофлотської сільської ради Совєтського району Автономної Республіки Крим, на яку 22 серпня 2006 року був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, без врахування зазначеного у заповіті сертифіката на право власності на земельну частку (пай) НОМЕР_1.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.