Справа № 2-а-546/11

П О С Т А Н О В А

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

«24» лютого  2011 року Перевальський районний суд Луганської області

в складі:           головуючого-судді:                    Женеску Е.В.

при секретарі:                                Петрухіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перевальська, Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов*язання сплатити недоплачене підвищення до пенсії як «Дитині війни»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов*язання сплатити недоплачене підвищення до пенсії як «Дитині війни»,  посилаючись на наступне.

                  Вона народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни.

                  Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни призначається та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                  Норма ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вступила в дію з 01 січня 2006 року та діяла до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де ст.71 зазначеного Закону, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в порушення ч.2 ст.3 Закону України № 2195-ІV була зупинена.

                    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто не є конституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71 та ст. 111 цього закону.

                    Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснити їй перерахування та щомісячну виплату підвищення до пенсії у відповідності до Закону, починаючи з 09 липня 2007 року.

                    На теперішній час, в порушення Закону України, їй виплачується державна соціальна допомога в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

                    У зв’язку з чим вона звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд відновити пропущений нею строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії , передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року з вирахуванням сум, отриманих за цей період  та зобов*язати нарахувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, щомісячно з 01 січня 2011 року відповідно до діючого законодавства безстроково.

  В судове засідання позивач не з’явилася, заявивши клопотання, в якому просила суд розглянути справу за її  відсутністю.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що бездіяльності Управлінням Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області допущено не було, всі передбачені підвищення позивачу проведені вчасно і в повному обсязі, як особі, що має статус дитини війни. На законодавчому рівні, суперечливість ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не приведені до виконання, тому вважають позов не обґрунтованим і в позові повинно відмовити. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, а тому в позові необхідно відмовити також і з цих підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню –повністю.

          Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

                 Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1  та довідкою Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області (а.с.5-7,9), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

       Відповідно до ухвали судді Перевальського районного суду Луганської області від 27 січня 2011 року позивачу відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

        Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Статтями 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була зупинена, в Розділі ІІ пункті 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», була змінена.

        Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

        Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №6рп-2007 і від 22 травня 2008 року у справі 10-рп/2008, зазначені зміни були визнані неконституційними та зазначено, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.         

        Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

        На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області, з часу ухвалення Рішень Конституційним Судом України, не перерахувало та не виплатило позивачу щомісячне підвищення до пенсії. Тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни. Крім того, оскільки Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, набрали чинності з дня їх ухвалення, то суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити позивачу, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період часу –з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

        Крім того, у 2009 , 2010 і 2011  роках ніякі зміни в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не вносилось, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов і в цій частині, тобто зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, з вирахуванням сум отриманих позивачем за цей період, а також зобов’язати відповідача з 01 січня 2011 року виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі закріпленому в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов*язання сплатити недоплачене підвищення до пенсії як «Дитині війни» - задовольнити повністю.

        Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1  згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року, з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1  за цей період. З 01 січня 2011 року виплати провадити відповідно до діючого законодавства, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд Луганської області  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: ____________________________  Е.В. Женеску