Справа № 11- 143/2008 р. Головуючий у І інстанції - Корх О.І.
Категорія - ст. 289 ч. 2 КК України. Доповідач - Сердюк О.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Навозенко Л.С.
суддів - Сердюка О.Г., Шахової О.Г.
з участю прокурора - Шваб Л.В.
засудженого - ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1., засудженого ОСОБА_1. та помічника прокурора Корюківського району Дремлюги С.О. на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, без постійного місця проживання, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий Деснянським районним судом м. Чернігова: 09 вересня 2001 року за ст. 140 ч. 2 КК України, відповідно до ст. 1 п. „а” Закону України „Про амністію” від 05.07.2001 року звільнений від кримінальної відповідальності; 15 квітня 2002 року за ст.ст. 289 ч. 2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 02 лютого 2004 року за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, згідно постанови Шосткінського районного суду від 16 лютого 2007 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 5 місяців 17 днів,
- засуджений за ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації особистого майна.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком ОСОБА_1. приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком частково - у вигляді 3 місяців позбавлення волі, і остаточно до відбування йому призначено покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі без конфіскації особистого майна.
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 05 серпня 2007 року, близько 03 години, в смт. Сосниця по АДРЕСА_1, на території господарства ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів мотоциклом марки „ІЖ-Юпітер-5”, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 988 грн., належний ОСОБА_3, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 228 грн. 94 коп.
Не погоджуючись з вироком суду адвокат ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1. подав апеляцію, в якій просить його скасування у зв'язку з порушенням норм кримінального закону, а справу направити на додаткове розслідування або змінити вирок, застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за яку ОСОБА_1. засуджений. Зазначає, що органами досудового слідства було порушено вимоги ст. 22 КПК України, а саме: не був складений протокол огляду транспортного засобу, не була проведена дактилоскопічна експертиза, очна ставка між свідками та відтворення обстановки та обставин події. А також вважає, що в ході досудового слідства працівниками міліції був застосований тиск на ОСОБА_1., внаслідок чого він вимушений був обмовити себе й зізнатися у вчиненому. Крім того, звертає увагу на ряд обставини, що пом'якшують покарання засудженого, а саме: повне відшкодування потерпілому завданих збитків, позитивна характеристика по місцю відбування покарання та те, що засуджений скоїв злочин, від якого тяжких наслідків не настало і потерпілий претензій до нього не має.
В апеляції засудженого ОСОБА_1. ставиться питання про скасування даного вироку з направленням справи на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що під час досудового слідства була допущена суттєва неповнота, яку не можна усунути в судовому засіданні. Зазначає, що органами досудового слідства було порушено вимоги ст. 22 КПК України, було порушено його безпосереднє право на захист, з боку слідчого на нього був застосований тиск з метою обмовити себе й зізнатися у вчиненому, хоч злочину він не скоював.
В апеляції помічник прокурора Дремлюга С.О., не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання.
Однак до початку розгляду справи в апеляційному суді помічник прокурора відкликав подану ним апеляцію.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав подану ним та його захисником апеляції, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та справедливим, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають з слідуючих підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду.
Твердження засудженого ОСОБА_1. про те, що він не скоював злочину, за який засуджений, є безпідставними і спростовуються дослідженими судом доказами.
Зокрема, будучи неодноразово допитаним в ході досудового слідства як підозрюваний (а.с.28-29) та обвинувачений (49-51), ОСОБА_1. повністю визнавав свою вину і виклав дані щодо конкретних обставин вчиненого ним незаконного заволодіння транспортним засобом. А саме, він стверджував, що в ніч на 5 серпня він знаходився в смт.Сосниця, де в кафе вживав спиртні напої. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, близько 3-ї години він пішов додому до знайомої дівчини. По дорозі зайшов на подвір'я одного з господарств, де побачив спортивний велосипед та мотоцикл марки ІЖ. Оскільки був п'яний, то не пам'ятає з якою метою вивів з двору велосипед, а потім мотоцикл. Велосипед залишив біля двору, а мотоцикл покотив по вулиці. Через деякий час не втримав мотоцикл і він упав на землю. Сам присів на лавочці, неподалік від мотоцикла, щоб відпочити. В цей час до нього підбіг чоловік та дві жінки і почали сварити за те, що викрав мотоцикла.
В зазначених показах ОСОБА_1. повідомляв такі деталі скоєного злочину, які не міг знати, якби не був безпосереднім виконавцем злочинних дій.
Крім того, ці показання засудженого об'єктивно узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4. (а.с.52), ОСОБА_5 (а.с.53) та ОСОБА_6. (а.с.55-56).
Посилання засудженого на те, що в ході досудового слідства було порушено його право на захист являється безпідставним, оскільки спростовується матеріалами кримінальної справи.
Так, ОСОБА_1., з моменту затримання і до ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, перед проведенням слідчих дій з його участю, роз'яснювалось право на захист, але він відмовлявся від участі по справі захисника, що підтверджується відповідними протоколами (а.с.22,26,45,87,124). Ніяких підстав, передбачених ст.45 КПК України для обов'язкової участі захисника, по справі не має. При розгляді справи в суді першої інстанції інтереси засудженого захищав адвокат ОСОБА_2.
Твердженню ОСОБА_1. про дачу ним визнавальних показів під впливом фізичного насильства та психологічного тиску з боку працівників міліції, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні злочину, суд дав у вироку належну оцінку, правильно визнавши ці твердження безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом відповідними відмовними матеріалами прокуратури Сосницького району.
Посилання адвоката ОСОБА_2. та засудженого в апеляціях на те, що досудове слідство проведено неповно, в зв'язку з тим, що по справі не проведено дактилоскопічної експертизи, не проведено відтворення обстановки та обставин події, не оглянутий транспортний засіб, є безпідставними, оскільки з урахуванням доведеності вини ОСОБА_1 іншими доказами, які суд визнав достатніми для постановлення обгрунтованого вироку, проведення даних слідчих дій не було необхідним за обставинами справи.
Дії засудженого ОСОБА_1. за ст.289 ч.2 КК України кваліфіковані вірно, як незаконне заволодіння транспортним засобом вчиненим повторно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_1., суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України призначив його враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності і знову скоїв злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а також судом були враховані і обставини, які фактично пом'якшують покарання ОСОБА_1, в тому числі і ті, на які він та адвокат, посилаються в апеляції.
Призначене ОСОБА_1. мінімальне покарання визначене санкцією ст.289 ч.2 КК України і остаточне на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, є справедливим і достатнім для його виправлення.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1., колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, щоб потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Керуючись стюст.365,366,379 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2007 року щодоОСОБА_1 - без змін.
Судді:
Сердюк О.Г. Навозенко Л.С. Шахова О.Г.