Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-9409\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.
99 Доповідач Головань А. М.
УХВАЛА
Іменем України
29.08.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Кривохижі В. І.
суддів: Кривохижі В. І.
при секретарі: Кривохижі В. І.
розглянула у (відкритому/закритому) судовому засіданні в місті Кіровограді
адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА :
10 листопада 2009 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01.01.2006 р. довічно.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2010 року позов задоволено частково. Суд поновив строк звернення до адміністративного суду, зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 23 квітня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Тому, в межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування постанови не встановлено.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1.ч.1 ст.205, ст. 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі Кіровоградської області – залишити без задоволення.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуюча:
Судді: