Справа №  1-72/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  22 серпня 2011 року   Корюківський районний суд Чернігівської області  у складі:

головуючого –судді Кутового Ю.С.,

          при секретарі –Макуха О.О.,

          з участю прокурора – Олєйнікова А.В., Батюк І.В.

           потерпілих –ОСОБА_1, ОСОБА_2,          

           підсудного –ОСОБА_3,             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківка Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 освіта середньо-спеціальна, непрацюючого, розлученого,  раніше судимого: 1) 14.03.1995 року Чернігівським обласним судом за ч.3 ст. 117, ч.2 ст. 118 КК України (в ред. 1960 р.) до дев’яти років позбавлення волі; 2) 26.11.2002 року Корюківським райсудом Чернігівської області за ч.1 ст. 286 КК України до одного року обмеження волі з випробуванням на іспитовий строк один рік; 3) 27.11.2003 року Корюківським райсудом Чернігівської області за ч.2 ст. 153, ч.1 ст. 263, 70, 71 КК України до чотирьох років позбавлення волі,

          за ст. 296 ч.1 КК України, -

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

23 січня 2011 року близько 01 години в м. Корюківка по вул. Вокзальній, Корюківського району Чернігівської області, біля продуктового магазину «Універсальний», підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з хуліганських мотивів, використовуючи малозначний привід, грубо порушуючи відпочинок громадян та проявляючи неповагу до суспільства, в присутності інших осіб, безпричинно, лаючись нецензурною лайкою, наніс два удари двохлітровою пластиковою пляшкою з пивом та два удари кулаком по обличчю, раніше йому не знайомій ОСОБА_2, яка відпочивала біля магазину разом з подругою ОСОБА_1. Дана обставина порушувала нормальну діяльність вищевказаного магазину, оскільки продавець ОСОБА_4 вимушена була зробити зауваження, щодо припинення хуліганських дій та в цей час не могла обслуговувати клієнтів.   

В ході зухвалих дій ОСОБА_3, було пошкоджено майно потерпілої ОСОБА_2, а саме: коли ОСОБА_3 вищевказаними діями змусив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою самозахисту, забігти в магазин, при цьому переслідуючи їх, схопив останню за каптур куртки, та відірвав його.

