Копія:          Справа №2-145/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И .

31 серпня 2011 р.  Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого:                    Годованець  Іван  Алімович  

                                     при секретарі :           Гарбар С.І.

                    з участю:

                                    представника позивача:              Мкртчян С.А.            

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  залі суду смт. Устинівка цивільну справу за позовом  приватного підприємства «Ганно-Требинівське»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 7556-25грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем подано до суду позов про відшкодування шкоди в сумі  7556-25грн. Вимоги мотивуються тим, що працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків у розмірі шкоди, заподіяної з їх вини. Розмір заподіяної підприємству шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку та за цінами, які діють на день відшкодування шкоди, що становить в сумі 7556-25 грн.

В судовому засіданні представник позивача настоює на позовних вимогах про стягнення з відповідача шкоди у розмірі, заподіяної з його вини підприємству в сумі 7556-25 грн.

В судове засідання відповідач не з’явився, про день і час судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутність чи про причини неявки не подав.

Заслухавши представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

            Згідно наказу № 23(а)  від 07 вересня 2009 року директора ПП «Ганно-Требинівське», з 07 вересня 2009 року відповідач виконував в сільськогосподарському підприємстві трудові обов’язки механізатора. За наказом №33 від  06 вересня 2010 року директора ПП «Ганно-Требинівське», з відповідачем розірвано трудовий договір з ініціативи уповноваженого органу підприємства, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

          З 26 липня по 03 вересня 2010 року відповідач в сільськогосподарському підприємстві виконував трудові обов’язки механізатора по виконанню агротехнічних робіт по оранці та дискуванню землі  (а.с.11-15 облікові листи тракториста-машиніста з 26 липня по 03 вересня 2010 року).

          Для виконання трудових обов’язків по обробітку землі відповідачу, як механізатору, за період з 26 липня по 03 вересня 2010 року на складі паливно мастильних матеріалів ПП «Ганно-Требинівське»видано дизельне пальне в кількості  1580 кг (а.с.8-10 лімітно-заборні картки на отримання матеріальних цінностей).

          Згідно довідки ПСП «Ганно-Требинівське»(а.с.16) норми витрат дизельного палива на виконання  агротехнічних робіт на один гектар становлять: оранка-23,5 л.; дискування-10,1 л.

          За актом «Про виявлення недостачі дизельного палива»від 30 серпня 2010 року (а.с.6) комісією ПСП «Ганно-Требинівське»встановлено, що за період з 26 липня по  25 серпня 2010 року відповідачем отримано паливно-мастильні матеріали: залишок на 26 липня 2010 року-185 кг; отримано у серпні-747 кг; витрачено у серпні-405 кг; залишок на 25 серпня 2010 року-527 кг; згідно наряду виконаних робіт, різниця між отриманим і витраченим дизельними пальним становить-527 кг.

          За актом «Про виявлення недостачі дизельного палива»від 06 вересня 2010 року (а.с.7) комісією ПСП «Ганно-Требинівське»встановлено, що за період з 26 серпня по 03 вересня 2010 року відповідачем отримано паливно-мастильні матеріали: залишок на 26 серпня 2010 року-527 кг; отримано -648 кг; витрачено-512 кг; залишок на 04 вересня 2010 року-663 кг; згідно наряду виконаних робіт, різниця між отриманим і витраченим дизельними пальним становить-663 кг, що в перерахунку на літри становить 775 л.

          Позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 7556-25 грн. обґрунтовуються з посиланням на п.2 ст.134 КЗпП України- відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

          Обґрунтовування позовних вимог з посиланням на п. 2 ст.134 КЗпП України, якою передбачено повну матеріальну відповідальність, яка настає, якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами є безпідставними, такими, що не узгоджуються з поданими позивачем доказами по справі. Для виникнення  зобов’язання працівника відшкодувати шкоду в повному обсязі за цією підставою, необхідним є дотримання кількох умов: робота щодо обслуговування цінностей не є щоденною основною трудовою функцією працівника, він виконував лише одноразове завдання одержати цінності;  разова довіреність чи разовий документ можуть бути видані працівнику за наявності його згоди. Згода працівника повинна бути затверджена його підписом про отримання майна; власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами отримання, транспортування або збереження цінностей; власником або уповноваженим ним органом забезпечено всі умови, необхідні для прийняття  та зберігання працівником матеріальних цінностей; працівник заподіяв шкоду з необережності. Законодавство не передбачає обмежень щодо виду робіт чи посади працівника, якому доручається майно на збереження. При встановлених обставинах до спірних правовідносин між сторонами не може бути застосовано п.2 ст.134 КЗпП України.

          До спірних правовідносин між сторонами  не може бути застосовано п.6 ст.134 КЗпП України (відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків),  так як матеріальна відповідальність у повному обсязі настає випадках: якщо відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду завдану підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків; якщо матеріальну відповідальність у повному обсязі передбачено спеціальними законодавчими актами.

Постановою службової особи органу дізнання Устинівського РВ УМВС від 21 жовтня 2010 року за заявою директора ПП «Ганно-Требинівське»про злочин проти

власності в порушенні кримінальної справи за ч.ч. 1,2,3 ст.185 КК України  у відношенні ОСОБА_2 відмовлено  за п.1 ч.1 ст.6 КПК України (за відсутністю події злочину). При встановлених обставинах, відсутні правові підстави про покладення на відповідача повної матеріальної відповідальністі  за шкоду, яку завдано діями працівника, які мають  ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП).

          Частиною 1, 2 ст. 130 КЗпП України передбачено, що          працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні  матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установи, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди,  за винятком випадків, передбачених законодавством.

          Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких  заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

          Згідно довідки ТОВ «Ювента-ОІЛ»(а.с.5), станом на 18 липня 2010 року вартість одного літра дизельного палива становить 09-75 грн.

Позивачем здійснено розрахунок шкоди завданої ПП «Ганно-Требинівське»: недостача-775 л. дизельного пального, вартість одного літра дизельного пального-09-75 грн., шкода становить 7556-25 грн.

          Згідно довідки ПП «Ганно-Требинівське»(а.с.17) середня заробітна плата ОСОБА_2 становить 964-52 грн.

           Під час розгляду справи встановлено, що з 26 липня по 03 вересня 2010 року відповідачем для виконання  трудових обов’язків механізатора по виконанню агротехнічних робіт по оранці та дискуванню землі на складі паливно мастильних матеріалів ПП «Ганно-Требинівське»отримано дизельне пальне в кількості  1580 кг. При нормі витрат дизельного палива на виконання  агротехнічних робіт на один гектар: оранка-23,5 л.; дискування-10,1 л. за актами «Про виявлення недостачі дизельного палива»встановлено різницю між отриманим і витраченим  відповідачем дизельними пальним, що становить 775 кг на суму  7556-25 грн., що є дійсною прямою шкодою ПП «Ганно-Требинівське». Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130, ст.132  КЗпП України позовні вимоги підлягають задоволенню частково, так як за шкоду, заподіяну винними протиправними діями (бездіяльністю) підприємству при виконанні трудових обов’язків на суму 7556-25 грн., відповідач (працівник) з вини якого  заподіяно шкоду, несе матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, що становить 964-25 грн.

Судові витрати по справі відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачу з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 213, 215, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Ганно-Требинівське» матеріальну шкоду в сумі  964-52 грн., відшкодування сплаченого на користь держави держмита в сумі 51-00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120-00 грн., а всього в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п’ять) грн. 52 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу  до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення, для ОСОБА_2–з дня отримання копії цього рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя підпис.

          Копія вірна.

          Суддя Устинівського

          районного суду                                                            Годованець Іван Алімович