2-о-127/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Добропілля 23 липня 2007 р.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Садчикова Д.В.
при секретарі Солдатенко О.М.
за участю:
заявника ОСОБА_1
представника зацікавленої особи Печерського А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - управління пенсійного фонду України в м. Добропілля Донецької області «Про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання членом сім'ї», суд -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду з заявою, де вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах з 01 червня 1972 року. З початку, з її та його дітьми проживали всі разом однією сім'єю, за адресою: м. Білозерське, АДРЕСА_1. Обидва працювали, займалися разом домашнім господарством, вихованням дітей. Потім, з 08.05.1987 року по 19.02.1999 року проживали разом з ОСОБА_2 за адресою: м. Білозерське, АДРЕСА_1, але вже без дітей, які на той час вже стали дорослими та проживали окремо. З часом, дочка ОСОБА_3 з 19 лютого 1999 року забрала разом з ОСОБА_2 жити до себе, де і проживали до смерті ОСОБА_2. За всіма вищевказаними адресами були прописані разом з ОСОБА_2. ОСОБА_2 з виходом на пенсію продовжував працювати і його пенсія та заробіток були основним джерелом існування. На теперішній час бажає перейти на пенсію свого цивільного чоловіка, однак їй у цьому було відмовлено, з посиланням, що не була з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. У зв'язку з чим вимушена була звернутися до суду.
Вказала, що доказами, які підтверджують факт проживання однією сім'єю є довідки з комунальних підприємств, копія домової книзі, а також відповідні свідки.
Просила суд ухвалити рішення, яким встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати її членом його сім'ї.
В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Представник зацікавленої особи в судовому засіданні проти задоволення вимог заяви заперечував, вказавши, що згідно п. «б» ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» членами сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника є батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами, або досягли: чоловіки - 60 років,
жінки - 55 років. Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно з п. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
У зв'язку з вищенаведеним вважає, що ОСОБА_1 не перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2
Опитана в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що з ОСОБА_1 у минулому сусіди. Богато років жили в одному домі, за адресою: м. Білозерське, АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом однією сім'єю починаючи з 1972 року по день смерті останнього. Разом дружили сім'ями. Часто спілкувалась з ОСОБА_1 та знає, що вона виховувала дітей ОСОБА_2 та своїх разом, однією сім'єю. У них був один сімейний бюджет. Ніколи не задумувалась, що вони не розписані, тому що вони жили як чоловік та дружина однією сім'єю. Всі вважали їх подружжям.
Опитана в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що є дочкою ОСОБА_2. З 1972 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили однією сім'єю. ОСОБА_1 була всім як матір, виховувала всіх, як своїх рідних дітей так і нас в одній сім'ї. Була дуже дружня сім'я, між дітьми ніколи не було відмінностей. Батьки все життя прожили у цивільному шлюбі. Ліпшої матері не могли собі бажати. Вони прожили однією сім'єю, як чоловік та дружина все життя до смерті батька.
Опитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 близько 8 років, з того часу, як вона з ОСОБА_2 разом переїхали жити в м. Добропілля, де ми живимо в одному будинку АДРЕСА_2. Вони жили однією сім'єю, як чоловік та дружина, ніхто не задавався питанням, що вони не в шлюбі. Діти були, як спільні, не було ніякого розділу. Дуже дружня родина. Однією сім'єю, як чоловік та дружина, вони прожили до смерті ОСОБА_2. Хоронили всією родиною.
Заслухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ст. 256 ч.1 п.5 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Довідка КП «Промінь» від 07.06.2007 року свідчить про сумісне проживання за адресою: м. Білозерське, АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , які були зареєстровані за вищевказаною адресою з 11.07.1972 року по 08.05.1987 року (а.с. 4).
Довідка КП «Сонячний» від 07.06.2007 року свідчить про сумісне проживання за адресою: м. Білозерське, АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та вказує, що були прописані за вищевказаною адресою та проживали разом з 08.05.1987 року по 19.02.1999 року (а.с. 6).
Довідка КП «Добропільська служба єдиного замовника» від 06.06.2007 року свідчить про сумісне проживання за адресою: м. Добропілля, АДРЕСА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та вказує, що ОСОБА_1 був прописаний за вищевказаною адресою та проживав з 19.02.1999 року по час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Наведене також підтверджується випискою з домової книзі (а.с. 10, 11).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнати її членом його сім'ї.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215, ч.1 п.5 ст. 256 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 «Про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання членом сім'ї» -задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнати ОСОБА_1 членом сім'ї ОСОБА_2.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.