Після цього, коли потерпілі вийшли через тильні двері магазину, які ведуть на територію центрального ринку АДРЕСА_2 з метою уникнення зустрічі з ОСОБА_3, який продовжуючи свої хуліганські дії, з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі по відношенню до жінок та демонструванні грубої сили, наздогнав потерпілу ОСОБА_1, яка тікала, з метою уникнення протиправних дій з боку ОСОБА_3 та не встигла перелізти через паркан центрального ринку АДРЕСА_2 чим її затримав та не відпускав, при цьому погрожуючи помстою, вимагав від потерпілої ОСОБА_2, яка встигла перелізти через паркан, повернутись назад до території ринку. Таким чином хуліганські дії ОСОБА_3 здійснювались в продовж тривалого періоду часу.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_3 у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової оболонки в ділянці правого кута рота, синця даної ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Таким чином хуліганські дії ОСОБА_3 супроводжувались особливою зухвалістю, а саме: нахабним поводженням поєднаним з насильством, що спричинило тілесне ушкодження, пошкодженням майна та тривалим порушенням спокою громадян.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою не визнав, та пояснив, що ніяких хуліганський дій він не скоював, оскільки 23 січня 2011 року близько 02 години біля магазину «Універсальний»(«Тополя») за адресою: вул. Вокзальна, м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області, він пив пиво разом з незнайомими йому дівчатами. При цьому не вважає, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, оскільки випив невелику як для нього кількість пива. Потім між ним та дівчиною на ім’я «ОСОБА_2», виникла словесна перепалка, під час якої він двічі вдарив її по обличчю пустою двохлітровою пляшкою з-під пива, також брав її за воріт куртки та прохав припинити лайку. При вищевказаних обставинах, друга дівчина на ім’я «ОСОБА_1»прохала його відпустити ОСОБА_2, але ОСОБА_1 він не штовхав. Після цього дівчата вдвох зайшли до магазину, біля якого вони стояли, де ОСОБА_2, почала знову лаятись в його адресу. Тоді він, не витримавши лайки, зайшов до магазину за дівчатами та попрохав ОСОБА_2 припинити лаятись. Продавець в магазині попрохав не вчиняти сварку, після чого він погодився та вийшов з магазину, а дівчата залишились в магазині. Вийшовши на вулицю, він помітив як дівчата вийшли через тильний вхід магазину, який веде до центрального базару АДРЕСА_2 Вийшовши на вулицю з магазину, він подивившись в сторону базару, помітив дівчат. Через ворота, які знаходяться неподалік від магазину, він зайшов до території базару та підійшов до дівчат, які в цей час стояли біля інших воріт до ринку, які знаходяться біля АТП АДРЕСА_2 Одна з дівчат на ім’я  «ОСОБА_2» на той час перелазила через паркан і коли він підійшов до них, то вона вже перелізла через паркан та була на іншій стороні. Підійшовши до дівчини ОСОБА_1, яка нікуди не тікала та стояла біля воріт, він сказав ОСОБА_2, щоб та перелізла до них назад, на що остання не погодилась та  кудись пішла і більше він її не бачив. Після цього він та дівчина ОСОБА_1 пішли до нього додому, де він хотів разом з нею випити пива. Свої дії вважає законними та обґрунтованими, оскільки таким чином він захищав свою гідність.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 23 січня 2011 року  вечері вона разом зі своєю подругою ОСОБА_1 пішли гуляти по м. Корюківці. Біля бару «Тормоз»вони зустрілись з незнайомим чоловіком (підсудний по справі), який запропонував їм пройти до магазину «Унівесальний» за адресою: вул. Вокзальна, м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області  випити пива, на що вони погодились. Коли вони прийшли до магазину, то незнайомий їм чоловік (підсудний по справі) купив 2 літра пива, яке вони розпили всі разом біля магазину, при розмові підсудний запропонував їм піти до нього додому та продовжити пити пиво та ще взяти горілки, але вони категорично відмовились, на що підсудний ОСОБА_3 відповів їм нецензурною лайкою та зненацька взяв до рук двохлітрову пляшку, в середині якої було пиво, та вдарив один раз її по обличчю, від чого вона відчула різкий біль на обличчі, потім підсудний ще два рази вдарив її рукою по обличчю, від чого в неї потекла кров та появились гематоми. В цей час її подруга ОСОБА_1 захищала її від підсудного та заспокоювала останнього, говорила йому, щоб він перестав битися, але підсудний відштовхнув ОСОБА_1, в результаті чого остання впала, після цього підсудний ОСОБА_3 перестав її бити і вона з ОСОБА_1 забігли до магазину, куди за нами також забіг і підсудний та схопив її за каптур, але вона продовжила свій хід і каптур відірвався, після цього вона та ОСОБА_1 забігли за прилавок і продавець випустив її та ОСОБА_1 з магазину через «чорний»вхід, який веде на великий базар, де вони пішли до воріт, щоб через їх перелізти, для того щоб більше не зустрічатися з підсудним. Коли вони підійшли до паркану, то вона почала перелазити через нього і в цей час помітила, як до них біг підсудний ОСОБА_3, злякавшись, вона відразу пригнула з паркану на іншу сторону, а ОСОБА_1 злякавшись залишилась на території базару. Коли підсудний підійшов до ОСОБА_1, в руках він тримав ножа, яким погрожував ОСОБА_6, та почав вимагати, щоб вона перелізла до них назад, але вона була налякана, тому відмовилась на його пропозицію. Після чого вона пішла додому, при цьому по телефону повідомила матір ОСОБА_1 про те, що її дочку повів до себе додому ОСОБА_3  Просила призначити покарання у відповідності до закону.

          В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 дала аналогічні покази, що і потерпіла ОСОБА_2, а також додала, що не давала своєї згоди, щоб йти до ОСОБА_3 додому, а пішла оскільки дуже злякалась. Вдома у ОСОБА_3 вона перебувала деякий час, при цьому останній давав їй телефон, щоб вона зателефонувала своїй матері, що вона зробити не змогла у зв’язку з поганим зв’язком. Потім приїхав наряд міліції, який і відвіз її додому. При призначенні покарання підсудному покладається на розсуд суду. (53-54).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що в ніч з 22 на 23 січня 2011 року вона знаходилась у себе вдома, близько 02 години до неї на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_2, подруга її доньки - ОСОБА_1 та переляканим голосом повідомила, що якийсь чоловік її та її доньку налякав біля Корюківського ринку, після чого вона відразу, зібравшись, побігла до вказаного місця, де неподалік зустріла продавця магазину «Тополя», яка розповіла їй, що її донька пішла кудись разом з підсудним ОСОБА_3, а чи вона пішла добровільно, чи її примушували вона не знала, але вона сказала, що її донька сварилась з підсудним. Після чого вона викликала міліцію, яка згодом і забрала з помешкання ОСОБА_3 її дочку.                                           

