Справа № 2-37/08

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви в частині без розгляду

03 березня 2008 року                                                                м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

 головуючого судді:    Ротаєнко Д.С.,

 при секретарі:             Пугач В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивачі 15.01.2008 звернулися в суд із позовом до відповідачів про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_2 самовільно залишила зал судових засідань, при цьому нічого не пояснивши.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що позовна заява у частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, повинна бути залишена без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки, позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 207, 208 - 210 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без розгляду.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області може бути подано протягом п»яти днів з дня її проголошення через Монастирищенський районний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.

Суддя :                                                                 Д.С.Ротаєнко

Справа № 2-37/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2008 року                                                                м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

 головуючого судді:    Ротаєнко Д.С.,

 при секретарі:             Пугач В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в и р і ш и в  :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області може бути подано протягом 10 днів з дня  проголошення через Монастирищенський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.

Суддя :                                                                 Д.С.Ротаєнко

Справа № 2-37/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 березня 2008 року                                                                м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

 головуючого судді:    Ротаєнко Д.С.,

 при секретарі:             Пугач В.І.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивачі 15.01.2008 року звернулися в суд із позовом до відповідачів про визнання осби такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв'язку із переїздом на інше постійне місце проживання. Підставою свої вимог вважають, те що у 1972 році у зв'язку із знесенням приватного будинку позивачеві ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_7 та дітьми ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 було надано квартиру АДРЕСА_1 в м. Монастирище. Відповідачка ОСОБА_5 у 1992 році вийшла заміж та у 1993 році разом із своїм чоловіком переїхала на постійне місце проживання в с. Івахни Монастирищенського району. У період із 2003 року до лютого 2007 року вона тимчасово проживала у квартирі звідки виїхала в смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області. У 1996 році відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 виїхали в с. Княжа -  Криниця Монастирищенського району Черкаської області, де проживають до цього часу у житловому будинку, отриманому у спадщину від матері позивачки ОСОБА_4. Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_15 за згодою родичів проживають у квартирі АДРЕСА_1, з травня 2007 року до цього часу. За цей час було проведено ремонт квартири, витрати на який в сумі 500 гривень понесли позивачі. У грудні 2007 року до ОСОБА_2 звернулись працівники Монастирищенського відділення Бюро технічної інвентаризації з вимогою допустити їх у квартиру для проведення інвентаризації житла. Від них позивачка ОСОБА_2 дізналась про те, що ОСОБА_4 звернулась у Бюро технічної інвентаризації з намірами приватизувати вказану квартиру. За період із лютого 2007 року відповідачі жодного разу не з'явились у квартирі АДРЕСА_1 в м. Монастирище, де проживають позивачі, і всі обов'язки, що випливають з договору найму  житлового приміщення, виконують лише позивачі. Просять визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 у м. Монастирище у зв'язку із переїздом на інше постійне місце проживання.

            У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

            Представник позивача - адвокат ОСОБА_16 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, просить позов задоволити.

            У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що вона проживає у м.Монастирище в квартирі АДРЕСА_2. Вважає, що має право на квартиру АДРЕСА_1, так як вона є рідною дочкою позивача ОСОБА_1, який отримав дану квартиру. Вона хоче, щоб вказану квартиру повернули ОСОБА_1. Повноважень на представлення інтересів позивача ОСОБА_1 вона не має. У квартирі не проживає приблизно з 1985 року. Позивач ОСОБА_1 у вказаній квартирі проживав з 1972 року до 1982-1984 років. Потім він виїхав на постійне місце проживання у власний будинок, де проживає по даний час. Вона витратила особисті кошти на ремонт квартири та оплачувала рахунки за використану електроенергію. У квартирі залишилось дві люстри відповідача ОСОБА_5. ЇЇ диван та тумбочку вона винесла на подвір”я і вони там знаходяться по даний час.

            Після дачі пояснень у судовому засіданні 03.03.2008 року позивач ОСОБА_2 самовільно залишила зал судового засідання, у зв»язку із чим її позовну заяву ухвалою Монастирищенського районного суду від 03.03.2008 року залишено без розгляду.  

            Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, заяви про відмову від позову суду не надала. Зі слів позивача ОСОБА_2 - доглядає малолітню дитину.

            Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, підтримала свого представника - позов не підлягає задоволенню, так як позивачі не мають права на вказане житло, в зв»язку із чим не можуть ставити питання про право користування житлом особами, які проживають у вказаній квартирі.

            Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_17 позов не визнав, вважає його безпідставним так як вкартиру отримав позивач ОСОБА_1 у 1972 році.  У 80 -х роках він переїхав на постійне місце проживання у власний будинок АДРЕСА_3. В зв”язку із зміною постійного місця проживання втратив право користування спірною квартирою.У будинку залишилась проживати відповідач ОСОБА_4 з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Відповідач ОСОБА_4 виїхала проживати у с.Княжа-Криниця у 1996 році. У квартирі залишились проживати відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6. На даний час квартира приватизована на відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Позивачі мають інше місце проживання і права власності на вказану квартиру не набули.  Просить у задоволенні позову відмовити.

            Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала та пояснила, що вона прописана і проживає у спірній квартирі. У зв»язку із тим, що працює у м.Києві на квартиру навідується рідко. Але залишила у квартирі свої особисті речі, дрова для опалення квартири. На прохання ОСОБА_2 вони дозволили тимчасово проживати у квартирі позивачці ОСОБА_18 із її малолітнім сином. За квартиру позивачі відмовились оплачувати і тому оплатили послуги самі, коли дізналися, що вони квартплату не сплачують. На підтвердження надала суду книжку з оплати квартирної плати.  На даний час вона є власником Ѕ квартири так як отримала дозвіл на приватизацію вказаного житла. Просить в задоволенні позову відмовити, так як іншого житла у неї немає. На даний час тимчасово проживає у смт.Цибулів у будинку колишнього чоловіка. Після закінчення дитиною 9 класів має намір переїхати із сином у квартиру.

            Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що тимчасово проживає у м.Києаві, так як там працює. Постійне його місце проживання у спірній квартирі, власником Ѕ частини якої на даний час він є.

            Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

            - у відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобо»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

            - згідно довідки Монастирищенського виробничого житлово-комунального господарства № 72 від 19.02.2008 року позивач ОСОБА_1 був прописаний за адресою АДРЕСА_4,  з 15.05.1975 року та виписаний 21.12.1983 року;

            - сторонами факт отримання вказаної квартири позивачем ОСОБА_1, а також те, що вказана квартира на даний час знаходиться АДРЕСА_5, в зв»язку із перейменуванням вулиць та нумерації житлових будинків не оспорюється;

            - у відповідності до ч.2 ст.107 Житлового кодексу Української РСР, у разі вибуття наймача та членів його сім”ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого  приміщення вибуває не вся сім”я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім”ї, який вибув, втрачає право користування цим приміщенням з дня вибуття;

            - оскільки, позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів права власності та права користування квартирою АДРЕСА_5 (раніше АДРЕСА_4) на час виникнення сірних відносин, суд вважає, його вимоги безпідставними;

            - із наданих суду доказів сторонами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними виходячи із наступного:

             - у відповідності до паспорту позивача вона прописана і її постійним місцем проживання є квартира АДРЕСА_2 (а.с.14);

            - доказів укладення договору піднайму у відповідності до ч. 4 ст.91 Житлового кодексу РСР позивач ОСОБА_3 суду не надала, тому суд вважає, що позивач ОСОБА_3 разом із її малолітнім сином у відповідності до ст.98 Житлового кодексу Української РСР є тимчасовими жильцями;

            - згідно ч.1 ст.99  Житлового кодексу Української РСР тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання;

            - крім цього, відповідачіОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час постановлення рішення у справі є власниками по Ѕ частині квартири і у відповідності до норм цивільного та житлового законодавства розпоряджаються своєю власністю на свій розсуд.

- документи про право власності відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час розгляду спору по суті в установленому законом судовому порядку не оспорюються, а тому є чинними. Доказів наявності підстав для позбавлення їх користування власністю позивачами суду не надано.

Проведення ремонту квартири не є підставою набуття права власності чи користування ним, а лише може бути підставою виникнення права на повернення коштів за наявності до того підстав, передбачених ЦК України.

            На підставі викладеного та керуючись ст.ст.91,98,99,107 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 88,  208-210, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в  :

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області може бути подано протягом 10 днів з дня  проголошення через Монастирищенський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Монастирищенський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.

Суддя :                                                                 Д.С.Ротаєнко