Справа № 0216/2-342/2011 р.

РІШЕННЯ

Іменем    України

          08 серпня 2011 року                                    Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:  головуючої - судді    Тучинської Н.В.

                                                 при секретарі              Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом  ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Снітківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2000 року померла мати позивача ОСОБА_3. ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом першої черги. До складу спадкового майна, зокрема, входить земельна ділянка НОМЕР_1 площею 1,9579 га, що розташована на території Снітківської  сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.  Позивач  не може оформити  спадкові права  на  земельну ділянку в нотаріальній конторі, оскільки відсутні (втрачені) правовстановлюючі документи. За захистом прав та інтересів  ОСОБА_2 ОСОБА_1 з відповідним позовом звернувся до суду.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися,  попередньо подавши до суду заяви про розгляд справи за їх  відсутності та про, відповідно, підтримання позовних вимог (а.с. 18) та їх визнання (а.с. 19).

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_3 померла  ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Ксерокопією державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 0465  від 25 грудня 2001 року (а.с. 7), виданим на ім’я ОСОБА_3, довідкою Снітківської сільської ради № 541  від 17.06.2011 року (а.с. 8)   доведено, що до складу спадкового майна входить земельна ділянка на території Снітківської сільської ради площею 1,9579  га.

Відповідно до ст. 1218  ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб – спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини –день смерті спадкодавця.

У разі відсутності заповіту,  визнання  його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування  за  законом  одержують  особи,  визначені  у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці  за  законом  одержують  право  на  спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує  право на  спадкування  у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,  неприйняття  ними  спадщини або відмови від її прийняття,  крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Свідоцтвом про своє народження (а.с. 5) позивач довела, що вона  єдиний спадкоємиць за законом, хто має право і бажає прийняти спадщину, після смерті ОСОБА_3 в першій черзі спадкоємців за законом, і вона може набути прав власника щодо спадкового майна –земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

З оголошення в газеті «Наше Придністров’я»  (а.с. 11), слідує, що оригінал державного акта втрачено, а тому  позивач не може оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору і  захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд, вона також не може.

Суд надає віри заяві позивача про те, що вона по-перше, не знала про існування трирічного строку позовної давності, а по-друге, фактично володіла земельною ділянкою чоловіка і отримувала від здачі її в оренду орендну плату. За таких обставин, суд вважає поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, а тому приймає рішення про його поновлення на підставі ст. 73 ЦПК України.

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач визнає позовні вимоги і таке визнання позовних вимог, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування право власності на земельну  ділянку як спадкоємця  ОСОБА_4.

Керуючись ст. 328, 392, ч. 1 ст. 1225,  ч. 1 ст. 1261 ЦК України, ст.ст.   10, 57, 60, ч. 4 ст. 174,  ст.ст. 212,  213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до суду з позовом до Снітківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності  на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 1,9579  га, що розташована на території Снітківської  сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка настала  ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                                                  Суддя: __________