Справа № 2-а-1722/11

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р.                                                                                                м. Першотравенськ

Суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Кривошея С.С. розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни,

В С Т А Н О В И Л А:

04 липня 2011 року позивачка звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2011 року по 20 червня 2011 року, провести відповідні виплати та зобов’язання відповідача в подальшому проводи перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй, як дитині війни, повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але відповідач надбавку до пенсії у встановленому розмірі позивачу не нараховував та не виплачував. Такі дії відповідача є протиправними, такими, що суперечать Конституції України та Законам України.

 Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав та в установлений законодавством строк не надав суду письмові заперечення на позов.     

Ухвалою суду від 27 липня 2011 року позовні вимоги позивачки до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2011 року до 04 січня 2011 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість решти позовних вимог позивачки з 04 січня 2011 року, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Першотравенську. Як особі, що має статус «дитини війни», їй у 2010 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призначалося та виплачувалося частково у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, з 01 жовтня 2008 року по теперішній час по 49,8 гривень щомісячно.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у 2011 році та станом на 27 липня 2011 року положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни»мають законну силу та не були призупинені.

Отже нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вирішуючи позовні вимоги позивачки по суті суд приходить до наступного:

Оскільки ухвалою суду від 27 липня 2011 року позовні вимоги позивачки до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області визнання неправомірною бездіяльності відповідача відносно відмови у виплаті підвищення до пенсії дітям війни, зобов’язання вчинення перерахунку пенсії залишено без розгляду в частині заявлених позовних вимог з 01 січня 2011 року до 04 січня 2011 року у зв’язку з закінченням шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, суд вирішує решту позовних вимог з 04 січня 2011 року, в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведених обставин вважаю, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльність відповідача відносно виплати позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV, та зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити на користь позивачки підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону № 2195-IV з 04 січня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та заявлених позовних вимог.

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених, згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також, суд вважає, що при нарахуванні позивачці щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни має застосовуватися Закон України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачці як дитині війни.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із змінами і доповненнями, внесеними Декретом КМУ від 30 квітня 1993 року № 43-93, Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита, тому судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На  підставі викладеного,  ст. ст. 6-11, 71, 94, 158-160, 183-2, 256 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дітям війни задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 04 січня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенську Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 04 січня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми нарахування та виплати надбавки до пенсії за один місяць.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

 Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                           С.  С.   Кривошея