Справа №22-967                     Головуючий у 1 інст.Болотвіна Л.О.

Доповідач - Собіна І.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання Томашевській І.М.

З участю ОСОБА_1. та представників військової

частини А 0153, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою командира військової частини А 0153 на рішення Сарненського районного суду від 6 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0153 про скасування рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку,

встановила:

Рішенням Сарненського районного суду від 6 червня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.

Скасовано рішення № НОМЕР_1 від 6 лютого 2006 року житлової комісії військової частини А 0153 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та виключення із списку осіб, що перебувають в черзі на одержання жилих приміщень.

Поновлено ОСОБА_1 в списку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла в військовій частині А 0153 під номером три.

У поданій апеляційній скарзі командир військової частини вказував, що в основу рішення суду було покладено помилковий висновок про те, що у 1990 році позивачу було надано житло у вигляді трикімнатної квартири (житловою площею 30,7 м.кв.) на сім'ю, яка складалася з 4-х осіб, і оскільки, розмір житлової площі, що припадав на кожного члена сім'ї не перевищував середню

норму забезпечення жилою площею у Рівненській області (8 м.кв.), то позивач і члени його сім'ї продовжували перебувати на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов у військовій частині.

Вважає, що фактично на час прийняття рішення про надання житла (28 червня 1990 року) сім'я позивача складалась з трьох осіб.

Цей факт підтверджується даними про час народження у сім'ї позивача другої дитини, а саме сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Судом не застосовано п. 54 Правил обліку громадян, потребуючих покращення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській РСР.

Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову ОСОБА_1. в позові.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1. вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

В судовому засіданні представники відповідача свою апеляційну скаргу підтримали і дали пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_1. заперечуючи проти апеляційної скарги просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням у справі нового рішення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордера № 2340 від НОМЕР_1 липня 1990 року ОСОБА_1. надано трикімнатну квартиру № АДРЕСА_1 м. Сарни житловою площею 30,7 м. кв. на склад сім'ї чотири особи у тому числі сина ОСОБА_3 (а.с.12).

Засіданням житлової комісії військової частини А 0153 від 28 червня 1990 року було вирішено надати трикімнатну квартиру ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1. на склад сім'ї чотири особи у тому числі - дружина, донька і син ОСОБА_2, 1990 року народження.

Проте, із свідоцтва про народження ОСОБА_2 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.23), тобто після прийняття позивача на квартирний облік та фактичного одержання ним квартири на трьох осіб.

Після одержання НОМЕР_1 липня 1990 року квартири у позивача не було законних підстав залишатись на квартирному обліку для покращення житлових умов.

За наведених обставин, рішення житлової комісії військової частини від 6 лютого 2006 року про знаття ОСОБА_1. з квартирного обліку на підставі п. 5 ст. 40 ЖК України у зв'язку з неправомірними діями службових осіб при вирішенні питання про взяття його на облік є правомірним.

Оскільки, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, постановлене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу командира військової частини А 0153 задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду від 6 червня 2006 року скасувати.

ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити рішення апеляційної інстанції і рішення місцевого суду де Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.