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 22 січня 2011 року в нічний час він відпочивав в барі «Тормоз»за адресою: пров. Кірова, м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області. Після закриття бару він пішов додому і проходячи по вул. Вокзальній, Корюківського району Чернігівської області, зайшов до магазину «Універсальний»(Тополя), біля якого стояли його знайома дівчина ОСОБА_1, підсудний ОСОБА_3 та ще одна дівчина, яку він не знає. Через деякий час між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка в магазині, в результаті якої ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_1, від чого остання присіла спиною до стінки, при цьому ОСОБА_3 лаявся нецензурною лайкою. Після цього він та ОСОБА_5, яка теж на той час знаходилась в магазині, почали заспокоювати підсудного ОСОБА_3. а потім вийшли на вулицю.                                                                                               

В судовому засіданні ОСОБА_5 показала, що в ніч з 22 на 23 січня 2011 року близько 12 години ночі вона пішла до бару «Тормоз», а потім близько 01 години ночі пішла до магазину «Тополя», щоб там випити пиво. Коли підійшла до магазину, то побачивши  свого знайомого ОСОБА_9, який стояв біля магазину, підійшла до нього і коли вона розмовляла з ним, то відчула легкий поштовх з заду в ноги, розвернувшись, вона помітила на землі під своїми ногами дівчину на ім’я «ОСОБА_1», чому вона опинилась на землі вона не знає, оскільки стояла до неї спиною. В цей час до дівчини йшов підсудний ОСОБА_3 та лаявся нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_1 та ще однієї дівчини, якої вона не знає, в цю мить вона стала між ОСОБА_1 та підсудним, щоб зупинити останнього, оскільки він вів себе агресивно, щодо даних дівчат. З магазину вийшла продавець, яка теж зробила зауваження підсудному ОСОБА_3 та попрохала останнього заспокоїтись і не сваритись нецензурною лайкою, після чого підсудний заспокоївся. Чому дівчата та ОСОБА_3 сварились вона не знає.                                                                         

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона працює продавцем в магазині «Універсальний»- «Тополя»м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області, магазин працює до пізньої ночі, зачиняється в 02 годині. В ніч з 22 на 23 січня 2011 року вона знаходилась на зміні в магазині, близько 01 години ночі, тобто 23 січня, до магазину зайшов підсудний ОСОБА_3, якого вона знає як жителя АДРЕСА_2 який, купивши пива, вийшов з магазину. А через 10-15 хвилин вона почула лайку на вулиці біля магазину і вийшла подивитись, а коли вийшла, то побачила, як підсудний ОСОБА_3 нецензурно лається в адресу двох дівчат. Одну дівчину вона знає як жительку АДРЕСА_2 Після цього вона їм сказала, щоб вони не сварилися та розійшлись по домівках. Через 10 хвилин після цього до магазину забігли дві згадані дівчини, які були дуже залякані, це було видно з їх зовнішнього вигляду, в дівчини, яку вона раніше не бачила та не знає був відірваний каптур. Дівчатам вона запропонувала вийти через задній вхід, який веде на територію центрального ринку, оскільки вона не хотіла, щоб відбувались якісь сварки в магазині та біля нього. Дівчата відразу погодились та вийшли через задній вхід, через декілька хвилин до магазину зайшов підсудний ОСОБА_3 та відразу спитав, де дівчата, на що вона йому відповіла, що вони вийшли через задній вхід та пішли додому. Потім ОСОБА_3 вийшов з магазину, а куди саме пішов вона не знає.                                        

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 23 січня 2011 року близько 01 години ночі він повертався додому з бару «Лісовий»м. Корюківки Корюківського району Чернігівської області та вирішив зайти до магазину «Тополя», де працює його мати ОСОБА_4. Коли він підходив до магазину, то чув сварку, підійшовши ближче він побачив, як незнайомий йому чоловік, кремезної статури, пізніше він дізнався, що то був підсудний, сварився з двома дівчатами, одна з яких ОСОБА_1, другу дівчину він не знає. Вони кричали один на одного нецензурною лайкою. Пройшовши біля них, він зайшов до магазину, де мав розмову з матір’ю, після чого вийшов з магазину та стоячи біля ганку помітив, що підсудний ОСОБА_3 та дівчата вже сваряться біля самого входу в магазин, під час сварки підсудний ОСОБА_3 відштовхнув ОСОБА_1 від себе, від чого та впала на землю. Чи була бійка між ОСОБА_3 та двома дівчатами він не бачив. Потім він пішов додому, а сварка між вищевказаними особами продовжувалась і чим закінчилась він не знає.

