Справа № 22ас-324-2006 р.     Головуючий суддя 1 інстанції:.Боймийструк С.В..

Суддя-доповідач : Демянчук С.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 серпня 2006 року                                                                м.Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Василевича В.С. суддів : Гордійчук С.О., Демянчук С.В. при секретарі: Чалій Н.О.

з участю представників позивачки, розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 20 червня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про скасування рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -

встановила:

Постановою Рівненського міського суду від 20 червня 2006 року відмовлено ОСОБА_1. в скасуванні п.52 рішення Рівненської міської ради № НОМЕР_1 від 15 грудня 2004 року.

На вказану постанову ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу.

Вважає її незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на невідповідність висновку суду про те, що вона не мала переважного права на спірну земельну ділянку, оскільки таке її переважне право передбачено ст.. 33 Закону України "Про оренду землі".

Зазначає на порушення судом норм матеріального права, тобто незастосування судом вказаної ст..З3 Закону України "Про оренду землі".

Крім того вказує на неправильну вказівку суду про пропуск нею річного терміну звернення до суду.

Просила постанову скасувати та постановити нову про задоволення її позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а постанову залишити без зміни.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у позивачки не виникло переважного права на спірну земельну ділянку, оскільки умови вже не були рівні, земля виділена особі, яка стала власником

будинку біля якого розташована спірна земельна ділянка, а позивачка перейшла проживати в інше місце, таким чином вимоги позивачки суд визнав необгрунтованими.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачкою річного терміну на звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вобставинам справи, тому постанова підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. відповідно до договору оренди № НОМЕР_2 від 01.07.1999 року було передано на умовах оренди земельну ділянку площею 1323 м.кв. та 75 м кв. на умовах тимчасового довгострокового користування строком на п"ять років для використання під огород.Відповідно до п.3.1. цього договору Рада зобов'язана у місячний строк з дня находження заяв землекористувача розглянути питання про продовження строку дії договору на період, який не перевищує одного строку дії даного договору при умові відсутності необхідності вилучення землі в користування для потреб міста.

Позивачка 20.05.2004 року до закінчення строку вказаного договору звернулася до міського голови з заявою про продовження терміну договору.

Однак, незважаючи на подані документи про продовження договору оренди земельної ділянки, п.52 рішення Рівненської міської ради № НОМЕР_1 від 15 грудня 2004 року відмовлено ОСОБА_1. в оформленні права на оренду строком на п"ять років земельної ділянки площею 1323 м кв. по вул. АДРЕСА_1 в м.Рівне для городництва.

Дану відмову колегія суддів вважає неправомірною, оскільки вона суперечить ст..ЗЗ Закону України "Про оренду землі" та порушує законні права та інтереси позивачки, так як саме позивачка мала беззаперечне переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки і підстав для відмови їй в цьому немає.

Таким чином , висновок суду про законність оспорюваного рішення щодо відмови позивачці в оформленні права оренди земельної ділянки є таким, що не відповідає встановленим судом обставинам справи та вимогам матеріального права, а тому рішення в цій частині є незаконним.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_1. в апеляційній скарзі про порушення судом норм процесуального права, а саме про пропуск нею встановленого ст..99 КАС України річного терміну для звернення до суду, є безпідставними.

Так, ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом 01.02.2006 року, тоді як про порушення свого права вона дізналася 15 грудня 2004 року. Доказів, заслуговуючи до уваги, про поважність пропуску цього строку не надала

Ст..99 КАС України встановлено річний строк за захистом прав, свобод і інтересів особи.

Відповідно до ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в адміністративному позові.

При таких обставинах, постанова суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення по справі про відмову в позові в зв"язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись  ст.ст.   99,   100,   195,   196,   198,   202,  205-206  Кодексу Адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду від 20 червня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про скасування п.52 рішення Рівненської міської ради № НОМЕР_1 від 15 грудня 2004 року в зв"язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.