Справа№22-972-2006р. Головуючий в 1 інстанції: Панас О.В..
Доповідач: Демянчук С.В. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Василевича В.С. Суддів: Демянчук С.В.,Гордійчук с.О. При секретарі: Чалій Н.О. З участю сторін, представника позивачів адвоката ОСОБА_6., розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ЗАТ КБ "Приватбанк" про визнання правочину недійсним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з"явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців,-
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 14 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1., ОСОБА_2. до ОСОБА_3., ОСОБА_4., третіх осіб на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5., ЗАТ КБ "Приватбанк" про визнання правочину недійсним -відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1., ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу.
Рішення суду вважають незаконним, поскільки воно суперечить закону, так як висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи.
Вважають, що сукупністю доказів по справі свідчить, що жодна сторона договору купівлі-продажу спірної квартири не мала на меті реального настання правових наслідків оспорюваного правочину, так як квартира була неодноразово предметом застави у банку для одержання кредитних коштів сім"єю відповідачів, таким чином вони вважали , що вчиняється договір застави.
Вказують, що судом безпідставно не враховано незадовільний їх стан здоров"я під час підготовки відповідних документів для передачі спірної квартири у заставу банку та на час оформлення оспорюваного правочину. Саме ц цієї причини відбулась помилка змісту правочину.
Вважають, що висновки суду щодо їх волевиявлення відносно розпорядження квартирою не відповідають доказам по справі.
Вони до цього часу володіють і користуються спірною квартирою.
Вказують на порушення судом принципу змагальності при оцінці доказів по справі. Вважають, що очевидців передачі грошей по правочину не встановлено.
Просили рішення суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_4. вказує на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішеня залишити без змін.
В апеляційному суді ОСОБА_1., ОСОБА_2., їх представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3. апеляційну скаргу визнав, просив її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_4. апеляційну скаргу не визнала. Просила її відхилити, а рішення залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив з того, що судом достовірно встановлено, що сторонами було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири з дотриманням обов"язкової для цього нотаріальної форми. Під час укладення угоди нотаріусом були дотримані вимоги чинного законодавства.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку , що позивачами не доведено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про те, що позивачі діяли при оформленні правочину внаслідок помилки і їх воля при укладенні оспорюваного договору була сформована на підставі необ"єктивних відомостей, а тому ними було неправильно сприйнято предмет та істотні умови угоди.
Також судом встановлено, що посилання позивачів на те, що вони фактично уклали договір застави квартири банку за договором кредиту, спростовуються здобутими доказами та свого підтвердження не знайшли.
Щодо даних висновків , суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, будь-яких доказів, заслуговуючи на увагу і спростовуючих висновки суду позивачі суду не надали.
Не заслуговують на увагу доводи апелянтів , як про те, що сукупність доказів по справі свідчить, що жодна сторона договору купівлі-
продажу спірної квартири не мала на меті реального настання правових наслідків оспорюваного правочину, так як квартира була неодноразово предметом застави у банку для одержання кредитних коштів сім"єю відповідачів; так і посилання позивачів на незадовільний їх стан здоров"я під час підготовки відповідних документів для передачі спірної квартири у заставу банку та на час оформлення оспорюваного правочину, так як саме з цієї причини відбулась помилка змісту правочину, - оскільки такі доводи апелянтів висновків суду не спростовують , так як обставини , на які посилається ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду обставнам справи, були предметом перевірки судом першої інстанції в повному обсязі відповідно з вимогами цивільно-процесуального законодавства і судом не встановлено доказів в обгрунтування вимог позивачів.
Не заслуговують до уваги і доводи апелянтів в апеляційному суді про виключення з рішення висновків суду, котрі стосуються застави, так як ці доводи виходять за межі апеляційної скарги, крім цього є необґрунтованими , суперечливими щодо доводів апеляційної скарги
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права , та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313-314 ЦПК України, колегія суддів,-ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2006 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 \ тридцять\ грн., на користь апеляційного суду Рівненського області, код ЗКПО 02893096, розрахунковий рахунок № 37313005001930 в управління державного казначейства Рівненської області, МФО 833017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.