          В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що 23 січня о 01 годині вона та її знайома ОСОБА_11, відпочивали біля магазину «Універсам»(Тополя), який знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, м. Корюківка, Корюківського району Чернігівської області. Вони пили пиво, в цей час неподалік магазину почули сварку, оглянувшись, побачили як двоє дівчат сваряться з підсудним ОСОБА_3, даних дівчат вона не знає, але декілька разів бачила в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області.  Одна з дівчат, в якої була зимня куртка світлого кольору, сварилась нецензурною лайкою в бік підсудного ОСОБА_3, при цьому останній прохав її припинити лайку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_12 (а.с.63).

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що працює о/у карного розшуку. 23 січня 2011 року він знаходився на чергуванні. Черговий по відділку направив його до помешкання підсудного у складі групи за повідомленням батьків потерпілої ОСОБА_1, які повідомили, що їхня дочка знаходиться у останнього. При приїзді на місце він вийшов з машини та підійшов до помешкання ОСОБА_3, який вийшов йому на зустріч та запитав, що сталося. Він повідомив, що дзвонили батьки потерпілої, які просили забрати його дочку. Заглянувши у вікно він побачив, що потерпіла сиділа за столом. ОСОБА_3 її покликав та вийшовши з будинку вона також спитала, що сталося. Після чого вона сіла до машини і її відвезли додому. По дорозі вона нічого не повідомляла щодо погроз ОСОБА_3 фізичною розправою щодо неї та примусового утриманні у нього дома.

Органами досудового слідства в обвинувальному висновку вказано, що хуліганські дії ОСОБА_3 супроводжувались винятковим цинізмом, а саме проявом безсоромності, п’яною зухвалістю, що полягала в нахабному поводженні поєднаного з насильством, демонстративної зневагою щодо норм моральності, а саме вчинення протиправних дій по відношенню до потерпілих з боку набагато фізичного ОСОБА_3 в присутності інших осіб.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство»визначено, що хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Таким чином підлягає виключенню з обвинувачення посилання на винятковий цинізм, оскільки дії підсудного супроводжувались виключно особливою зухвалістю.                     

           Вина підсудного ОСОБА_3, крім показань потерпілих та свідків, повністю доводиться матеріалами справи, а саме: заявами потерпілих (а.с.10-11); протоколами очних ставок          (а.с.47-48, 55-56,125-126, 129); висновком судово-медичної експертизи, згідно якої у ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді забійної рани слизової оболонки в ділянці правого кута рота, синця даної ділянки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а.с.39-40), а також іншими матеріалами, зібраними по справі.

          Доводи потерпілих про вчинення підсудним щодо потерпілої ОСОБА_1 погрози вбивством та незаконним позбавленням волі не знайшли свого підтвердження в ході досудового та судового слідства, спростовуються матеріалами справи та показами свідка, а саме постановою про не визнання речовими доказами (а.с.75-76), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.82), а також показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13

Беручи до уваги, що підсудний ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 296 ч.1 КК України.

            Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини вчинення злочину; відсутність обставин, які пом’якшують покарання підсудного; наявність обставин, які обтяжують покарання підсудного –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочину; не визнання вини, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується задовільно, розлучений, раніше неоднаразово притягувався до кримінальної відповідальності та інші обставини, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання в межах передбаченого санкцією ч.1 ст. 296 КК України, а саме: у виді арешту на відповідний строк, оскільки його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

           Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає, а тому підсудному ОСОБА_3, до набрання вироком чинності, слід залишити обраний –підписку про невиїзд.

            Речові докази: телефон «Нокія», який переданий на зберігання його власниці ОСОБА_1, по набранню вироком чинності, слід залишити у її користуванні, та дві фотокартки, які зберігаються при матеріалах справи, по набранню вироком чинності, слід залишити при матеріалах кримінальної справи №1-72/11.                                                               

           По справі цивільний позов не заявлений, судові витрати відсутні.

           Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд –

                                                              з  а  с  у  д  и  в :

          Визнати ОСОБА_3 винним за ст. 296 ч.1 КК України і  призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

          Речові докази: телефон «Нокія», який переданий на зберігання його власниці ОСОБА_1, по набранню вироком чинності, залишити у її користуванні, та дві фотокартки, які зберігаються при матеріалах справи, по набранню вироком чинності, залишити при матеріалах кримінальної справи №.1-72/11.   

         Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, залишити обраний у вигляді –підписки про невиїзд.     

         На вирок суду протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція.

Суддя                                                                                                                Ю.С. Кутовий