Справа № 11- 167\2008 р. Головуючий у І інстанції - Стеблина А.В.
Категорія - ст. 119 ч. 1 КК України. Доповідач - Сердюк О.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Навозенко Л.С.
суддів - Сердюка О.Г., Борисенка І.П.
з участю прокурора - Шваб Л.В.
представника потерпілого - ОСОБА_1.
потерпілого - ОСОБА_2.
адвоката - ОСОБА_3.
засудженого - ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_1. та помічника прокурора м. Чернігова Шахова А.В. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2007 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Чернігова, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загально-середньою освітою, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючий барменом на комбінаті громадського харчування „Новий Чернігів”, раніше не судимий,
- засуджений за ст. 119 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_4. на користь:
- ОСОБА_2. 600 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15 000 грн. моральної шкоди;
- держави 128 грн. 15 коп. судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_4. визнаний винним і засуджений за те, що 19 липня 2007 року, близько 01 години, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 м. Чернігова, під час сварки, що виникла на грунті особистих неприязних відносин наніс один удар рукою в область обличчя ОСОБА_5, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, яка згідно висновку судово-медичної експертизи № 1120 від 16.08.2007 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що викликали смерть потерпілого ОСОБА_5, до настання якої ОСОБА_4. ставився необережно.
Не погоджуючись з вироком суду представник потерпілого ОСОБА_1. подав апеляцію, в якій ставиться питання про його скасування з поверненням справи на додаткове розслідування, у зв'язку з однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, неправильністю застосування кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4. є невірною, оскільки матеріали даної кримінальної справи свідчать про те, що останній умисно спричинив потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
В апеляції помічник прокурора Шахов А.В., не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання та призначити засудженому покарання без застосування ст. 75 КК України. Свої вимоги аргументує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілого ОСОБА_1. та потерпілого ОСОБА_2., які підтримали свою апеляцію та просили її задовольнити з вказаних підстав, пояснення засудженого ОСОБА_4. та його адвоката, які заперечували проти апеляцій і просили залишити вирок суду без змін, думку прокурора, який просив направити справу на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція представника потерпілого підлягає задоволенню повністю, а прокурора -частково, з слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Між тим органи досудового слідства не дотримались зазначених вимог закону, а суд першої інстанції не звернув уваги на помилки досудового слідства, суттєве порушення норм кримінально-процесуального законодавства, а також по справі вбачається невідповідність висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до вимог ст.132 КПК України у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено конкретні обставини вчиненого злочину і стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин. У випадку пред'явлення неконкретного обвинувачення справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства.
Як вбачається із пред'явленого обвинувачення і яким суд першої інстанції визнав доведеним, ОСОБА_4., в ході сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, наніс один удар рукою в область обличчя ОСОБА_5, внаслідок чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть, до настання якої ОСОБА_4 ставився необережно. Такі дії засудженого кваліфіковані за ст.119 КК України, тобто як вбивство через необережність.
Навіть такі обставини вчиненого злочину, свідчать про те, що ОСОБА_4. умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження від яких настала смерть.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що обвинувачення засудженому за ст.119 КК України не пред'являлось.
Крім цього, як слідує із висновку судово-медичної експертизи (а.с.103-105) та показань судово-медичних експертів ОСОБА_6. і ОСОБА_7., даних ними в судовому засіданні (а.с.317), потерпілому ОСОБА_5 було нанесено декілька ударів внаслідок яких заподіяна черепно-мозкова травма, неповний перелом під'язикової кістки та перелом щитовидного хряща. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок набряку-набухання головного мозку, який виник внаслідок внутрічерепної травми.
Сам засуджений ОСОБА_4., будучи неодноразово допитаним як в ході досудового слідства (а.с.174-175) так і в судовому засіданні (а.с.305) підтвердив, що саме він наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5 Але про те, що від його удару потерпілому будуть заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких настане смерть, він не міг передбачити.
З врахуванням фактичних обставин справи та наведених доказів слідує, що від умисних дій засудженого, удару кулаком в обличчя ОСОБА_5, останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження внаслідок яких він помер на місці пригоди.
За таких обставин, коли потерпілому було заподіяно умисно тяжке тілесне ушкодження, а до настання його наслідків, смерті потерпілого, винний ставився необережно, кваліфікація злочину, як вчиненого з необережності являється неправильною.
На наведені помилки органу досудового слідства, суд першої інстанції не звернув уваги і автоматично зазначив у вироку встановленим та доведеним скоєння ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст.119 КК України, за який пред'явлено неконкретне обвинувачення і якому дана невірна юридична оцінка.
Враховуючи викладені обставини, те що ОСОБА_4 пред'явлено неконкретне обвинувачення, що по справі допущена невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду скасувати і справу направити на додаткове розслідування.
В ході додаткового розслідування необхідно встановити обставини скоєння злочину, дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_4. та пред'явити йому конкретне обвинувачення.
На підставі викладеного та керуючись ст.365,366, 370, 374, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію представника потерпілого ОСОБА_1. задовольнити повністю, а апеляцію помічника прокурора м. Чернігова Шахова А.В.- частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2007 року щодо ОСОБА_4 - скасувати і справу направити прокурору м.Чернігова для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4. обрати підписку про невиїзд.
Судді:
О.Г. Сердюк Л.С.Навозенко І.П.Борисенко